п`ятниця, 29 березня

На Закарпатті є цілителька, яка бачить людину наскрізь, а хвороби діагностує і лікує пальцями

Про Марію Іванівну Штулер з села Родникова Гута, Свалявського району Закарпатської області, якій 2 серпня виповниться 89 років, в селі кажуть, що вона незвичайна людина – всі хвороби бачить наскрізь, а діагностує їх пальцями.

Не маючи медичної освіти, жінка вже 60 років лікує хворих, вправляє вивихи і хребці.

У дворі невеликий будинок, де приймає бабуся. На ганку черга. Люди тихо перемовляються, нарікають на болячки.

Молода жінка прийшла зі своєю старенькою мамою з с. Плоского, що в Свалявському районі і просить Бога, аби цілителька прожила ще багато років, щоб могла лікувати хворих. До речі, до Марії Іванівни приїжджають не тільки з нашого краю, а й з інших областей України. Ось двері відкрила жвава худорлява жінка.

Запросила в невелику кімнату. Підклала дров у піч, щоб було тепло. Попросила роздягнутися і лягти на ліжко. Присівши біля пацієнта, почала проводити долонею по спині і масувати її – від шиї до попереку і назад.

– Пацієнту хочеться дізнатися про свої болячки? – спитала. – Всі проблеми – у Вашому хребті. У шиї між 3-4 хребцями затиснутий нерв. Звідси і головний біль, і проблеми з очима.

Марія Іванівна Штулер

Опускає руки нижче.

– Маєте солі між 5-6 хребцями. Мабуть, турбує і серце? Зміни в грудному відділі дають відлуння і на легені, і не цілком здорові нирки і печінку.

Обмацавши хребет зверху вниз, ставить діагноз. За 10 хвилин хворий вже знає про своє здоров’я більше, ніж протягом всіх візитів до лікарів.

При цьому дивувався, як вдається сільській жінці без жодного медичного приладу і спеціальної освіти правильно визначити діагноз і лікувати хвороби.

– Для чого мені якісь прилади, якщо є пальці? – усміхається старенька, зауваживши моє здивування, і додає:

– Можу обмацати кожну кісточку і відчуваю, якщо в ній є якісь зміни.

Далі розповіла наступне: наприклад, якщо під рукою відчуває солі, її аж пече в пальцях, а як натисне на ці ділянки, вони потріскують. Спочатку виявляє відхилення. Якщо є зрушення – кісточки ставить на місце, а солі – розробляє. Менше проблем, коли людина не зволікає, а звертається відразу, як вперше відчує біль. Тоді для лікування досить одного-двох сеансів. А якщо застарілі солі, то не менше десяти.

Дар лікувати перейняла від своєї бабусі. Як була маленькою, постійно крутилася біля неї, а особливо, коли приходили хворі і вона їх лікувала. Тоді дівчинка сідала в куточку і спостерігала за рухами бабусиних рук. А тепер ось сама стала лікаркою.

З дитинства М.І. Штулер запам’ятала, що невиліковних хвороб практично немає, багато з них піддаються лікуванню мануальною терапією або масажем. Справа лише в часі, точніше, в занедбаності хвороби. Основа ж усього організму -хребет. Якщо хоча б один хребець зрушиться, – звідси і біль.

Якщо ж його вправити, відразу відновлюється нормальний кровообмін, звільняються ущемлені тканини. Біль зникає, вирівнюється і сам хребет. Хворі органи приходять в норму і більше перешкод для діяльності центральної нервової системи немає. Ці знання жінка отримала з практики, якою почала займатися давно і паралельно з основним заняттям. Бо з виходом на пенсію працювала дояркою в колгоспі.

Першу свою пацієнтку вилікувала в тринадцять років. Сусідська дівчинка гралася разом з сільськими дітлахами і підвернула ногу. Кульгаючи, дочвалала додому. Батько і мати не знали, як допомогти, тому що в селі не було ні лікаря, ні навіть ветеринара. Дитина плакала від болю, а дорослі бігали навколо і бідкалися.

У Марії серце стискалося, тому що вона інтуїтивно знала, що і як потрібно зробити, щоб допомогти дитині. Однак її не підпускали до хворої (дівчинці ж було тоді всього тринадцять років), але вона стверджувала, що вміє вправити кістку. Однак ніхто цього слухати і не хотів. Батько став запрягати коней, щоб поїхати за лікарем, а мати вибігла на подвір’я. Ось вловивши момент, Марія підбігла до дівчинки.

Один рух – і дитина перестала плакати. Дорослі до рятівниці кинулися з докорами, а їх дочка усміхалася. Каже: «Мамо, я вже ходжу і ніжка не болить». З тих пір селяни і повірили в те, що 13-річна Марія має дар від Бога зціляти людей. До неї потягнулися хворі з навколишніх сіл. Зараз про закарпатську цілительку знають повсюди – в Тернопільській, Івано-Франківській, Рівненській, Волинській та Львівській областях.

Щодня вона приймає з десяток хворих. Буває, доводиться вправляти хребти і вивихи зранку до пізнього вечора. Запам’ятовує в основному тих пацієнтів, що мали складні проблеми. Розповідає, що наймолодшому її пацієнту, якому було кілька тижнів від народження, довелося вправляти післяпологовий вивих плеча.

А в старшого, 90-річного, якого принесли на ношах, був складний діагноз, не міг стояти. Навіть тоді, коли його поклали на ліжко і цілителька його торкалася, відчував різкий біль. Щоб оглянути цього хворого, довелося його підтримувати з обох сторін.

Жінка відразу зрозуміла, що це результат операції, після якої кісточки зрослися неправильно. Ще раніше лікарям довелося знову все ламати. Але і наступна операція була невдалою. Отже, випадок складний. І Марія не відмовила хворому. Працювала з цією людиною цілих два тижні. Для нього зняли в селі кімнату.

Поруч постійно була його дружина, адже бідний самостійно навіть поворухнутися не міг. Тому цілителька три рази в день проводила лікування, поки кісточки не стали на місце. Вважає, що людині можна допомогти навіть тоді, коли застарілий випадок і кістки хворого зрослися неправильно. Але, боронь Боже, їх ламати. Я взагалі не визнаю різких хворобливих рухів, коли проводжу масаж, – розповідає жінка.

– Тільки обережно розтираю так, щоб кісточка повільно встала на своє місце. Метод, відпрацьований роками, не раз випробовувала на собі: вправляла вивихи, а коли зламала ногу – відмовилася від гіпсу. У лікарню не поїхала. Сама склала кісточки і туго забинтувала. Згодом перелом зажив.

А коли зробили рентген, лікарі не повірили, що людина без медичної освіти змогла так майстерно вправити кістки, – і Марія Іванівна показує мені рентгенівські знімки. Незважаючи на поважний вік, жінка порається по господарству та ще й встигає щодня лікувати хворих. А починає свій ранок з молитви.

Траплялося, що до церкви прибігали за нею, тому що привезли хворого, якому була потрібна невідкладна допомога. (Цілителька в неділю та релігійні свята не приймає).

– Щонайменше працюю по півгодини з кожною людиною. А як складний або застарілий випадок, то і цілу годину, – каже Марія Іванівна, потираючи вузлуваті пальці. -Інколи приймаю стільки хворих, що увечері руки болять. Думаю про свого наступника. Маю сина, але його ця наука не дуже цікавить. А ось з двох онучок менша, 17-річна Наталія, вже береться за лікування. Дійшла черга і до мене.

– Про здоров’я треба піклуватися з дитинства. Ще в цьому віці дотримуватися елементарних правил сидіння за партою, в дорослому – не сутулитися за столом. Під час роботи рівномірно розподіляти навантаження на обидві руки, щоб не перекошувався хребет.

І не забувати про вправи: висіння і підтягування на перекладині вбереже хребці від раннього старіння. А якщо лінуйтеся, то треба хоча б щоранку простягатися кілька разів, як це робить кішка. Не перевантажуйте шлунок жирною їжею. Вживайте молоко, сир, квасолю і перемелену шкаралупу з яєць – кальцій зміцнить кістки. Піклуйтеся про своє здоров’я і ніколи не хворійте.

ВАСИЛЬ Шетеля, Член Національної спілки журналістів України
Закарпатська область.

Джерело: ua-reporter.com

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.