Він понад усе марив небом… Український льотчик вже не побачить свого первістка, який має з’явитись на світ за кілька місяців. 30-річного майора Антона Листопада з Івано-Франківська заслужено називали одним з найкращих пілотів України. Саме його літак очолював авіаційну групу, яка пролітала над Хрещатиком під час параду до 30-річчя Незалежності України, це саме він від початку повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання у складних умовах протидії протиповітряних засобів та винищувальної авіації противника. Й прикривав наземні колони наших військ на марші… За день до своєї загибелі військовий Севастопольської бригади тактичної авіації імені Олександра Покришкіна отримав із рук президента України орден «За мужність» ІІІ ступеня, і всі рідні та друзі не приховували своєї гордості. А вже за тиждень, 15 серпня, усі вони проводжали воїна в останню путь, вистеляючи дорогу квітами…

«Для мене Антон був наче син, тому його втрата дуже болюча… Що вже казати про його маму Олену, яка поховала єдину дитину, й наразі її стан морально важкий, — каже „ФАКТАМ“ Оксана Савчук, викладачка фізико-технічного ліцею Івано-Франківської облради та наставниця загиблого. – Із Антоном ми познайомились 1 вересня 2005 року, коли я набрала перший курс наших учнів-дев’ятикласників. Пам’ятаю, як мама привела його — невисокого, із кучерявим чубчиком, досить несміливого, але із яскравим та допитливим поглядом. Це був хлопчик, який першим у групі святкував свій день народження — 17 вересня. Із часом Антон став досить добре навчатись, постійно займався спортом, обожнював краєзнавчі поїздки з одногрупниками ліцею, долаючи гори та співаючи пісні УПА. Що цікаво, Антон завжди у цих мандрівках ніс дівчаткам рюкзак, тобто ще з дитинства демонстрував якості справжнього чоловіка. Це заслуга його батьків».
.jpg)
За словами наставниці, її вихованець ще під час навчання у ліцеї не приховував любові до авіації.
Офіцер Антон Листопад був на війні з перших хвилин повномасштабного російського вторгнення. До цього він пройшов Операцію об’єднаних сил та 2019 року був визнаний кращим пілотом Повітряних Сил Збройних Сил України. І саме його літак очолював авіаційну групу, яка пролітала над Хрещатиком під час параду до 30-річчя незалежності України…

«Після 24 лютого Антон постійно літав — як вдень, так і вночі, що свідчить про його професіоналізм, — продовжує Оксана Савчук. — Про службу практично не розповідав. Єдине знаю: він охороняв побратимів, які виконували бойові завдання, щоб в них не поцілили ворожі ракети. 7 серпня Володимир Зеленський нагородив льотчика медаллю „За мужність“ ІІІ ступеню. Про цю новину дізнались одногрупники, викладачі, земляки. Усі пересилали новину й раділи, що це ж наш Антон, він Герой. А вночі 8 серпня під час бойового завдання офіцер загинув… Подробиць розголошувати не можна, відомо лише, що це авіакатастрофа…»
Понад пів тисячі людей прийшли попрощатися з Антоном Листопадом. Співрозмовниця додає: сліз не стримував ніхто, навіть чоловіки.
«Коли труну з тілом опустили в яму, кожен військовослужбовець підходив та ставав на коліно перед мужнім льотчиком, аби віддати останню шану, — додає Оксана Савчук. – У зажурене небо піднялась пара винищувачів. Родині вручили грамоти співчуття та шанування, прапор — вагітній дружині Антона, яка тепер мусить жити за двох. Втрата Антона — це не лише біль його сім’ї та тих, хто знав цю людину. Це втрата для всієї України».
