Одного суботнього ранку жінка прокинулась й побачила, що її чоловіка немає поруч.
Останні кілька місяців його поведінка була дивною. В її голові крутились найгірші думки. Тим не менш, це був день прибирання. Тож вона потягнулась у ліжку й відправилась прибирати. Раптом, вона знаходить лист, залишений чоловіком, на тумбочці. Вона читає його і не може стримати сліз.
Ось лист, який вона знайшла:
“Дорого Джулія:
Я пишу тобі, поки ти спиш, про всяк випадок, якщо раптом завтра, коли ти прокинешся, з тобою поруч буде вже хтось інший.
Із цими двосторонніми поїздками, я проводжу щораз більше часу на іншій стороні, і знаєш що? Я боюсь, що одного разу я не повернусь до тебе із чергової подорожі.
Пишу лише на випадок, якщо завтра я буду не в змозі зрозуміти, що відбувається навколо. На випадок, якщо не зможу більше тобі сказати, наскільки я захоплююсь твоєї мужністю і відданістю, коли намагаєшся зробити мене щасливим, незвачаючи на все. Як ти завжди робиш.
На випадок, як що завтра я не розумітиму, що ти робиш. Коли ти залишаєш замітки на дверях, що я не плутав ванну кімнату із кухнею. Коли тобі вдається змусити мене сміятись, коли я в черговий раз одягну взуття, забувши спершу одягнути шкарпетки. Коли ти намагаєшся підтримати розмову, хоча я плутаюсь у кожному реченні. Коли ти нахиляєшся до мене й шепочеш на вухо, нагадуючи ім’я нашого онука. Коли ти із ніжністю реагуєш на мої приступи люті, всередині мене все бунтує проти цього стану, що бере наді мною гору.
За це і за безліч інших речей. Лише на випадок, якщо завтра я не згадаю твоє чи моє імя.
Лише на випадок, якщо завтра я не зможу подякувати тобі.
Лише на випадок, Джуліє, я не зможу сказати тобі востаннє, що Я ТЕБЕ КОХАЮ.
Назавжди твій,
T.A.M.R ”
Якщо ви знаєте когось, кому б сподобалась ця історія, поділіться нею!
Підтримайте проект на Patreon
