Народження дитини – процес довгий і болісний, а іноді й смертельно небезпечний. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 830 жінок щодня помирають через ускладнення під час вагітності та пологів. І це вже на 44% нижче від показників 1990 року.
Джерело: ВВС.
“Ця статистика вражає, – каже Джонатан Веллс з Університетського коледжу в Лондоні, який вивчає дитяче харчування. – Самкам ссавців ніколи не доводилось платити таку високу ціну за потомство”.
Але чому пологи настільки небезпечні для жінок? І що ми можемо зробити, щоб знизити рівень смертності?
Гомініни ходили у вертикальному положенні впродовж мільйонів років
Вчені вперше почали замислюватися над питанням пологів у жінок в середині XX століття. Вони доволі швидко знайшли пояснення. Проблеми з дітонародженням почалися ще в найраніших членів нашої еволюційної гілки – гомінінів, які відокремились від інших приматів приблизно сім мільйонів років тому.
Це були тварини, які мали небагато спільного з нами, окрім, мабуть, того факту, що вже за тих далеких часів вони, як і ми, ходили на двох ногах.
Прямоходіння змусило скелет гомінінів змінитися – він витягнувся, і це позначилося на формі тазу тварин.
У більшості приматів родові шляхи є відносно прямими. У гомінінів вони незабаром доволі помітно змінилися. Стегна стали більш вузькими, а родовий канал викривився.
Таким чином, уже на світанку нашої історії немовлятам гомінінів доводилося крутитися і обертатися, щоб протиснутися крізь родові шляхи. Це надзвичайно ускладнило процес народження.
Близько двох мільйонів років тому наші предки гомініни почали втрачати мавпоподібні риси і стали більш схожими на сучасних людей
Але незабаром ситуація погіршилася дедалі більше.
Близько двох мільйонів років тому наші предки гомініни знову почали змінюватися. Вони втратили мавпоподібні риси і стали більш схожими на сучасних людей. Їхнє тіло ще трохи витягнулося, руки покоротшали, а мозок помітно збільшився. І ця остання риса стала насамперед поганою новиною для жінок.
Здається, еволюція почала суперечити самій собі. З одного боку, таз жінок мав звузитися, щоб вони могли пересуватися на двох ногах, з іншого – у немовлят, яких вони виношували, збільшилася голова, ускладнюючи процес проходження крізь й без того вузькі родові шляхи.
Пологи перетворилися на неймовірно болючу і потенційно небезпечну справу, якою вони й залишилися до тепер.
У 1960 році антрополог Шервуд Вошберн назвав цю теорію “акушерською дилемою”, і таке пояснення задовольнило багатьох вчених. Але не всіх.
Багато жінок користуються знеболюванням під час пологів
Голлі Дансворт із Університету Род-Айленда спочатку захопилася теорією Вошберна, але згодом з’ясувала, що в ній багато чого не сходиться.
На думку вченого, коли два мільйони років тому мозок людини збільшився, організм жінки почав пристосовуватися до цього, і тривалість вагітності помітно скоротилася. Така гіпотеза здається цілком логічною.
Немовлята почали народжуватися на більш ранній стадії розвитку, і кожен, хто колись бачив новонароджену дитину, підтвердить, наскільки безпорадною і вразливою вона є.
Але, Дансворт вважає, що це просто не відповідає дійсності.
Деякі тварини, як приміром, антилопа канна (Taurotragus Oryx), вміє ходити від народження
“Наші немовлята народжуються достатньо великими, а вагітність у жінок триває на 37 днів більше, ніж у мавп відповідного розміру”, – пояснює дослідниця.
Те саме стосується й розміру головного мозку. Жінки народжують немовлят із більшою головою, ніж самиці інших приматів приблизно з такою ж масою тіла як у жінок. А це означає, що ключові моменти гіпотези Вошберна є абсолютно хибними.
І це ще не все. Центральне припущення акушерської дилеми полягає в тому, що розмір і форма людського таза, зокрема, у жінок, надто змінилися через нашу звичку ходити у вертикальному положенні.
Однак, якби еволюція мала потребу “вирішити” проблему пологів у людей, вона, безумовно, вже зробила би жіночі стегна і відповідно родові шляхи трохи ширшими. При цьому наша здатність ходити на двох ногах аж ніяк не постраждала би.
Таз чоловіка (ліворуч) і жінки (праворуч)
У 2015 році дослідники з Гарвардського університету провели експеримент, в якому взяли участь чоловіки і жінки з різними статурами. Дослідники спостерігали за фізичною активністю добровольців у лабораторії, і з’ясували, що випробувані з ширшими стегнами не мали жодних проблем при ходьбі та бігу.
Отже, з чисто енергетичних міркувань, якби природа зробила стегна жінок трохи ширшими і таким чином полегшила дітонародження, їхня здатність пересуватися не погіршилася.
На думку Дансворт, тривалість вагітності в жінок визначається зовсім не розміром головного мозку немовляти, як припускає акушерська дилема.
Справа в тому, що організм жінки просто не здатний прогодувати плід, який вимагає надто багато енергії, довше 39-40 тижнів. А отже, причиною саме такої тривалості вагітності є не складність проходження дитини крізь родові шляхи, як вважав Вошберн.
Розмір доношеного плоду на знімку томографії
У чому тоді справжня причина важких пологів у жінок? У 2012 році дослідник Джонатан Веллс із Університетського коледжу Лондона і його команда почали вивчати передісторію пологів і дійшли дивовижного висновку. Протягом більшої частини людської еволюції народження дитини, вочевидь, було набагато простішим.
З тих небагатьох свідоцтв, що залишилися до сьогодні, виявляється, що в ранніх суспільствах мисливців-збирачів пологи були однією з найменших проблем. Археологи майже не знаходять скелетів немовлят того періоду, а це свідчить про відносно низький рівень смертності в ранньому дитинстві.
Але ситуація кардинально змінилася кілька тисяч років тому, коли люди перейшли до осілого способу життя. В археологічних даних ранньої доби сільськогосподарських суспільств з’являється набагато більше кісток новонароджених.
На думку вчених, у Людини прямоходячої були менш важкі пологи, ніж у сучасних жінок
Підвищення рівня смертності немовлят на світанку землеробства мало, напевно, кілька причин.
З одного боку, життя в більш щільнонаселених групах призвело до спалаху інфекційних захворювань, до яких новонароджені більш уразливі. З іншого – дієта землеробів із високим вмістом вуглеводів почала помітно відрізнятися від харчування мисливців-збирачів, в якому переважали білки.
Це вплинуло на зміни в будові тіла: землероби, як свідчать археологічні знахідки, були значно нижчі на зріст, ніж мисливці-збирачі. А вченим, які вивчають пологи, добре відомо, що форма і розмір тазу жінки прямо залежить від її зросту.
Чим менше зріст жінки, тим більш вузькі в неї стегна, і отже, сільськогосподарська революція, вочевидь, ускладнила процес дітонародження. З іншого боку, багата на вуглеводи дієта вплинула на те, що немовлята в утробі матері почали швидше набирати вагу, а велику дитину народити набагато важче.
Землеробство вчергове змінило наш організм
Таким чином, близько 10 тисяч років тому пологи, які були відносно легким процесом протягом мільйонів років, раптом перетворились на проблему.
Утім, на думку Голлі Дансворт, це ще не кінець історії.
Наукові дані свідчать, що таз жінки набуває найбільш сприятливої для пологів форми наприкінці підліткового віку, коли вона досягає піку фертильності, і залишається таким приблизно до 40 років. Після чого він поступово змінює свою форму, готуючись до менопаузи, і стає менш придатним для народження дитини.
Вчені припускають, що такі зміни роблять народження дитини трохи легшим, ніж це було би без них. І отже, виникає питання, якщо така кількість еволюційних чинників вплинули на особливості пологів, чи може бути так, що цей процес змінюється й досі?
Дитина, народжена за допомогою кесаревого розтину
У грудні 2016 року вчені Фішер і Міттерекер опублікували сенсаційну працю на цю тему.
Попередні дослідження припускали, що більші за розміром діти мають більше шансів на виживання, а розміри немовля при народженні є певною мірою спадковим чинником.
Зростання середнього розміру плоду еволюційно обмежене шириною жіночого таза. Але багато дітей зараз народжуються за допомогою кесаревого розтину. А відтак, Фішер і Міттерекер припускають, що в тих суспільствах, де кесаревий розтин набуває популярності, немовлята народжуватимуться дедалі більшого розміру.
Врешті-решт у вас з’являється дещо дуже миле
Теоретично, число випадків, коли дитина є надто великою, щоб народитися природним шляхом, може зрости на 10-20% протягом лише кількох десятиліть, принаймні в деяких частинах світу. Або, іншими словами, тіло жінок у цих суспільствах, може еволюціонувати в бік народження більших за розміром немовлят.
Поки що це лише ідея, і вона немає переконливих підтверджень, але це – досить цікаве припущення.
З того моменту, як пологи почали змінюватися під впливом еволюції, розмір плоду завжди певною мірою обмежувався розміром родових шляхів. Але, можливо, що для деяких малюків, це більше не матиме значення.
