З березня у Львові працює команда однієї з найбільших українських кіностудій Postmodern Postproduction, що спеціалізується на постпродакшні. Багато років київська кіностудія дублює фільми, серіали українською та співпрацює з найвідомішими великими студіями, стримінгами – такими як Paramount Pictures International, Columbia Pictures International, Warner Brothers, Sony Pictures, 20th Century Fox, Netflix – та локальними дистриб’юторами.
Джерело: Гал-Інфо.
Феномен дубляжу у Львові
Наталія Терещак, організаторка й режисерка кіностудії, розповідає, що повномасштабна війна посприяла переїзду частини великої київської команди Постпродакшену до Львова, де тимчасово жили та працювали столичні актори.
“Приблизно наприкінці березня ми почали відновлювати роботу з тими акторами, які територіально знаходились тут. Згодом усі вони заспокоїлись і почали повертатися до Києва. Але ми зрозуміли, що не хочемо покидати Львів, нам тут подобається”, – каже вона.
Наталія – львів’янка. Дівчина переїхала до Києва, де здобула освіту звукорежисера. Якийсь час вона працювала звужорежисеркою у Дикому театрі, а згодом перейшла в дубляж. Команда давно планувала розширення і, зваживши всі перспективи та ризики, зрозуміла, що було б круто заснувати львівський дубляж.
“Віддавна, коли я ще жила у Львові, – розповідає Наталя, – мене дуже цікавив дубляж, і було сумно від того, що він розвивався лише в Києві. Зараз я дуже рада, що ми можемо подарувати львів’янам нагоду спробувати себе в дубляжі чи й навіть стати акторами”.
Львівські актори та аматори-дублери вже продублювали частково чи повністю близько п’яти фільмів для іноземного замовника.
Наталія розповідає, “голоси”, тобто акторів дубляжу, шукали за допомогою сарафанного радіо серед знайомих – акторів театру.
“У нашої команди є старі зв’язки власне з акторами зі Заньковецької. Ми передусім комунікували з ними й по нині продовжуємо нашу співпрацю. Ми їх уже запрошували безпосередньо в роботу — дубляж фільму — і все було класно. Також були люди різних спеціальностей, без акторської освіти: журналісти, вокалісти, люди, які мали невеликі блоги й давно марили дубляжем, та люди, не дотичні до творчих професій”, – ділиться вона.
Режисерка пояснює, дубляж це дещо нове для Львова. І навіть в професійних театральних чи кіно– акторів може забракнути специфічного досвіду роботи з мікрофоном. Попри це, усі, хто має досвід чи не має його, просто зараз отримали хорошу можливість спробувати себе, зауважує Наталія.
Два тижні тому львівський офіс Postmodern Postproduction оголосив відкритий кастинг для акторів дубляжу. Кастинг триватиме доволі довго: команда проводить широкий відбір і обіцяє звернути увагу на всіх, хто залишить свої контактні дані. Якщо є демозапис, то люди можуть прикріпити його.
“Ми запрошуємо, кастингуємо і можемо надати якісь рекомендації, якщо людина “горить” і дійсно хоче цим займатися. Після цього ми вносимо потенційного актора у свою базу.
Якщо власне нам буде потрібен цей тембр, цей голос, ми надалі будемо запрошувати його до співпраці”, — розповідає режисерка.
З досвіду Наталії, на початках люди дуже соромляться свого голосу, бо в записі він видається не таким, як в житті.
“Я часто говорю людям, які соромляться свого тембру голосу: усі тембри потрібні. Коли ви дивитесь за акторами на екрані, там же абсолютно різні тембри голосу. Не всі жінки розмовляють низьким сексуальним голосом, і не всі чоловіки — мужицьким. Усе нормально, там потрібен свій тембр”, — додає вона.
Робота над дубляжем: що потрібно, щоб з’явився фільм українською
Чим дубляж відрізняється від озвучки: в дубляжі не зберігається оригінальний звук, пояснюють експерти. Актор дубляжу повинен абсолютно точно відіграти персонажа, його втілити голосом і зробити це в ліпсінг, тобто абсолютно синхронно з реальним персонажем. Окрім того, дубляж це також коректний підбір голосового тембру, натомість озвучка дуже часто буває двоголоса, тобто зазвичай використовується чоловічий і жіночий голоси.
Для того, щоб продублювати фільм потрібно чимало фахівців, пояснює Наталія Терещак. Команда, що працює над дубляжем кіно, складається з режисера, менеджера, який координує процес, звукорежисера запису, звукорежисера мікса й акторів.
Ще одна важлива людина, без якої не обходиться дубляж – перекладач. Коли команда отримує текст, перший етап роботи починається з перекладу скрипту. Також є редактор, який перевіряє переклад на коректність. У процесі роботи над текстом він може зазнавати змін.
Чимало українців цінують дубляж рідною мовою за локальний гумор, зрозумілий тільки нам. Переклад жартів це творча праця всієї команди.
“Особливо творчо це видається, коли є локальні жарти: умовно події відбуваються в Австралії, і актори вжили австралійський фразеологізм чи жарт, який потрібно адаптувати під щось українське.
Але так само є межі дозволеного. У нас є певні прохання чи нюанси — такий собі шоугайд, який просить замовник, і ми поза ним не повинні імпровізувати. Зрештою в будь-який момент ми можемо комунікувати зі замовником й уточнювати: це тут доречно чи ні”, — пояснює Наталя.
Під час пошуку актора дубляжу замовники дозволяють, щоб голоси актора й дублера трішки відрізнялися, утім голос людини, що озвучує, має відображати характер персонажа й пасувати йому.
“Коли ви дивитесь на екран — голос з уст цієї людини звучить класно й непомітно. Іноземному замовнику навіть зручніше оцінити дубляж, бо вони не знають мови, тому просто дивляться на картинку, чують голос і розуміють: вони це так бачили чи ні”, — зазначає дівчина.
В процесі обробки звукозапису та зведення звукової доріжки все залишається максимально природним так, як це говорять люди на екрані.
“Здебільшого це природний голос, який максим можуть очистити від якихось кліків, слини тощо, — розповідає режисерка. — Застосування автотюна, додаткової звукової обробки голосу – виняткова річ, до прикладу, коли в оригінальній версії голос звучить зі слухавки, радіо або ж герой знімається в якійсь фантазійній історії”
Команда займається власне дубляжем, тобто записом голосу, а всі інші звукові матеріали – музика та ефекти, або відповідні реакції, дихання — надає сама студія-мейджор.
Таємниця кінострічки
“Насправді український дубляж вважається одним з найкращих, — зауважує Наталія. — І я дуже тішуся, що зараз люди чекають, запитують особисто, коли вийде ось ця чи ця стрічка українською. Утім я не можу відповісти на ці питання. Кожен фільм — це велика праця величезної команди. І для нас дуже важливо, щоб ця праця шанувалась до моменту виходу фільму й зберігалась інтрига”.
Що стосується конфіденційності, то під час дубляжу фільму чи серіалу львівська команда працює зі зображенням без жодних обмежень. Утім бувають ситуації, коли в процесі дубляжу актор бачить лише губи свого персонажа на чорному екрані. Такий прийом особливо характерний для кастингів.
“Актори дубляжу можуть навіть не бачити, що відбувається на картинці, аби знову ж таки зберегти в таємниці все, що відбувається у цьому фільмі. Тоді про все, що відбувається на екрані, знають дві людини: перекладач, який безпосередньо має справу з текстом, та режисер”, — каже Наталія Терещак.
“Сам на сам з тим, що вмієш та можеш”: рефлексія актора дубляжу
Львівський актор, що долучався до дублювання кіно українською, поділився своїми думками щодо цього процесу.
Чим дубляж відрізняється від гри в кіно чи театрі? Це ще одна сторінка творчості актора. Це ще один не пройдений етап, який варто пройти. І я б радив спробувати себе в дубляжі всім акторам. Коли тебе запрошують в кабінку зайти на запис — цією ширмою тебе відгороджують від всього світу.
У кіно є знімальна група, в театрі є глядачі, а там ти залишаєшся сам на сам з тим, що вмієш та можеш зробити. Ти маєш на слух зловити характерність подачі актором тексту в кадрі й пропустити це крізь себе, водночас не забувши наситити репліки українським колоритом. До слова, чим мені подобається вітчизняний дубляж — українці навчились додавати в принципі в сухі американські чи європейські репліки (часто порожні) речі, завдяки яким народ це хотів би слухати.
“Я називаю для себе це відчайдушним експериментом”
Це теж гра. Окрім того, шо ти маєш це прожити, ти ще повинен технічно “вкласти в писок” героя монолог чи речення, яке цей персонаж проговорює. Звісно, з паузами, вдихами, видихами, зі шмарклями, сміхом, плачем. Це цілий світ.
Я дуже ризикована людина щодо своєї професії, і я люблю відчайдушні експерименти. Це я називаю для себе відчайдушним експериментом, бо вміти це “вкрутити”, як виявляється, не кожен вміє.
Під час кастингу наді мною робили експерименти: була якась вечірка, і треба було її озвучити. Коли ви дивитесь фільм, у ньому ще є маса всіляких вставок, сцен, де грають проміжні персонажі, яких народ не запам’ятовує, але вони є. Тебе просять змінити тембр чи взагалі голос змінити й озвучити ще їх.
Мені випало озвучувати секс-меншини, і режисерка каже: зверни увагу на манірність персонажа. Він весь такий плавний. Це треба було озвучити. Мені це вдалось.
Уже під час безпосереднього процесу дубляжу я бачив тільки сцени, де був мій герой. Я знав сюжет, щоб наскрізно розуміти персонажа.
Після виходу першого фільму з моїм дубляжем, я себе взагалі не сприйняв. Настільки щось у мене викликало відразу. Але згодом з кожною наступною роллю я наважувався зробити еквілібристику голосом, гратися, відкриватись і ставати розслабленішим. Це дозволяє робити більше.
Підтримайте проект на Patreon