Вперше про благотворний вплив творів Моцарта в науковому світі заговорив Френсіс Раушер. Ще в 1993 році він провів дослідження, згідно з яким прослуховування сонати К. 448 покращує пам’ять і просторове орієнтування.
Підприємці з усього світу взяли ці дані на замітку, і продажі записів Моцарта стали рости. Тим часом в науковому світі не було єдиної думки з «ефекту Моцарта».
Щоб розвіяти сумніви, професор Інституту науки про життя і технології Китайського університету радіоелектроніки та технологій з Ченду Яо Дечжун і група вчених провели ряд експериментів. Спочатку на лабораторних мишах (більш ніж на 100 особинах), а потім і на людях (на 60 студентах).
Піддослідних розділили на три групи. Протягом тижня одній з них давали слухати твори Моцарта у звичайному виконанні, а іншій – в дзеркальному відтворенні, з кінця до початку. При цьому вчені міняли ритмічний малюнок і тональність. І так кожен день по півгодини.
Після цього учасникам експерименту пропонувалося виконати деякі завдання: знайти вихід з лабіринту, вирізати вироби з паперу або зробити з нього об’ємні фігури. Отримані результати вчені порівнювали з показниками контрольної групи.
Дослідження підтвердило існування цілющого впливу музики Моцарта: перша група виконувала завдання краще. Тим часом «дзеркальне» виконання Моцарта давало протилежний ефект, і друга група справлялася із завданнями гірше, ніж контрольна.
Дослідники вважають, що вся справа в ритмі і саме він робить благотворний вплив. «Під впливом музики Моцарта в головному мозку збільшується кількість нейронів, а при зворотному прослуховуванні сонати К. 448 їх стає менше, усвідомленість поведінки знижується», – відзначає професор Ся Ян, один з членів дослідницької групи, передає «Сіньхуа».
Підтримайте проект на Patreon
