«Наташа, Маша, Даша потребують заміни»: філологиня навчила русифікованих українців, як правильно скорочувати імена

Філологиня Ольга Васильєва назвала правильні скорочені форми чоловічих та жіночих імен в українській мові.

Про це вона написала у Facebook, повідомляє Про Львів.

Васильєва зауважила також, що українці навіть в умовах війни з російським агресором наполягають на використанні русифікованих форм імен.

У коментарях підписники філологині розкритикували її допис.

“В українських іменах немає суфікса -ік, він є в російських. Тому правильно казати й писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.
На Полтавщині столітня бабуся називала свого внука (мого чоловіка) Толиком і Толькóм, але ніколи — Толіком. Так її навчили батьки, бо сто років тому українці не говорили російською. Натомість Толіки та Віталіки — це суржикізми й наслідок русифікації.

Також нагадаю, що в нас:
▪️не Ваня, а Ванько‌, Іванко або Івась;
▪️не Міша, а Михалько, Михайлик або Михась;
▪️не Юра, а Юрко, Юрчик‌ або Юрась;
▪️не Діма, а Дмитрик або Дмитрусь;
▪️не Петя, а Петрик, Петько або Петрусь;
▪️не Паша, а Павлик або Павлусь;
▪️не Андрєй чи Андрюша, а Андрійко або Андрусь;
▪️не Гордєй чи Гордюша, а Гордійко або Гордусь;
▪️не Костя чи Костік, а Костик, Кость або Костусь;
▪️не Саша, а Сашко, Санько або Лесь, Лесик;
▪️не Альоша, а Олекса, Олешко, Лешко або Лесь, Лесик;
▪️не Льоня, а Ленько або Лесь, Лесик;
▪️не Олєжа, а Олежко, Олько‌ або Лесь, Лесик;
▪️не Гріша, а Гриць або Гринько‌;
▪️не Нікіта, а Микитка або Микитко;
▪️не Коля, а Миколка або Колько;
▪️не Стьопа, а Стець, Стецько, Степко або Степанко;
▪️не Женя, а Генко, Геник, Генусь, Женько або Євгенко;
▪️не Гєна, а Генко, Геник, Генусь або Геннадь;
▪️не Жора, а Горко або Гошко;
▪️не Гера, а Германко або Герко;
▪️не Рома, а Романко, Ромась або Ромко;
▪️не Дєня, а Дениско або Денько‌;
▪️не Тьома, а Артемко або Темко;
▪️не Тіма, Тімоша, а Тимко;
▪️не Вася, а Василько або Васько‌;
▪️не Марік, а Марик або Марко;
▪️не Даня чи Данік, а Даник, Данько або Данилко;
▪️не Бодя, а Богдась, Богданик, Бодик, Даник, Данько або Богданко;
▪️не Боря, а Борик, Борко або Бориско;
▪️не Слава чи Славік, а Славик або Славко;
▪️не Владя чи Владік, а Владик або Владко;
▪️не Толя чи Толік, а Толик або Только;
▪️не Віталя чи Віталік, а Вітик або Вітась;
▪️не Вітя, а Вітик або Вітько;
▪️не Федя, а Федусь або Федько‌;
▪️не Сєрьожа, а Сергійко;
▪️не Вова, а Володько;
▪️не Кірюша, а Кирилко;
▪️не Ігорьоша, а Ігорко;
▪️не Глєбушка, а Глібко;
▪️не Іллюша, а Ілько‌;
▪️не Льова, а Левко‌.

Ви скажете, що деякі з українських розмовних форм АЖ на один склад довші, ніж російські (наприклад, Вова – Володько). Це не аргумент, бо є імена, які до двох складів узагалі не скорочуються, наприклад, Валерій чи Марина. І нічого, вимовляємо три склади.

Зауважу, що українська мова тяжіє до відкритого складу (закінчення на голосний, а не приголосний звук). Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко. Уявіть собі, вони зафіксовані ще у графіті Софії Київської кінця Xl століття: Степко, Михалько, Марко. Тобто їм понад 1000 (!) років.

А московських форм у нас багато й серед жіночих імен: Наташа, Маша, Даша, Ксюша, Анюта, Свєта, Лєна та інші, які потребують заміни:

▪️Наташа – Ната, Наталка, Наталя;
▪️Маша – Маруся, Марічка, Марійка;
▪️Даша – Дара, Даруся, Дарця, Даринка;
▪️Катюша – Катруся, Катря, Катеринка;
▪️Іріша – Іруся, Іринка, Орися, Оринка;
▪️Ксюша – Ксеня.

Оксанками вони називатися не люблять, хоча Оксана має те саме значення і грецьке походження, що й Ксенія, як Остап / Євстафій. Зате Оксанами не називають у росії, і це імʼя визнане там суто українським, як і Остап.

▪️Анюта – Ганнуся, Ганя, Ганця.
Ганна — ім’я єврейського походження (в оригіналі Ḥannāh). У грецьку мову воно зайшло з івриту і стало Анна. Чоловічий варіант єврейського імені — Ханан. Тож українське звучання Ганна найближче до оригіналу, навіщо його уникати й соромитися?

▪️Лєна, Свєта, Таня не годяться з погляду української морфеміки: Олена мало б скорочуватися як Лена, Світлана – як Світа, Тетяна – як Теня або Тетя? Натомість Оленка, Світланка, Тетянка звучать по-українському. Також Альона — це Олена, а Крістіна – Христина (Христя).

До речі, закінчення -ця у скорочених формах жіночих імен – Ганця, Янця, Дарця, Вірця, Юльця, Ольця, Гальця, Любця тощо – теж суто українське. Змусьте мocковита його вимовити.

Якщо ви помітили, скорочені форми Лесь, Лесик застосовують аж до п’яти чоловічих імен: Олександр, Олексій, Олег, Леонід та Олесь. Так само й форму Леся застосовують до п’яти жіночих імен: Олександра, Олена, Ольга, Лариса, Олеся. Самостійними іменами Олесь та Олеся стали не дуже давно. А Генко, Геник може бути і Євгеном, і Геннадієм, Данько, Даник – і Данилом, і Богданом, Вітик – і Віталієм, і Віктором. Ось така народна традиція.

Називаймося правильно, плекаймо своє! 🇺🇦

UPD Не думала, що в коментарях так палатиме. Навіть під час війни люди вигризають своє “право” бути русифікованими. Біда.
Коментарі читати не встигаю, вибачте. Може, наступного тижня повідповідаю.”

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.