Командир жіночого танкового екіпажу “ДНР” Світлана Дрюк, яку на окупованій території називали народним героєм, перейшла на бік України.
Світлана Дрюк воювала на боці сепаратистів з 2014 року і встигла зробити запаморочливу кар’єру в армії “ДНР”, особливо як для жінки. Її персона стала майже що культовою. Про неї навіть зняли перший в “ДНР” повнометражний художній фільм “Ополченочка” на гроші Москви. Прообразом головної героїні є саме Світлана, повідомляє ТСН.
Прем’єра стрічки запланована на 9 травня, проте наразі невідомо, чи відбудеться вона і як пройде, адже Дрюк перейшла на сторону України і публічно про це заявила.
Операція по переходу Світлани ретельно готувалася українськими спецслужбами. Своїм російським кураторам жінка повідомила, що поїхала в Ростов в особистих справах. Насправді її таємно перевезли на підконтрольну Україні територію. Також з Донецька вивезли і її дітей.
Жінка зізнається, що зробила такий вибір з особистих мотивів. Судячи з усього, причиною став роман з одним із співробітників українських спецслужб. Також вона каже, що не виправдовує себе за участь у війні проти України і вбивства людей. Лише констатує: “Такі були часи”.
Сьогодні вона передала українській стороні цінні відомості про дії російських окупантів на Донбасі і їх наміри. Готова бути свідком в Гаазі і навіть воювати за Україну.
Проте, волонтери та українські солдати не поспішають радіти цій новині і кажуть, що до жінки є багато питань, а ще вона може досі залишатися “вовком в овечій шкурі”.
“Ну і до сюжету.
“Символ Новоросії … про неї зняли фільм” Ополченочка “- БРЕХНЯ. На танк Дрюк С. сіла тільки в 15 році.
Фільм, за словами автора ідеї та сценарію Р. Розуму, про танковому екіпажі ЛНР, який з’явився в 2014 році. Нагадаю, що Світлана Дрюк служила в ДНР.
У сюжеті наведено цитату Світлани з інтерв’ю Сепар ЗМІ. “- Як командувати реактивною батареєю? – Ну не знаю, мені подобалося. “- А тепер хвилиночку уваги. Це було під час Дебальцевського котла, за що вона була нагороджена орденом« за військову доблесть »3 ступеня. “Мені кажуть ти воювала, ти вбивала людей. Тоді час був такий, але в 14 році я стала начальником штабу дивізіону.” – Так, стрімка кар’єрна драбина), ось тільки після цього у Світлани великий і дивний бойовий шлях.
“Двоє дітей Дмитро і Наташа залишалися в Донецьку” .- правда, за винятком одного АЛЕ. Синок цієї овечки, Дмитро, з 14 року в ополченні в мінометному розрахунку, дочка волонтером.
Тепер трохи про “бойовий” шлях Світлани. Воювати пішла з ідейних міркувань. Воювала- Красногорівка, Мар’їнка, Дебальцеве, Маріупольський напрямок і т.д. Починала санінструктором, потім замковзвода, начштабу дивізіону, потім замполіт в «Чебурашці». Потім 11 полк, комвзвода, перейшла в танкісти. До 12 квітня 2018 роки точно пречудово їздила на танку. У зв’язку з цим у мене всього кілька питань. 1. Чому, акуратненько забули факт про Дебальцеве? 2. Чому кивають на те що з 14 року не воювала? 3. Чому синок ополченець спокійно почувається на нашій території? (До речі, він як і Світлана є на миротворці) 4. Чому Світлана так впевнена в своїй безкарності?
Поки так. Буду додавати інформацію.
А пишу я все це лише для того щоб ми не повторили помилок Росії, коли Кадиров раптом став шанованою людиною і Героєм Росії.” – написала Оксана Духнич.
