Довоєнний Львів – потоплена війнами та іншими лихоліттями ХХ століття Атлантида – оживає в черговому альбомі із серії «Найгарніші передвоєнні фотографії».
Джернло: culture.pl.
Унікальні світлини, більшість із яких вперше опубліковано в Польщі, зроблені відомими фотомайстрами, серед яких Адам Ленкевич, Зиґмунт Ґолдхаммер та Марек Мюнц. На фотографіях ми бачимо костьоли, церкви й синагоги – ті, що й зараз є окрасою міста, і ті, яких уже нема – рідкісні вуличні види із забутими довоєнними кафе, кінотеатрами, пасажами й магазинами. На світлинах увіковічені фольклор торговища «Кракідали», перший електричний трамвай, пишнота Міжнародної виставки, автоперегони «Гран-Прі Львова», а також звичайні львів’яни під час повсякденних справ чи прогулянок – у циліндрах і капелюхах, в корсетах і в шарфах, що розвіваються на вітрі. Цією настроєвою прогулянкою вулицями довоєнного міста ми завдячуємо Жанні Слоньовській, письменниці, журналістці та перекладачці, яка народилася у Львові.
Довоєнний Львів
Панорама довоєнного Львова, фото з книжки Жанни Слоньовської «Передвоєнний Львів. Найгарніші фотографії», фот. Видавництво RM, Варшава 2013
Місто заснував галицький князь Данило. Перша згадка про Львів датована 1256 роком. Після захоплення Русі польський король Казимир Великий у 1356 році надав місту маґдебурзьке право. Споконвіку Львів називали «талановитою матір’ю», «завжди вірним полякам містом», «П’ємонтом українського Відродження». Воно було також важливим центром єврейської культури. Донині Львів є скарбницею спогадів і багатим джерелом натхнення. Фото зроблено з вежі ратуші. На передньому плані видно фасади кам’яниць східної частини площі Ринок, зокрема ренесансних палацу Бандінеллі та Чорної кам’яниці. Трохи далі — величезний бароковий купол Костьолу Божого Тіла та дах Домініканського монастиря. Завершують панораму курган Люблінської унії та зелений простір Кайзервальду (нім. «цісарський ліс») з горою Лева, яку ще називають Лисою.
Квіткарки
Квіткарки, світлина з книжки Жанни Слоньовської «Передвоєнний Львів. Найгарніші фотографії», фот. Видавництво RM, Варшава 2013
Продаж квітів та вербових гілок на площі Ринок. Кожен міський ярмарок у Львові мав свою специфіку та певні обмеження. Наприклад, на площі Ринок біля ратуші можна було продавати лише квіти, фрукти, овочі та молочні продукти.
Батяри на фонтані
Батяри біля фонтану, фото з книжки Жанни Слоньовської “Передвоєнний Львів. Найгарніші фотографії”, фот. Видавництво RM, Варшава 2013
У 1793 році на кутах площі Ринок були встановлені чотири фонтани зі скульптурами Гартмана Вітвера: «Діана», «Нептун», «Амфітріта» й «Адоніс». На світлині бачимо Діану і, ймовірно, знаменитих львівських «батярів», які сидять навколо неї. Слово «батяр» угорського походження й означає «хуліган, пройдисвіт, бешкетник». У довоєнному Львові так називали веселих бідняків із соціальних низів.
Леви перед львівською ратушею
Леви перед львівською ратушею, світлина з книжки Жанни Слоньовської “Передвоєнний Львів. Найгарніші фотографії”, фот. Видавництво RM, Варшава 2013
Двох левів перед львівською ратушею створив скульптор вірменського походження Тадей Баронч у 1880 році. Їх встановили на честь приїзду до міста цісаря Франца Йосифа. У геральдиці міста лев з’явився ще в XIV столітті, і відтоді незліченні зображення гордої тварини з каменю, бронзи, гіпсу та скла почали прикрашати кам’яниці, церкви та цвинтарі Львова.
Вірменський собор
Вірменський собор, фото з книжки Жанни Слоньовської “Довоєнний Львів. Найгарніші фотографії”, фото: Видавництво RM, Варшава 2013
Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці збудований у XIV столітті на місці більш ранньої дерев’яної споруди. Він був зведений із каменю у формі грецького хреста. Починаючи з XV століття, його багато разів перебудовували і розширювали. Перші вірмени оселилися у Львові ще за часів короля Данила. У 1630 році єпископ Миколай Торосович уклав унію з Ватиканом – і таким чином Львів, як єдине місто в світі, крім Риму, став столицею трьох архієпископств: римо-католицького, греко-католицького та вірмено-католицького.
Краківська вулиця
Краківська вулиця, фото з книжки Жанни Слоньовської “Передвоєнний Львів. Найгарніші фотографії”, фот. Видавництво RM, Варшава 2013
Фрагмент Краківської вулиці, ліворуч видно куполи церкви Преображення Господнього (Преображенської), перебудованої наприкінці ХІХ ст., найбільшого греко-католицького храму Львова.
Львівська Опера (Великий театр)
Великий театр, фото з книжки Жанни Слоньовської «Передвоєнний Львів. Найгарніші фотографії», фот. Видавництво RM, Варшава 2013
Під зведеним у 1900 році Великим театром, який також називали Міським театром, або Львівською оперою, тече – наче Б’євр під Оперою Ґарньє в Парижі – річка Полтва, яку засклепив архітектор Зиґмунт Горголевський. Кажуть, що під час вистав музиканти в оркестровій ямі можуть чути її дзюрчання. В архітектурі будівлі переплітаються елементи ренесансу та бароко, зовнішня лоджія прикрашена двома ризалітами з алегоричними скульптурами Трагедії та Комедії, тимпан увінчує скульптура Генія Слави (майже непомітна на темному фото) із золотою лавровою гілкою в руках. Серед внутрішнього оздоблення на увагу заслуговує презентабельна завіса Генрика Семирадського із зображенням гори Парнас.
Францисканки в окопах
Монахині-францисканки в окопах, світлина з книжки Жанни Слоньовської «Передвоєнний Львів. Найгарніші фотографії», фот. Видавництво RM, Варшава 2013 р.
Коли в 1939 році наближалася війна, захисники міста спочатку складалися з допоміжних служб і цивільних осіб, які, на зразок Орлят, зголосилися допомогти. На фото – монахині-францисканки з сім’ї Марії копають рови на Валах Мосціцького, серпень 1939 року.
Жанна Слоньовська
«Передвоєнний Львів. Найгарніші фотографії»
(«Przedwojenny Lwów. Najpiękniejsze fotografie»)
Видавництво RM, Варшава 2013
розміри: 210 х 260 мм
палітурка: тверда
кількість сторінок: 104
ISBN: 978-83-7773-053-9
Автор: Януш Ковальчик
Переклад: Тарас Лильо
