Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет нещодавно в своєму Telegram повідомив, як виглядатиме цьогорічна модель вступу до закладів вищої освіти. Як і минулого року, міністерство пропонує абітурієнтам скласти НМТ (національний мультипредметний тест).
Джерело: Tvoemisto.tv.
Як виглядатиме цьогорічний НМТ?
Одна із відмінностей НМТ 2022 та НМТ 2023 – два обов’язкові навчальні предмети: українська мова й математика. Ще п’ять – на вибір: історія України, одна з іноземних мов біологія, хімія, фізика. Для складання тесту буде відведено 180 хвилин, які вступник зможе розподілити на свій розсуд. В міністерстві планують проведення двох сесій НМТ: основної в червні і додаткової в червні-липні. Випускники, які тимчасово перебувають за кордоном і бажають здобувати вищу освіту в Україні, матимуть можливість скласти НМТ у спеціально створених екзаменаційних центрах у багатьох країнах світу.
Чому історія більше не обов’язкова?
Заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко пояснила, що українська мова та математика мають найвищу прогностичну валідність, тобто вони найкраще визначають потенційну успішність абітурієнта при вступі. За її словами, цьогоріч збільшили кількість завдань у тестах і проходження їх в один день стало б складним випробуванням для вступників.
«Проведення тестів у два дні також розглядалося, але тут до уваги важливо взяти те, що збільшення кількості днів оцінювань посутньо впливає на зростання ризиків безпекових», – додала вона.
Також вона переконана, що більшість абітурієнтів оберуть історію України як додатковий предмет. “Важливо, що третій предмет НМТ є універсальним, тож абітурієнт, який отримає результат з історії України, зможе, як і минулого року, вступити і на умовні гуманітарні, і на умовні технічні спеціальності”, – додала Тетяна Вакуленко.
«Війна за національну ідентичність»
Історик Володимир В’ятрович переконаний, що рішення зробити історію цьогоріч не обов’язковою є неправильним. Оскільки сьогодні особливо важливо формувати нове уявлення і підходи до історії України.
«В цій війні величезну роль відіграє питання національної ідентичності. По суті, це війна за національну ідентичність. Ми бачимо, як росія намагається переписати історію, і вона використовує це у війні проти України. Вона намагається через різного роду колаборантські структури «днр» і «лнр» знищувати українську літературу і, перш за все, історичну українську літературу. Це вкотре підкреслює важливість того, що українцям потрібно знати історію. Тому я вважаю, що категорично не можна відмовлятися від обов’язковості історії в мультипредметному тесті», – зазначив історик в коментарі Tvoemisto.tv.
За його словами, держава повинна максимально сприяти вивченню і популяриції української історії.
«Реакція громадськості та хвиля негативу вже пішла, зможе вплинути на рішення міністерства освіти. І це потрібно робити якнайшвидше, бо абітурієнтам потрібно готуватися», – додав він.
Популярність історії серед абітурієнтів
Декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Руслан Сіромський у коментарі Tvoemisto.tv пояснив, що тенденція вступу на історичні спеціальності достатньо стабільна:
- у 2019 році було 353 000 абітурієнтів і 186 000 складали Історію України. Це близько 50%. Тобто кожен другий абітурієнт обирав Історію України;
- у ЗНО 2020 року там кількість вступників зросла до 379 000, а скаладали Історію України 154 тисячі. Це близько 40%;
- в 2021 році з 392 000 вступників всього 203 000 обрали іспит з Історії. Це близько 60%;
Тобто на основі аналізу цих трьох років можна підсумувати, що 40-60% вступників обирали Історію України, як предмет для складання під час ЗНО.
«Минулий рік був особливим, оскільки традиційного ЗНО не було, натомість був формат національного мультитесту. Історія України була обов’язковим предметом для складання. У 2022 році було порівняно мало вступників: зареєстрували лише 187 000 учасників мультитесту. Історію України, очевидно, складали усі», – додав декан.
