Ексактор українського Comedy Club Молочний розповів про “натовпи фашистів у Києві” і як “поліція змушує знімати пілотки з червоними зірками

1106
Андрій Молочний
Андрій Молочний

Резидент українського Comedy Club Андрій Молочний, який після Майдану переїхав до РФ, звернувся до співвітчизників з нагоди звільнення Києва від фашистів 6 листопада 1943 року й розповів про сучасних “фашистів”

Відповідний допис Молочний зробив в Instagram, пише Еспресо.

“Привіт співвітчизники! 6 листопада 1943 року, війська 1-го Українського фронту (генерал армії М. Ф. Ватутін) в ході Київської наступальної операції визволили від фашистських окупантів столицю України м.Київ.

Чому для мене ця подія стала важливим, набуло дуже цінне значення? Адже ще 5 років тому, я не писав про це, не викладав такі пости. Адже ще 5 років тому я навіть і подумати не міг, що по Києву натовпами ходитимуть фашисти.

Я навіть уявити собі не міг, що будуть опоганюватися пам’ятники героям Великої Вітчизняної Війни. Що будуть зносити пам’ятники Жукову і Ватутіну. Що на День Перемоги 9-го травня молодь буде ображати ветеранів, а співробітники поліції не тільки не будуть припиняти такі дії, а самі будуть сприяти цьому, змушувати ветеранів і навіть дітей знімати пілотки з червоними зірками”, – написав він.

Далі актор починає розповідати про війну і про загиблих і каже, що “це не сон, це рвана рана на серці”.

Молочний також висловив сподівання, “що як і 76 років тому Київ буде очищений від фашистської нечисті, від нелюдей…. “.

Після цього він заявив, що у “гадів” нічого не вийде.

“Тепер за цю пам’ять я зубами триматися буду. Буду триматися з багатьох причин, і ще тому, що в складі 1-го Українського фронту, під командуванням Миколи Федоровича Ватутіна і Георгія Костянтиновича Жукова, пройшов всю війну і загинув в квітні 1945 року мій прадід Петро Андрійович Молочний”, – підсумував колишній український актор.

  • Зазначимо, що акаунт Молочного не верифікований.
 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Здравствуйте соотечественники! 6 ноября 1943 года, войска 1-го Украинского фронта (генерал армии Н.Ф. Ватутин) в ходе Киевской наступательной операции освободили от фашистских оккупантов столицу Украины г. Киев. Почему для меня это событие стало важным, приобрело очень ценное значение? Ведь ещё пять лет назад, я не писал об этом, не выкладывал такие посты. Ведь ещё пять лет назад я даже и подумать не мог, что по Киеву толпами будут ходить фашисты. Я даже представить себе не мог, что будут оскверняться памятники героям Великой Отечественной Войны. Что будут сносить памятники Жукову и Ватутину. Что на День Победы 9-го мая молодежь будет оскорблять ветеранов, а сотрудники полиции не только не будут пресекать такие действия, а сами будут способствовать этому, заставлять ветеранов и даже детей снимать пилотки с красными звёздами. Что будет война, и будут гибнуть много людей, наших людей! Старики, женщины и дети, наши дети! Я много чего не мог себе представить, и даже сейчас перечитывая написанное я не могу поверить, что это происходит в действительности, мне кажется, что это кошмарный сон, затянувшийся на долгие годы… Это не сон. Это боль, это рваная рана на сердце. Но есть надежда, есть надежда, что как и семьдесят шесть лет назад Киев будет очищен от фашисткой нечисти, от нелюдей, которые хотят чтобы мы предали память наших великих предков, предали Родину, предали себя и предали своих детей. Ничего у вас гады не получится. Теперь за эту память я зубами держаться буду. Буду держаться по многим причинам, и ещё потому, что в составе 1-го Украинского фронта, под командованием Николая Фёдоровича Ватутина и Георгия Константиновича Жукова, прошёл всю войну и погиб в апреле сорок пятого года мой прадед Пётр Андреевич Молочный. И это моя ценность. Буду помнить и чтить я, значит будут помнить и чтить мои дети, а значит великий подвиг и победа нашего народа, наших предков – бессмертны. С праздником! Ура!

Допис, поширений А.С. Молочный (@molochnyi)