п`ятниця, 23 лютого

«Далі буде гірше». Що означає підрив Каховської ГЕС для людей півдня й усієї України

У вівторок, 6 червня, близько 2:00 російські окупанти підірвали зсередини греблю Каховської ГЕС. За словами місцевих мешканців, дехто із них чув лише глухий, ніби віддалений вибух, що не привернув особливої уваги в умовах постійних «виходів» з російської артилерії. Люди продовжували спати.

Зранку гауляйтер Нової Каховки Владімір Лєонтьєв заявив, що жодних проблем на ГЕС немає – невелике пошкодження греблі. Проте згодом, коли в мережі з’явилися супутникові знімки греблі, а вода в Дніпрі піднімалася просто на очах, Лєонтьєв почав розповідати, що Каховську ГЕС «обстріляли ЗСУ». Україна офіційно спростувала ці заяви, та й про замінування греблі росіянами було відомо ще з осені минулого року.

ZAXID.NET розповідає, які наслідки підрив дамби Каховського водосховища має у короткій перспективі – вже сьогодні, і як через цей воєнний злочин зміниться південь та вся Україна.

Нова Атлантида

Каховську ГЕС почали будувати восени 1950 року. ГЕС і так зване Каховське море, що має площу 182 км2, постали на місці низки населених пунктів та історичної території Великого Лугу – Запорозької Січі. Тоді було затоплено понад 150 тис. гектарів. Це була перша руйнація росіянами півдня України та його історичної пам’яті. Олександр Довженко написав про Каховську ГЕС у «Поемі про море».

Упродовж майже 70 років ця ГЕС – остання в каскаді Дніпровських водосховищ – забезпечувала регулювання стоку Дніпра для забезпечення півдня України водою та електрикою. Ідеться не лише про Херсонщину, а й про Дніпро, Запорожжя і Крим.

6 червня 2023 року сталася друга руйнація цієї території. У зоні затоплення, за даними голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, опинилося щонайменше 16 тис. людей на підконтрольній Україні території. Загалом у зоні лиха, переважно на окупованій росіянами території, може перебувати до 40 тис. людей. Лише у Новій Каховці їх близько 10 тисяч. Затоплено низку доріг та мостів, тисячі житлових будинків і господарств, полів, садів, лісів.

Також підтоплює Херсон. Окрім того, росіяни обстрілюють ці території навіть під час евакуації мешканців.

Упродовж 6 червня вдалося евакуювати приблизно півтори тисячі людей із підконтрольних Україні територій. Окупанти ж заявляють, що на лівобережжі, що прийняло основний удар води, потреби в евакуації немає, тому мешканці там змушені самі давати собі раду. Водночас звідти, де в зоні окупації є зв’язок, приходять повідомлення про те, що сотні людей кинуті напризволяще і просто сидять на дахах будинків в очікуванні допомоги. Серед них – жінки з дітьми та літні люди.

Повідомлення адміністратору херсонського телеграм-каналу Війна без фейків

Наслідки, що ми побачимо вже сьогодні

Передусім ідеться про людське життя і здоров’я. Через підрив Каховської ГЕС у зоні катастрофи опинилися десятки тисяч людей, чиї домівки зруйновані, городи затоплені. Окрім того, затоплені поля і деякі підприємства.

Матеріальні збитки для країни, що потерпає від обстрілів і руйнування інфраструктури, будуть величезні. Це лише та шкода, яку ми можемо бачити. А що ховається під водою? Ось короткий перелік:

  • нерозірвані міни і боєприпаси, що могла зрушити течія;
  • хімікати зі складів добрив, з Херсонського порту та деяких підприємств;
  • мастило із машинного відділення підірваної ГЕС;
  • сміття із полігонів;
  • вміст вигрібних ям і каналізації;
  • інші небезпечні речовини.

Все це може призвести до вторинного забруднення території, зокрема полів, коли з них зійде вода, до отруєння та навіть людських жертв.

Ще одна проблема, окрім забруднення, в тому, що низка регіонів – сотні тисяч людей – можуть залишитися без питної води. По-перше, говорить еколог ГО «Екодія» Богдан Кученко, Каховське водосховище пов’язане з грунтовими водами і безпосередньо впливало на їхній рівень, а це – вода у криницях і свердловинах.

«Наскільки великим буде цей вплив на падіння рівня грунтових вод, поки важко сказати, але це можуть бути десятки кілометрів вглиб», – говорить еколог.

У кількох громадах Херсонщини, зокрема у Нововоронцовській, вже повідомляють, що в криницях зникає вода. У Кривому Розі оголосили про обмеження водопостачання у нічний час.

Еколог спільноти «Чисте повітря для України» Максим Сорока вважає, що режим жорсткої економії споживання води буде вдалим рішенням місцевої влади принаймні на перший час, а громади мають переходити на нецентралізоване водопостачання. Окрім того, він застерігає, щоб мешканці Запоріжжя і Дніпра не перенавантажували водопровідні системи своїх міст – насоси можуть не витримати навантаження, коли всі одночасно набирають ванни.

А відсутність чистої води влітку – це ризик спалахів інфекційних кишкових захворювань.

Також підтоплення впливають на інфраструктуру – енергетичну, зв’язку, транспортну тощо.

«Наслідки у короткостроковій перспективі – підтоплення і затоплення природних територій, агроландшафтів, що триватимуть кілька тижнів. Зараз головне – врятувати людей і, по можливості, зберегти інфраструктуру – передусім енергетичну», – говорить доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко.

Він додає, що проблеми із забезпеченням питною водою в Херсоні, Запоріжжі, Дніпрі, Кривому Розі і в Криму, на жаль, короткостроковими не будуть.

Без сільського господарства і металургії

Брак води завжди був проблемою для південного регіону України. Водосховище Каховської ГЕС допомагало її вирішувати – завдяки ньому через Північнокримський канал вода потрапляла на території, що потребували зрошення – а їх близько 500 тис. га лише в Херсонській області, а також – на північ Криму. Завдяки меліоративній системі Херсонщина була лідером України з овочівництва та великим виробником зернових культур. Так само каналами вода ішла на поля Запорожжя й Дніпропетровщини.

За даними «Укргідроенерго», вода у Каховському водосховищі може закінчитися за 3-4 дні. Тоді поля, що вдалося засіяти на другий рік повномасштабної війни великими жертвами, залишаться без поливу, а, отже, і без врожаю.

«У довгостроковій перспективі – це катастрофа грандіозного масштабу. Адже вода рухалася Північнокримським каналом в Крим, каналом Дніпро – Кривий Ріг – у Мелітополь, Бердянськ. Окрім питної води, будуть проблеми зі зрошуванням земель, а без цього на посушливому півдні сільське господарство і садівництво сильно постраждають – матимемо мінус 500 тис. га зрошуваних овочевих полів і садів. Ціни на овочі і фрукти будуть високими, а люди втрачатимуть роботу, адже буквально ліквідовано природну основу їхнього життя», – говорить Ігор Пилипенко.

Голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду також говорить, що посіви у Херсонській, Запорізькій і Дніпропетровській областях – під загрозою знищення.

«Підрив Каховської ГЕС – це терористичний акт, який ставить під загрозу світову продовольчу безпеку. Наслідки вже дуже суттєві для наших аграріїв. Адже зрошувати землі у трьох регіонах, які залежать від Каховської ГЕС, зараз неможливо. Ці регіони постачають наше продовольство світові. Підрив росіянами ГЕС – не тільки факт екоциду, який зачіпає екосистему всього Чорноморського регіону, а й чергова спроба агресора спровокувати голод у світі», – сказав він.

Також каналом Дніпро – Кривий Ріг рухалася технічна вода, що забезпечувала потреби української металургії. Металургійна промисловість не зможе працювати без води, говорить професор Ігор Пилипенко. На підтвердження цих слів ввечері 6 червня стало відомо, що металургійний гігант ArcelorMittal призупинив виплавку сталі для зниження споживання води в критичних умовах.

Окрім того, продовжує Ігор Пилипенко, у регіоні розташовані три найбільші електростанції, що до великої війни забезпечували до 40% української енергетики. Каховська ГЕС підірвана, згодом може зупинитися найбільша в Європі Запорізька атомна електростанція, що має шість блоків, а потім – Запорізька теплова електростанція.

«Короткострокові наслідки ми переживемо, тим більше, в України є досвід ліквідації наслідків повеней на Прикарпатті і в Закарпатті. А от далі буде гірше. Справа не у новому будинку чи в мості, чи в дорозі – ми можемо втратити промисловість і сільське господарство. Перші катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС ми побачимо вже восени і з кожним сезоном ставатиме гірше», – говорить науковець.

Еколог Максим Сорока зазначає, що катастрофа, спричинена терактом росіян на Каховській ГЕС, призведе до того, що інші області України матимуть прийняти до 400 тис. нових переселенців, а в перспективі – до 1,5 млн кліматичних біженців. Адже без води, сільського господарства, роботи і з піщаними бурями натомість люди не зможуть жити в регіоні.

Щоб відновити економіку регіону, потрібно буде звести нову ГЕС і поступово заповнити її чашу водою, вважає Ігор Пилипенко. В «Укргідроенерго» вже повідомили, що це може зайняти більше п’яти років і коштуватиме до мільярда доларів. Та оцінити збитки, пошкодження і розпочати будь-які роботи можна буде лише після деокупації лівобережжя Херсонщини.

Заповідники, червонокнижні види, море

Українська природоохоронна група заявила, що будь-які наслідки для довкілля можна буде почати оцінювати лише тоді, кола вода спаде із затоплених територій. Та деякі інші екологи вже говорять про те, що на нас може чекати. Наприклад, затоплено Нижньодніпровський природний парк, що прилягає до Каховського моря.

За словами еколога Богдана Кученка, забруднена мастилом із Каховської ГЕС вода може потрапити у Дніпровсько-Бузький лиман. З одного боку, забруднення може бути не катастрофічним, але воно вплине на екосистему: наприклад, забруднену рибу їстимуть птахи і помиратимуть від неї, також ця риба потраплятиме в Чорне море і наслідки катастрофи можуть поширитися на весь чорноморський регіон – не лише на його українську частину.

«У нижній частині сховища спостерігалася природна екосистема. З одного боку, це заплавна територія, вона вміє давати собі раду під час підтоплень. Але одна повінь цього року вже була і, можливо, це вже буде надмірне навантаження. Якщо говорити про Кінбурнську косу, там гніздяться рідкісні птахи, є популяції декількох ендемічних видів, що можуть бути частково чи повністю втрачені», – говорить Богдан Кученко.

Окрім того, ландшафтний парк «Кінбурнська коса», що потерпає від пожеж внаслідок обстрілів, може частково опинитися під водою, адже розташований нижче рівня моря.

Голова держпідприємства «Ліси України» Юрій Болоховець повідомив, що на Херсонщині через підрив Каховської ГЕС може бути затоплено 55 тис. га лісів, з яких 47 тис. – на тимчасово окупованій території.

«Лівобережжя Дніпра на Херсонщині засаджено сосновими лісами. Родючий пласт лісів і молоді насадження могло вже буквально знести потоком води. Сосна добре росте там, де сухо. У підтоплених місцях застояна вода провокує розвиток кореневої гнилі, змінює кислотність ґрунту. Це загрожує загибелі дерев, якщо вода стоятиме до 20 днів, як це прогнозують. Під особливою загрозою опиняються дерева віком до 10 років», – пояснює Юрій Болоховець.

Якщо на збереження рослин у лісі ще є надія, то тварини, за його словами, фактично приречені.

«Можливо, комусь вдасться зачепитися за острівець суходолу, але більшість просто винесе течією у відкрите море. Це олені, козулі, дикі кабани. У ящірок, змій, зайців, їжаків шансів немає», – вважає Юрій Болоховець.

Звісно, не можемо не згадати про сотні і сотні вбитих водою свійських тварин і тварин у зоопарках. Зараз волонтери з усієї України їдуть на Херсонщину, щоб врятувати тих, кого ще можна, і допомогти врятованим.

***

Теракт росіян на Каховській ГЕС 6 червня 2023 спровокував гуманітарну, екологічну, техногенну катастрофи, наслідки яких ми поки не можемо оцінити й осягнути, але які точно увійдуть в історію. Та, говорять науковці, немає часу панікувати – маємо діяти. Рятувати, давати прихисток, донатити гроші, планувати відновлення українських територій, що будуть звільнені від ворога.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.