Вчені створили найдавніше у світі генеалогічне дерево – завдяки людським кісткам, похованим у гробниці віком 5700 років у Котсволдсі, Британія.
Джерело: ВВС. Україна.
Аналіз ДНК мешканців гробниці показав, що поховані там люди були представниками п’яти безперервних поколінь однієї великої родини.
Більшість знайдених у гробниці тіл належали людям, що походили від чотирьох жінок, які мали дітей від одного чоловіка. У гробниці ховали лише його нащадків.
Але усіх цих людей ховали в різних частинах гробниці – залежно від жінки-матріарха, від якої вони походили.
“Дві жінки, усі їхні діти, перебувають у південній камері – й усі їхні діти до п’ятого покоління, – , пояснив співавтор дослідження, професор Девід Райх з Гарвардської медичної школи в Бостоні, США, який вибудовував покоління за допомогою древньої ДНК з останків.
“А дві інші жінки та їхні діти переважно перебувають у північній камері – хоча деяких із них пізніше починають ховати у південній камері,- ймовірно, через руйнування північного проходу, що унеможливило ховати людей там”, – додав він.
“Це має велике значення, оскільки говорить про те, що архітектурний макет інших гробниць неоліту може розповісти нам про те, як спорідненість відображалась у цих гробницях”, – каже доктор Кріс Фаулер з Університету Ньюкасла, Британія, провідний автор і археолог дослідження.
“Сподіваюся, це буде перше з багатьох таких досліджень, – каже професор Райх. – Це проливає світло на життя цих людей… які жили в цьому місці дуже давно”.
Є також ознаки того, що в сім’ї були усиновлені “пасинки”, кажуть дослідники – чоловіки, чия мати була похована в гробниці, а біологічний батько – ні, а мати також мала дітей від чоловіка, спорідненого з першим предком.
Зниклі жінки
“Є зниклі жінки. Тому постає питання – оскільки чоловіки і жінки народжуються приблизно в однаковій кількості – де вони перебувають. Це загадка – і справа не в тому, що вони в наступній гробниці, їх немає в усій громаді”, – каже професор Райх.
“Чи кремували людей? Є певні практики кремації. Чи трупів позбувалися іншими шляхами, а ми бачимо лише людей, які досягли певного соціального статусу?” – запитує він.
У той час як гробниця виявляє докази багатоженства – чоловіки мали дітей від кількох жінок – вона також показує, що поширеною була й поліандрія: жінки мали дітей від кількох чоловіків.
Різні жінки, які мали дітей від одного чоловіка, як правило, не були спорідненими одна з одною. Але в тих випадках, коли жінки народжували більше ніж від одного чоловіка, ці чоловіки, як правило, були близькими родичами.
“Чудове збереження ДНК у гробниці та використання новітніх технологій у відновленні та аналізі давньої ДНК дозволили нам створити найдавніше генеалогічне дерево з будь-коли реконструйованих і проаналізувати його, щоб отримати глибше розуміння соціальної структури цих стародавніх груп”, – додав Іньїго Олальде з Університету Країни Басків, Іспанія, який був провідним генетиком дослідження та його співавтором.
Дослідження опубліковано в рецензованому журналі Nature.
