Що робить життя людини «хорошим»? І як ми це виміряємо? Такі питання старі, як саме людство, з багатьма можливими відповідями. Але нове дослідження робить наголос на способі життя, яке є «психологічно багатим».
Джерело: Вголос.
На думку соціальних психологів Шигео Оісі з Університету Вірджинії і Ерін Вестгейт з Університету Вірджинії, це багатство визначається незвичайними, різноманітними, складними переживаннями, які, можливо, викликають зрушення в перспективі для людини, що переживає їх.
Їх нове дослідження показало, що для деяких людей психологічно насичене життя важливіше, ніж щастя чи набуття сенсу – дві основні області, якими, як правило, займаються поточні психологічні дослідження, коли справа доходить до оцінки «хорошого» життя.
«На відміну від щасливого або осмисленого життя, психологічно багате життя найкраще характеризується різноманітністю цікавих і таких, що змінюють перспективу переживань», – пишуть дослідники у своїй опублікованій статті.
«Ми представляємо емпіричні докази того, що щастя, сенс і психологічне багатство взаємопов’язані, але є різними і бажаними аспектами хорошого життя з унікальними причинами і корелятами».
Дослідники не говорять, що психологічне багатство діє цілком незалежно від щастя або осмисленості, але що це частина нашого благополуччя, яка вимагає більшої уваги.
Для щасливого життя необхідні такі цілі, як позитивні емоції і загальне задоволення, в той час як набуття сенсу життя пов’язане з реалізацією нашого потенціалу і максимальним розкриттям наших талантів, досягненням цілей і зміною ситуації.
У трьох опитуваннях, що охоплюють 1336 студентів коледжів, Оіші і Вестгейт виявили, що психологічне багатство можна відокремити від щастя і сенсу, коли мова йде про людей, які оцінюють своє життя і благополуччя.
«На відміну від щастя, наше уявлення про багатство допускає моменти дискомфорту і неприємних емоцій», – пишуть вони.
Крім прагнення до щасливого (гедонічним) життя і осмисленої (евдемоніческой) життя – ідеям, висунутим Аристотелем, – психологічно багате життя може запропонувати інший спосіб оцінки того, максимально ми використовуємо наші дні, і розробки способів, які ми могли б захотіти змінити наше життя на краще.
«Разом ця робота виводить нас за рамки дихотомії гедоністичного і евдемонічного благополуччя і закладає основу для вивчення психологічного багатства як ще одного виміру хорошого життя», – пишуть дослідники.
Дослідження опубліковане в журналі Psychological Review.
