1 січня — 1-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 364 дні (365 днів — у високосні роки).
Іменини
1 січня День ангела святкують: Ілля, Тимофій, Григорій, Боніфатій, Пров, Євтихій, Трифон, Аглая, Капітон.
1 січня відзначається День Боніфатія і Новий рік. Православна церква відзначає день пам’яті Святого великомученика Воніфатія. І, незважаючи на те, що в Росії 1 січня вважається днем Нового року, віруючі також вирушають до церкви і моляться, шануючи цього Святого. Воніфатій вважається небесним заступником для всіх людей, охороняючи їх від хвороби і пияцтва. Тому йому часто моляться для позбавлення від алкоголізму.
Що святкують 1 січня:
Новий рік
Новий рік святкують багато народів відповідно до визнаного календаря. Свято настає в момент початку нового року.
У більшості давніх народів святкування Нового року збігалося з початком відродження природи й відбувалось зазвичай до березня. Усі язичницькі народи ознаменовували його службовими обрядами богам, урочистими приношеннями, а також забавами. Давні єгиптяни відзначали початок нового року святом відродження Осіріса. У давній Греції народ і жерці, надягнувши на себе маски, влаштовували на вулицях ходу з піснями й танцями. Жінки на званих вечорах ворожили.
«Всесвітній день миру» або «День всесвітніх молитов про мир»
Міжнародне свято, під час якого віруючі звертаються з молитвами до Бога послати мир на Землю і припинити всі кровопролитні війни. Відзначається щороку, 1 січня, в перший день кожного нового року. Загальне гасло Всесвітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир».
Торжество Пресвятої Богородиці
Католицьке свято, присвячений Діві Марії. Відзначається щорічно 1 січня. Має найвищий статус в градації свят – торжество. Входить до числа «обов’язкових» свят, коли відвідування меси вважається обов’язковим. Торжество Пресвятої Богродиці завершує собою Октаву Різдва. У цей день в Католицькій церкві також здійснюється спогад Обрізання Господнього.
День святого мученика Боніфатія
Святий Боніфатій був слугою в однієї багатої пані і жив у Римі. Будучи християнином, він милосердно ставився до людей, цілком виправдавши своє ім’я, яке у перекладі з латинської мови означає «чинити добро».
Коли Боніфатій поїхав на Схід за мощами святих мучеників, які загинули за Христову віру, то у Тарсі, рідному містечку св. апостола Павла, погани ув’язнили його і жорстоко катували. Він прославив Бога мученицькою смертю 306 року.
Народні прикмети 1 січня
- У перший день року потрібно відпочивати. Не варто важко працювати, інакше весь рік буде важким.
- Не можна виносити сміття – біду на себе накличете.
- Торговцям в цей день слід добре поступитися першому покупцеві, щоб весь рік торгівля була успішною.
- До кінця року потрібно віддати всі борги.
- Зустрічати Новий рік слід в обновках і з хорошим настроєм. Тоді рік буде хорошим і багатим на покупки.
- Якщо ранок теплий, то буде хороший урожай жита.
- Зоряна новорічна ніч обіцяє багатий урожай ягід.
- Якщо дерева вкриті інеєм, то буде благополучний рік для сільськогосподарських робіт.
- Місячна новорічна ніч обіцяє багатий урожай бобових культур.
- Добре, якщо в цей день йде сніг, – буде хороший урожай хліба.
- Якщо 1 січня вітряно, то восени зберете багато горіхів.
Визначні події, що відбулись 1 січня
- 45 до н.е. — введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.
- 89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.
- 1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
- 1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий Рік був перенесений на 1 січня.
- 1788 — заснована у 1785 році Джоном Волтером англійська газета «The Daily Universal Register» після 940 випусків перейменована у «The Times».
- 1801 — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру.
- 1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об’єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент.
- 1804 — проголошена незалежність Гаїті від Франції.
- 1863 — вступила в дію прокламація Авраама Лінкольна про звільнення рабів.
- 1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
- 1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
- 1919 — видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви.
- 1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
- 1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
- 1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
- 1959 — перемога Кубинської революції.
- 1968 — на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время»).
- 1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.
- 1992 — Ірак визнав незалежність України.
- 1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.
- 1999 — введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).
- 2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.
- 2001 — безготівкове євро введено в Греції.
- 2002 — поява готівкового євро.
- 2007 — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського Союзу; болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєдналися до 20 інших мов); у Словенії введено в обіг євро.
- 2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
- 2009 — у Словаччині введено в обіг євро.
- 2011 — у Естонії введено в обіг євро.
- 2014 — у Латвії введено в обіг євро.
- 2015 — у Литві введено в обіг євро.
- 2015 — Росія припинила дію двосторонної секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об’єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD
Видатні люди, що народились 1 січня
- 1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.
- 1618 — Бартоломе Естебан Мурільйо, іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства.
- 1701 — Василь Григорович-Барський, український мандрівник, вчений-орієнталіст, письменник
- 1752 — Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор — на замовлення трьох членів Континентального конгресу — майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса
- 1823 — Петефі Шандор, угорський поет, публіцист, революційний діяч словацького походження († 31 липня 1849 р.)
- 1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч
- 1832 — Іван Вишнеградський, російський вчений-винахідник, один із основоположників теорії автоматичного регулювання
- 1842 — Мова Василь Семенович, український (кубанський) письменник, поет, драматург († 1 червня 1891 р.)
- 1848 — Володимир (Священомученик; в миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках.
- 1851 — Чезаре Зоккі (Дзоккі або Цочі), італійський скульптор, автор пам’ятнику Данте Аліг’єрі в Тренто. Двоюрідний брат скульптора Еміліо Зоккі, автора кінного пам’ятнику Віктору Емануїлу II у Флоренція; двоюрідний дядько скульптора Арнольдо Зоккі, автора статуї Христофора Колумба в Буенос-Айресі.
- 1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон
- 1857 — Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані († 13 квітня 1933)
- 1863 — П’єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань
- 1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог
- 1867 — Цимбаліста Василь Володимирович, український художник, (сакральне мистецтво)
- 1885 — Бурлюк-Кузнецова Людмила Давидівна, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
- 1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР
- 1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
- 1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік
- 1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках
- 1912 — Хоменко Василь, український графік
- 1916 — Степан Хвиля, український живописець
- 1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.
- 1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі» (1951)
- 1925 — Баснер Веніамін Юхимович
- 1927 — Моріс Бежар, французький хореограф
- 1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в’язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України (†2005)
- 1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство)
- 1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України
- 1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка
- 1939 — Мішель Мерсьє, французька актриса («Анжеліка — маркіза ангелів», «Друга істина», «Чорне сонце»)
- 1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
- 1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України
- 1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами
- 1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач
- 1950 — Кирпа Галина Миколаївна, українська письменниця, поетеса, перекладач
- 1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України
- 1951 — Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України
- 1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист
- 1957 — Василь Кожелянко, український письменник.
- 1956 — Крістін Лагард, французький політик
- 1959 — Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України
- 1960 — Юрій Шайгородський, український політолог, соціальний психолог
- 1960 — Олександр Шлапак, український політик і управлінець
- 1961 — Олександр Балагура, український режисер-документаліст
- 1969 — Валерій Хорошковський, український підприємець і управлінець, політичний діяч, медіа-магнат
- 1982 — Давід Налбандян, аргентинський тенісист вірменського походження, переможець десяти турнірів АТР, у тому числі — Кубка «Мастерз». У 2006 році — третя ракетка світу.
