Рєпін, Айвазовський – це українці. Як музеї світу змінюють підписи художників

Один з найбільш відвідуваних музеїв світу Метрополітен у Нью-Йорку на цьому тижні змінив підписи трьох відомих художників – Іллі Рєпіна, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі.

Джерело: ВВС. Україна.

Тепер біля їхніх робіт вказано – український художник.

Також музей змінив підпис відомої картини французького художника Дега – “Російські танцівниці” стали “Танцівницями в українському одязі”.

Цих змін впродовж тривалого часу добивалися українські митці, представники музеїв та дипломати.

Історикиня мистецтва Оксана Семенік буквально закидала Метрополітен листами з інформацією про національну приналежність художників. Вона веде твіттер Ukrainian art history, де пише про українське мистецтво і часто тегала Метрополітен музей.

“До цієї компанії долучилися багато людей. Напевно у музеї побачили, що це не просто одній людині потрібно, що є суспільний резонанс”, – розповідає ВВС Оксана Семенік.

Сергій Кислиця, посол України в ООН, ще кілька років тому відвідуючи Метрополітен, звертав увагу української та американської культурної спільноти на таку кричущу несправедливість, як абсолютну неточність в назві робіт Дега. Проте, танцівниці залишалися російськими.

Про “повернення” Україні цих художників говорять не перший рік, але війна привернула увагу до української культури, зазначає Семенік.

Навесні 2022 року свого Дега перейменувала Лондонська національна галерея. Назва “Українські танцівниці” з’явилася завдяки зусиллям культурологині Маріам Найєм. Метрополітен музей тоді запит про перейменування проігнорував.

Це тільки початок процесу, що покликаний переосмислити неправильне визначення українського мистецтва та української спадщини, її тотального маркування як російської, писала рік тому про історію з танцівницями Дега The Guardian. І це процес триває.

Після новин про Дега з Метрополітен надійшла інформація про зміну національності з російської на українську у підписі художника-пейзажиста Архипа Куїнджі. Він народився в Маріуполі і багато своїх картин присвятив Україні.

З проханням змінити підпис Куїнджі до Метрополітен музею неодноразово зверталася Олександра Ковальчук, директорка Одеського художнього музею, де є колекція його картин.

Росіяни знищили музей Куїнджі

Картина Куїнджі “Червоний захід”, розміщена в постійній експозиції Метрополітен музею, який щодня відвідують тисячі людей. Після звернень українців Куїнджі не тільки підписали українцем, а і прибрали згадку, що митець “celebrating both in russia and Ukraine”.

Також до інформації про художника додали, що музей Куїнджі у Маріуполі знищила російська ракетна атака.

“Ця інформація буде доступна кожному відвідувачу музею. Також вони прибрали пасаж про те, що Дніпро — це ріка, що починається на північ від Москви. Це значний результат, значна перемога”, – пише у фейсбук Олександра Ковальчук і закликає українські інституції офіційно звертатись до кожного музею світу й обґрунтовувати свою позицію, чому варто змінювати інформацію про художників.

Не росіяни Рєпін та Айвазовський

Одним найгучніших останніх перейменувань стали зміни у підписах художників, яких Росія вважала споконвічно своїми – Іллі Рєпіна та Івана Айвазовського.

Тепер біля їхніх картин у Метрополітені зазначається, що вони – українці.

Іван Айвазовський народився у вірменській родині у Криму. Його батьки до цього жили на Галичині, куди переїхали з Вірменії. Айвазовський знав українську мову, а крім моря у своїй творчості часто звертався до української культури. У нього є роботи: “Весілля в Україні”, “Український пейзаж з чумаками при місяці”, “Очерет на Дніпрі”, “Млин на березі річки. Україна”, “Під час жнив”.

Картини Рєпіна “Не чекали”, “Бурлаки на Волзі”, “Іван Грозний вбиває свого сина” – зберігаються у найбільших російських музеях, а творчість художника російські мистецтвознавці називали “Енциклопедією пореформеної Росії”.

А ще Рєпін написав “Запорожці пишуть листа турецькому султану”, “Козаки на Чорному морі, “Вечорниці”. Народився художник на Слобожанщині, у Чугуєві Харківської губернії.

Рєпін народився в Україні, говорив і писав українською мовою, багато своїх робіт присвятив українцям і українській природі, у своїх листах часто згадує Україну, як свою батьківщину і говорить про свою спорідненість з нею, зазначає історикиня мистецтва Оксана Семенік.

Канадський Артісторик Томас Міхаель Приймак у своїй роботі “Художник з України – Ілля Рєпін” досліджував національну ідентичність Репіна і встановив його тісні зв’язки з українською культурою.

“А що не так?”

Але роботи з перейменувань художників ще багато, кажуть експерти.

У Філадельфійському музеї є картина Іллі Рєпіна, яка була створена у Чугуєві, що на Харківщині. Вона називається “Російський пейзаж”. І поки змінювати цю назву у музеї не хочуть.

“Вони питають, а що не так? Це ж була Російська імперія. Я їм відповідаю, що картини, створені у колишніх колоніях Британської імперії у них не підписані як британські картини, або картини з Австро-Угорщини”, – розповідає Оксана Семенік.

За її словами, схожа ситуація у багатьох музеях світу. За даними дослідниці, у американському музеї Зіммерлі понад 70 українських художників були записані як російські. У Смітсонівському музеї таких художників близько 40, а у MoMA – 40 і у Філадельфійському музеї – 20.

Оксана Семенік також з ними комунікує щодо змін назви.

“У Смітсонівському музеї є картини, де після назв Київ, Харків, Одеса, через кому вказано, що це Росія. І єдине, що вони погоджуються змінити, це лише додати, що тоді це була Росія”, – зазначила Семенік.

Чому це важливо?

Це маленька перемога у великій боротьбі, говорить про значення перейменування картин артекспертка Катерина Тейлор.

“Насправді українська культура завжди була частиною культури світової. Єдина причина, чому світ не знав цього, це тому, що Росія називала ці надбання своїми…Завдання Росії – змити українську культуру з історії. Довести, що вона не існує окремо. А те, що існує, то насправді – російське”, – говорить експертка у колонці на сайті nv.ua

Безліч років росіяни апропріювали українське і “знищували походження” українських художників, тому не було розуміння, чим українське мисецтво відрізняється. Це частина російського колоніального дискурсу, вважає Катерина Тейлор.

Саме тому, на її думку, приклад Метрополітен важливий для решти інституцій, які відкладають це питання. Це може стати приводом, щоб те саме зробили інші музеї по всьому світові, де зберігаються твори українських художників.