Цьогоріч роботи учасників Зовнішнього незалежного оцінювання перевірялися лише один раз і одним педагогом, хоча в минулі роки застосовували “подвійну перевірку”.
Джерело: УП.Життя.
Зменшити кількість екзаменаторів для перевірок тестів вирішив Український центр оцінювання якості освіти через нестачу грошей, що виникла, зокрема, через підвищення окладів педагогів, йдеться на сайті УЦОЯО.
Рішення про “одинарну” перевірку ухвалили ще декілька місяців тому, але тільки тепер воно викликало обурення у соцмережах.
В УЦОЯО повідомили, що така зміна – законна, оскільки методику перевірки робіт визначає сама організація і не потребує погодження з міністерством.
 |
| Фото: andriivergele/Depositphotos |
Водночас Іванна Коберник, співзасновниця ГО “Смарт освіта” та “Батьківський контроль”, вважає винним у ситуації Міністерство освіти і науки, уряд та народних депутатів.
“Це, звісно, дуже благородно, що Український центр оцінювання якості освіти взяв всю відповідальність на себе за те, що цього року тестові роботи учасників ЗНО проходять одну перевірку, а не дві.
Але правда полягає в тому, що це вимушений крок “по бідності”, точніше – через недбалість МОН, уряду і народних депутатів.
Бо з моменту ухвалення бюджету-2021 було відомо: в держбюджет закладено НЕДОСТАТНЬО коштів на проведення ЗНО-2021. УЦОЯО говорив про це всім, кому міг – уряду, депутатам, МОН. Всім було все одно”, – обурюється Коберник у Facebook.
За її словами, УЦОЯО ще в грудні запропонував законопроект про звільнення випускників 21-го року від ДПА.
“В разі завчасного ухвалення такого рішення менше випускників реєструвалося б на тестування, це вимагало б друку меншої кількості тестових зошитів, меншої кількості пунктів тестування, меншої кількості інструкторів.
І, звісно, залишилися б достатньо грошей на екзаменаторів і двоетапну перевірку робіт”, – пояснює експертка
Але депутати ту пропозицію проігнорували і скасували ДПА лише у квітні, коли на нього вже зареєструвалися всі випускники-2021.
“На всю кількість зареєстрованих були надруковані зошити, значна частина яких пішла у смітник, а пункти тестування в дні зно працювали напівпорожні”, – розповідає Коберник.
Раніше два екзаменатори по черзі перевіряли відповіді у завданнях відкритої форми з математики, української мови і літератури та іноземних мов.
Кожен з них ставив свою оцінку. Якщо бали були різними, роботу віддавали на перевірку старшому екзаменатору.
Тарас Ткачук у Facebook вказав на недоліки нової системи перевірки робіт:
- екзаменатори – це люди, які можуть утомитися й помилитися, й результати лише однієї перевірки можуть бути суб’єктивними;
- під час другої перевірки письмових робіт з мови найчастіше коригується оцінка, зокрема, за зміст твору, а також вирівнюються й деталізуються вимоги до творів з різних регіонів.
Водночас у центрі переконують, що ризики, пов’язані з одинарною перевіркою, вони мінімізували:
- посилили підготовку екзаменаторів;
- розширили коло регіональних фахівців, яких залучили до розроблення схем оцінювання завдань ЗНО, завдяки чому схеми оцінювання стали більш деталізованими та чіткими;
- переформатували роботу старших екзаменаторів. За “одинарної” перевірки вони зобов’язані були не тільки допомагати екзаменаторам перевіряти неоднозначні роботи, але й на системній основі перевіряти по декілька робіт за кожним екзаменатором у групі;
- Створили при центрі консультативну групу, яка в реальному часі мала надавати консультації та рекомендації щодо оцінювання “проблемних” робіт.
Якщо учасник ЗНО не задоволений результатами тестування, він має право подати апеляційну заяву, нагадують у Центрі.
Тоді роботу повторно перевіряють два незалежні фахівці, а потім розглядає апеляційна комісія в складі 10 людей.
Підтримайте проект на Patreon
