«Якщо ООН терпить Чуркіна, то Львів собі такого не може дозволяти», – Васюник про націоналізацію ЛАЗу

лаз«Ні для кого не секрет, що у Львові працює таке собі ТзОВ «Львівські автобусні заводи», яке належить близькому родичу рупора Росії в ООН – «гражданіну» Чуркіну. Підприємство має національне значення для України і багаторічну історію успішної діяльності. Свого часу це було надпотужне держпідприємство, до того часу, поки його не дали приватизувати російському бізнесу. Що маємо нині? – Розвалені будівлі підприємства, занедбані території і понад тисяча безробітних висококваліфікованих львів’ян. Відтак ми змушені робити кроки для захисту наших національних інтересів, а тим паче в сьогоднішніх умовах агресії Росії. Якщо Генасамблея ООН терпить Чуркіна, то Львів собі такого не може дозволяти», – заявив народний депутат України, львів’янин Ігор Васюник.

 

Таким чином парламентар прокоментував необхідність ухвалення законопроекту про націоналізацію ЛАЗу. Проекту Закону України «Про націоналізацію майна товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»» вже зареєстрований у Верховній Раді України за авторством народних депутатів І.Васюника, В.Парасюка, Б.Берези, І.Мосійчука та П.Кишкаря.

 

За словами Ігоря Васюника, ЛАЗ, яким володіє громадянин Російської Федерації Ігор Чуркін, знаходиться у стадії припинення з жовтня 2014 року, його обладнання вивозиться у невідомому напрямку, будівлі розпродаються за безцінь.

 

У пояснювальній записці до законопроекту наголошується, що відповідно до статей 13 та 41 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

 

«Проект Закону покликаний врегулювати конкретне питання, пов’язане з використанням права приватної власності на шкоду інтересам українських громадян, суспільства та держави. Законопроектом передбачається примусове відчуження об’єктів права приватної власності на користь держави (націоналізація майна) ТЗОВ «Львівські автобусні заводи» з мотивів суспільної необхідності – розбудови вітчизняного машинобудування», – йдеться у документі.

 

«Львів може стати потужним центром автомобілебудування. Потенційна база ще не зовсім знищена. Питання в тому, в чиїх вона руках, і яким чином та за які кошти в них потрапила. Ми це знаємо. Тому цю проблему пора вирішувати. Зокрема – розпочати з прийняття Закону України про націоналізацію майна ЛАЗу», – підкреслює Ігор Васюник.

 

Автори законопроекту прогнозують, що у разі прийняття документу Верховною Радою України соціально-економічні та інші наслідки не забаряться, адже це сприятиме захисту національних інтересів в умовах агресії Росії, зокрема, надасть можливість:

 

– ускладнити поширення диверсійної діяльності по всій території України, сприяти підвищенню рівня національної безпеки;

– відродити на базі державного сектору економіки державне підприємство «Львівські автобусні заводи»;

– захистити інтереси працівників підприємств, майно яких підлягає націоналізації, зберегти робочі місця працівників ТЗОВ «Львівські автобусні заводи»;

– підвищити соціальну спрямованість української економіки.

 

Довідка:

 

Днем заснування Львівського автобусного заводу вважається 21 травня 1945 року. Ще з 1949 року, завод випускав одновісні причепи, кузови-причепи, ковші для екскаваторів, автомобільні крани, та іншу промислову продукцію. Ще у кінці 1940-х років, на заводі планувалося освоїти випуск автобусів ЗіС-155(виробництва Заводу імені Сталіна), однак така перспектива керівництво заводу не задовольнила. Ініціатива створення власного автобуса була підтримана, було закуплено кілька екземплярів тогочасних автобусів фірм Mercedes-Benz i Neoplan Bus Gmbh.

У лютому 1956 року був побудований перший автобус ЛАЗ, і названий ЛАЗ 695 — це був двовісний, зі зварним кузовом 9-метровий автобус з механічною коробкою передач, та двигуном ЗІЛ-124, деталі були узяті від автобусаЛіАЗ 158 (ЗіЛ 158), досить відомого у 1950-ті—1960-ті роки.

Автобус ЛАЗ 695 мав одну особливість: його можна було легко перетворити на санітарну машину, лише демонтувавши сидіння у салоні. Оскільки автобус розроблявся у післявоєнний період, то такий елемент був вельми виправданий. Масове виробництво цього автобуса почалося у 1956 році, з того часу випускалися нові модифікації (ЛАЗ 695Б, ЛАЗ 695Е, ЛАЗ 695Ж та інші); виробництво цього автобуса продовжувалося 46 років, до2002 року, закінчуючи ЛАЗ 695Д11 і ЛАЗ 695Н. 46 років — стільки не випускалася серійно ще жодна модель автобуса[4], автобус ЛАЗ 695 обійшов угорські автобуси виробництва Ikarus, наприклад Ikarus 250 тримався на конвеєрі 28 років (1971–1998), відома у СРСР «гормошка», Ikarus 280, трималася 27 років (1973–2000); також автобусами-довгожителями є німецькі Neoplan Cityliner — півториповерхові туристичні лайнери у виробництві досі з 1971 року; Neoplan Skyliner — двохповерхові лайнери, що у виробництві вже 42 роки (з 1967 року).

У 1968 році зібрано тисячу автобусів ЛАЗ 695Б, і вони отримали диплом та золоту медаль на виставці у Брюсселі.

У 1961 році, було виготовлено перші моделі туристичних автобусів «Україна-1» та «Україна-2». На початку 1960-тих років, через стрімкий розвиток тролейбусних систем, міста України відчули потребу у постачанні нового експлуатованого рухомого складу тролейбусів. На той час, головною моделлю тролейбуса в Україні був «МТБ-82» (відомий також під прізвиськом Емтебешка), однак у 1960 році їхнє виробництво припинилося, а узамін було розпочате виробництво ЗіУ-5, на Тролзі. У 1962 році, тролейбус на базі ЛАЗ 695Б був виготовлений у Баку, і отримав назву БТЛ-62. Пізніше, ЛАЗ виготовив такий тролейбус у Львові, і він отримав індекс ЛАЗ 695Т, на ЛАЗі їх випустили 10 штук, і більша частина з них лишилася у Львові. Пізніше цей тролейбус випускався у Києві під назвою Київ-5ЛА у кількості 75 екземплярів, пізніше, понад 400 екземплярів виготовлено на ОдАЗі, де називався ОдАЗ 695Т. ЛАЗ 695Т мав такі переваги над МТБ-82, як меншу масу та був динамічнішим, проте кузов його зносився швидко, і він був менш місткий, аніж «емтебешка» (для порівняння близько 60 і 86 місць).

У 1960-тих роках був запущений туристичний автобус ЛАЗ-697Е, який мав регульовані крісла, які на міжміських Ikarus’ах з’явилися лише у їхніх найновіших випусках, також він мав холодильник, розвивав швидкість до 75 км/год. Також у 1966 році було випущено кілька екземплярів ЛАЗ 698, який серійно не випускався і був пізніше реінкарнований у ЛАЗ 4202.

У 1970 році Львівський автобусний завод переходить на випуск модернізованих автобусів ЛАЗ 695М, а також міжміських ЛАЗ 675Е. У 1974-му році було випущено 100-тисячний автобус.

У 1977–1978 роках починає розроблятися новий 9-метровий міський автобус ЛАЗ 4202, він мав автоматичну коробку передач і механічну підвіску, не зважаючи на те, що був 9-метровим, у нього уміщалося до 100 чоловік; цей автобус був низькоякісний, однак, він мав дуже низький експлуатаційний строк, саме тому, до обсягів випуску ЛАЗ 695 він не доріс, він випускався до середини 1980-х років, його наступник — ЛАЗ 5252.

ЛАЗ 5252, наступник ЛАЗ 4202 почав проектуватися ще у кінці 1970-х років, разом з автобусом ЛіАЗ 5256, ще тоді далеким від свого сучасного вигляду. Однак, 5252 був запущений у серійне виробництво лише після розпадуРадянського союзу, на початку 1990-х років ЛАЗ 5252 є автобусом великого класу, розміри його були майже ідентичним з Ikarus 260, якого він мав замінити. Ця модель мала чимало модифікацій з різними двигунами а також мала тролейбусну модифікацію ЛАЗ 52522.

У 1978 році зійшов з конвеєра ЛАЗ 4202, він випускався до середини 80-х, також випускалася його модифікація ЛАЗ 4202-10.

У 1985 році був виготовлений перший зразок міжміського автобуса ЛАЗ 4207, який пізніше був значно поліпшений. У 1988 році Львівський автобусний завод виготовив 14646 автобусів — найбільшу кількість за всю свою історію[6].

Після розпаду СРСР, відчулася потреба у автобусі великого класу для міст, як Ikarus 260, через це, було швидко налагоджено випуск міського автобуса ЛАЗ 5252. У 1992 році вступає у виробництво міський автобус ЛАЗ 52523, що сильно нагадує ЛАЗ 4202; на його базі восени 1992 року було створено перший Львівський тролейбус (після ЛАЗ 695Т) — машина отримала номер 001 і назву ЛАЗ 52522, машина виїхала на маршрути Львова навесні 1993 року і проїздила до 2008 року, коли була списана у тролейбусному депо. Перші ЛАЗ 52522 мали ряд серйозних недоліків з електрообладнанням, пізніше ця проблема була частково залагоджена. На тролейбус ставився харківський двигун ЕД138АУ2 і реостатно-контакторна система управління. Після декількох років служби у тролейбусів вже виявлялися недоліки: зламані показникові прилади, самі машини часто виходили з ладу, обшивка каркасу сильно деградувала вже через кілька років після випуску. Тролейбуси ЛАЗ 5252 серійно випускалися до 1998 року, аж поки не витримали конкуренції з ЮМЗ-Т2, і їх виробництво було припинене до 2004 року. На 1998 рік було випущено 75 екземплярів ЛАЗ 52522.

У 1994 році на базі підприємства було створено Відкрите Акціонерне Товариство «Львівський автобусний завод», контрольний пакет акцій якого належав Фонду Держмайна України. Розпочате виробництво міжміських автобусів великого класу (ЛАЗ 5207). У 1995році модельний ряд ЛАЗу поповнився 11 новими моделями автобусів, які були або принципово новими (прототипи Лайнер-10, Лайнер-12) або модифікаціями серійних машин.

У кінці 1990-х років проводиться рестайлінг автобусів ЛАЗ 5252 та його модифікацій, вони отримують нову відділку салону, тоновані склопакети та деякі інші нововведення (ЛАЗ 5252#Елементи рестайлінгу). Рестайлінг тролейбусів торкнувся лише у 2004 році. Найвдалішим рестайлінгованим автобусом був ЛАЗ 52528, він випускався до 2005 року, конкуруючи рік з новими низькопідлоговим моделями.

Сучасний «ЛАЗ», що обслуговує аеропорти.

З 2001 року завод набуває статусу приватного підприємства з колективною формою власності.

У 2002 розпочався випуск чотирьох зовсім нових моделей автобусів: приміських та туристичних Лайнер −9, −10, −12, а також особливо великих міських ЛАЗ-А291; адаптовано до вимог ринку велику міську модель ЛАЗ-5252.

У серпні 2003 року зі збірного цеху виїхав півтораповерховий туристичний ЛАЗ-5208 — перший автобус з сім’ї абсолютно нових моделей із назвою НеоЛАЗ. У травні 2004 були представлені дві наступні моделі з родини НеоЛАЗ: міський автобус з низьким рівнем підлоги ЛАЗ-А183 «Сіті» — і перонний автобус з низьким рівнем підлогиЛАЗ-АХ183 «Аеропорт».

Модельний ряд автобусів обладнано двигунами Ярославського моторного заводу (Росія), німецької фірми «Deutz» та задніми мостами «Raba» (Угорщина).

7 червня 2006 року ЗАТ «Львівський автомобільний завод» (ЛАЗ) змінив назву на «Завод комунального транспорту».

У березні 2010 року уряд України вибрав ЛАЗ основним постачальником муніципального транспорту для міст, що приймають Євро-2012.

У листопаді 2014 року Львівський автобусний завод випустив перший санітарний автобус для транспортування поранених із зони бойових дій. Перший екземпляр автобуса отримав 66-й мобільний госпіталь Військово-медичного клінічного центру Західного регіону.

В 2014 році холдинг змушений був зупинити виробництво на заводах у Львові та Дніпродзержинську.

28 червня 2015 був підписаний контракт на суму $ 70 млн. на поставку протягом року 289 автобусів для транспортної служби Каїра (Єгипет)

А сьогодні це вітчизняне підприємство, яке належить АКЦІОНЕРНІЙ КОРПОРАЦІЇ “МЕРИБЕНІ ЕНЕРДЖІ КОРП.” (адреса засновника: провінція НЬЮ-БРАНСВІК E2J 2C6, місто СЕН-ДЖОН, вулиця РОТСЕЙ АВЕНЮ СЕНТ-ДЖОН,, КАНАДА., КАНАДА), ЧУРКІНУ ІГОРЮ АНАТОЛІЙОВИЧУ, КОРПОРАЦІЇ “ЄВРОТРАК ТЕХНОЛОДЖІС ЛІМІТЕД” (адреса засновника: Е2Н 2Н4 провінція НЬЮ-БРАНСВІК, місто СЕНТ-ДЖОН, вулиця 505 РОТСЕЙ АВЕНЮ, блок Е, офіс 155, КАНАДА), ПРИВАТНІЙ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ У РОЗМІРІ АКЦІЙ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СІТІ ТРАНСПОРТ КОНСТРАКШН ІНВЕСТМЕНТС ЛТД” (адреса засновника: ВЕЛИКОБРИТАНІЯ, місто ЛОНДОН, вулиця ВІЛТОН РОУЛ, будинок 65, АНҐІЛЬЯ), знаходиться у стадії припинення з жовтня 2014 року, його обладнання вивозиться у невідомому напрямку, будівлі розпродаються за безцінь.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.