В Єдиній системі електронних петицій зареєстрована петиція Дмитра Хмарного – міський залізничний транспорт.
Як пише мешканець Львова, існує велика проблема із добиранням до приміських зон Львова, особливо у час пік, пише lviv1256.com.
“Наразі у Львові немає зручного, швидкого способу дістатись з міста до приміських регіонів і навпаки. Усі напрямки обслуговують застарілі маршрутки, які знаходяться в аварійному стані. Не зрозуміло звідки і куда яка маршрутка їде і який має графік роботи. Зазвичай, кількість пасажирів перевищує норму в 1,5 – 2 рази. Хочеться щоб в нас, як і в Європі, існувало поняття міського залізничного транспорту, який би був орієнтований на приміські регіони”, – йдеться у петиції.
Дмитро Хмарний пропонує створення цілої системи залізничного транспортного сполучення – 3 або 6 основних ліній.
“Можливе рішення. Розглянути можливість створення системи міського залізничного сполучення із трьома лініями Мшана-Залуги, Зашків-Давидів, Пустомити-Запитів (може варіюватись в залежності від пасажиропотоку). Це може бути 6 окремих ліній, кожна з яких буде курсувати до головного або приміського вокзалу (в залежності від лінії). Поїзди будуть ходити в години пік з інтервалом в 30-60 хв”.
Хочеться щоб в нас, як і в Європі, існувало поняття міського залізничного транспорту, який би був орієнтований на приміські регіони та курсував хоча б в години пік.
Результат?
- Це дасть можливість людям, які живуть не у Львові, швидко та зручно дістатись до роботи, а студентам на навчання.
- Час подорожі завжди буде сталий і графік руху стабільний, оскільки поїзд ніколи не буде стояти в заторах.
- Також це буде хорошим поштовхом для розвитку прилеглих до міста регіонів.
швидкісний трамвай у Мюнхені
У 2017 році львівський активіст Олександр Шутюк у своєму блозі написав: “Можливо ви пам’ятаєте, що на воркшопі, присвяченому реконструкції площі перед залізничним вокзалом, обговорювалася ідея влаштування залізнично сполучення Рясне з центром Львова на час ремонту вул. Шевченка. Так ось робота в цьому напрямку триває і вчора працівники управління транспорту, Львівської залізниці та Інституту просторового розвитку проїхалися її можливим маршрутом.”
BHÉV у Будапешті
“З рухомого складу це наразі могли би бути двосекційні рейкові автобуси PESA. Вони є привабливими, але їхня пасажиромісткість для очікуваного навантаження є дуже в притик”.
Інший варіант – до потрібного часу залізничники можуть модернізувати пару своїх дизелів ДР1Б до приблизно такого стану. Вони можуть бути трьохвагонними і при потребі їх, на відміну від ПЕСИ, можна видовжувати. З точки зори екології у довгостроковій перспективі, звісно, краще електричка, але наразі вільних електричок залізниця не має.
Але поки їхали на ось такій дрезині, яку залізничники називають Ася.
10:24 – рушили із залізничного вокзалу. Дрезина в русі трясеться та підстрибує, ніби старий ПАЗік на сільській дорозі.
© alex-shutyuk.livejournal.com
10:34 – доїхали до зупинки біля палацу культури ім. Гната Хоткевича на перетині з проспектом Чорновола. Вона є найближчою до центру міста, але недолік в тому, що вона знаходиться просто на завантаженому перегоні.
10:37 – доїхали до станції Підзамче та вертаємося назад.
Їдемо в сторону Рясне.
10:51 – доїхали до зупинки Батарівка поряд з Рясне-1. Тобто дорога від Підзамче дуже скромним темпом зайняла 14 хвилин.
10:58 – приїхали на зупинку між Рясне-1 та Рясне-2. Дорога від Підзамче тривала 21 хвилину.
Далі поїхали через Рудно.
11:28 – зробивши коло довкола міста, повернулися на вокзал. Наразі зійшлися на тому, що місто має дати залізничникам години, у які мав би рушати міський потяг і вони перевірять, наскільки можливо досягнути такого графіку з врахуванням руху всіх пасажирських та вантажних потягів.
Якщо графік буде можливим, далі можна буде детальніше пропрацьовувати технічну та фінансову сторону.
