Старе трамвайне депо на розі вулиць Сахарова і Вітовського у Львові перетворять на сучасний креативний простір. Уже зараз в одному з ангарів депо проводяться культурні заходи, обговорення, воркшопи. У серпні в стінах депо відбувся перший міжнародний фестиваль класичної музики LvivMozArt. А у вересні Львівська міськрада передала депо в оренду на 50 років для створення тут інноваційного простору LЕМ Station, основною метою якого інвестори називають підтримку креативної економіки міста.
ZAXID.NET, поспілкувавшись зі співзасновником ТОВ «Лем Стейшн» Дмитром Косарєвим, розповідає, який простір планують створити у старому депо.
Як починалась історія першого у Львові трамвайного депо?
Депо на розі нинішніх вулиць Сахарова і Вітовського збудували в 1894 році, коли у Львові запрацював електричний трамвай. Тут було не лише місце, де трамваї стояли вночі. На території комплексу ремонтували вагони, діяла електростанція, яка живила трамвайні лінії.
Фото трамвайного депо на розі вул. Сахарова і Вітовського у середині 1920-х років
Однак після відкриття депо на вул. Городоцькій трамваї переїхали туди. У 1980-х роках у Львові взялися за будівництво підземного трамвая. Тоді на території депо збудували компресорну станцію поблизу планованого входу до підземної гілки трамвая. Утім, підземну трамвайну лінію так і не збудували, а комплекс будівель на Сахарова занепадав.
Зараз в одному з ангарів досі розташована служба колій ЛКП «Львівелектротранс», яка невдовзі звільнить приміщення для створення в ньому креативного простору.
Півгектара креативу
У липні 2017 року львівська мерія оголосила інвестиційний конкурс на ревіталізаціюстарого трамвайного депо. Переможцем конкурсу стало ТОВ «Лем Стейшн», засновниками якого є співзасновник ІТ-компанії N-iX Дмитро Косарєв, підприємець та екс-директор ЛКП «Лев» Олег Мацех, ресторатор та співвласник «Kumpel Group» Марк Зархін, співзасновник ІТ-компанії SoftServe Тарас Кицмей, власник готелю «Леополіс» Тарас Добрянський та представник фінської інвестиційної компанії K.Hartwall Invest Олег Дрінь. Ідея LЕМ Stationпередбачає створення креативного хабу.
Згідно з умовами конкурсу, інвестори отримали в оренду на 50 років всі приміщення на території депо загальною площею 5,3 тис. м2, крім одного з ангарів, у якому досі розташований недіючий музей техніки, та підстанції «Львівелектротрансу». Умовами конкурсу також передбачено, що реставрувати депо мають протягом чотирьох років.
Орієнтувались на європейські зразки
Як зазначає Дмитро Косарєв, основна мета LЕМ Station – підтримка та створення інноваційно-креативного простору, який сприяв би розвитку креативної економіки. «Креативна економіка базується на креативних професіоналах, які трансформують ідеї в продукти та сервіси. Один креативний професіонал створює до восьми нових робочих місць», – каже Косарєв.
Створюючи концепцію LЕМ Station, автори проекту орієнтувались на приклади ревіталізації старих депо в Європі.
«Ми намагалися не вигадувати ровер. Таких об’єктів, як старе трамвайне депо, в Європі дуже багато. Ми були в трьох-чотирьох місцях. Найяскравіший приклад – De Hallen в Амстердамі. Конструкція ангарів там така сама, як у Львові, навіть балки такі самі. Єдине, що ангарів там в два-три рази більше. Як виглядає De Hallen? Це місце, у якому відбуваються події, це зона максимальної трансформації. Це перш за все хаб для комунікації та підтримки локального бізнесу, це і ресторани, і виробництво, і магазини, і кінотеатр», – розповідає Дмитро Косарєв.
De Hallen в Амстердамі (фото Anne de Buck)
Крім амстердамського De Hallen, автори проекту ревіталізації львівського депо взяли за приклад Reithalle у Мюнхені, де старий завод перетворили на простір подій та виставковий комплекс.
Планується, що простір львівського депо буде максимально відкритим для людей. «Ця територія зараз повністю закрита і огороджена парканом. Тому львів’яни навіть не думають, що тут є гігантська площа і обходять її. Концептуально є бажання повністю відкрити цей простір і повернути його в громадський простір Львова», – наголошує Дмитро Косарєв.
За його словами, LEM Station має стати зоною максимальної трансформації та альтернативою ресторанам і нічним клубам.
«П’ятниця, вечір. Які варіанти у Львові, куди піти? Є ресторани, нічні клуби, які вже всі обходили. Але смарт інтертейменту нема. Альтернатив ресторану і нічному клубу у Львові просто нема. В амстердамському De Hallen на кожну п’ятницю готують нову програму (концерти, майстер-класи, вистави, презентації нових продуктів, експериментальні театри тощо). Один з ангарів ми плануємо дати під той формат, як це зроблено в De Hallen. Тут має кипіти життя. Ангар має перетворитися на вулицю і стати новим центром Львова», – каже Косарєв.
Він додає, що в подальшому LEM Station може стати частиною трикутника Цитадель – Депо – Парк культури з відновленим Пелчинським ставом, який буде своєрідним новим культурним центром Львова.
Закритий простір стане відкритим
Зараз комплекс депо – це два ангари, пасаж між ними, який сприймається як третій центральний ангар і у якому вже зараз відбуваються культурні події, дискусії, воркшопи. Також на території депо розташовані компресорна станція, електропідстанція, колишній профілакторій.
Згідно з інвестиційним проектом, інвестори мають ревіталізувати всі будівлі, крім лівого ангару, у якому досі розташований недіючий музей техніки. Однак, Дмитро Косарєв зазначає, що інвестори готові до співпраці з музеєм. «Команда проекту LEM Station дуже хотіла б, щоб реконструкція ангару, де розташований музей, розпочалась разом з реконструкцією інших ангарів і щоб запуск музею техніки відбувся разом с запуском LEM Station», – каже він.
Поки не реконструюватимуть електропідстанцію на території депо, оскільки її досі використовує ЛКП «Львівелектротранс».
Правий ангар, який зараз займає служба колій ЛКП «Львівелектротранс»
Інвестиційний проект LEM Station, який має слоган «Звідси починається Львів майбутнього», передбачає створення в старому депо різних за функціоналом просторів.
Робочий простір буде зоною для стартапів, наукових розробок тощо, матиме кімнати для переговорів та відпочинку. Спільний простір передбачає місця для проведення інтерв’ю, зустрічей, дозвілля, тут можуть розміститися кафе, крамниці, творчі майстерні. Освітній простір для дорослих та дітей забезпечуватиме проведення майстер-класів, воркшопів, майстерень, гуртків і семінарів.
На території депо передбачене також створення майстерень з 3D-принтерами, цифровим та лабораторним обладнанням, студентського кампусу для навчання і коворкінгу, гастрономічного простору, паркового простору з вуличними меблями, авто- і велопарковки з пунктами зарядки для електромобілів та велопрокату.
Майстерні будуть забезпечені 3D-принтерами, цифровим та лабораторним обладнанням
Як зазначає Дмитро Косарєв, центральний ангар насправді – це критий простір між двома іншими ангарами. Інвестори вирішили зробити його максимально відкритим і динамічним дворівневим простором.
«Це буде така собі крита вулиця (пасаж), з кафетеріями та зручними місцями для відпочинку та роботи. Цей простір має стати місцем, де також можна проводити події. Він має стати одним з улюблених місць львів’ян. Тут буде гарна площа, де можна прогулюватися, сидіти, танцювати, працювати, вчитись та насолоджуватися життям. Такого у Львові ще немає», – зазначає він.
Дворівневий простір у центральному ангарі
Правий ангар, у якому зараз розташована служба колій «Львівелектротрансу», перетворять на міський івент-холл.
Івент-холл у правому ангарі
У колишньому профілакторії створять кампус для студентів. Колишню компресорну станцію підземного трамвая перетворять на арт-галерею. Наразі інвестори ведуть переговори про залучення до галереї арт-інституції Zenko Foundation, яка займається просуванням сучасного українського мистецтва.
Арт-центр у колишній компресорній станції
Арт-галерею з’єднають мостом з найвіддаленішою будівлею комплексу, у якій планують облаштувати дитячий освітній центр.
Дитячий центр
На території депо також буде парковка для відвідувачів та фонтан, який імітуватиме русло річки Млинівки, яка колись протікала на території нинішнього депо. У дворі перед ангарами висадять яблуні.
Фонтан у формі русла ріки, яка раніше протікала по цій території
Що вже зробили?
Приблизно рік тому інвестори за власні кошти почали розчищати центральний ангар.
Процес очищення центрального ангару від сміття (відео LEM Station)
Інвестори намагаються зберегти автентичну атмосферу і цікаві елементи в депо. Наприклад, виготовили лампи, подібні на такі, які були там раніше. «Збереглися чотири польські лампи, решта були втрачені. Постало питання, як їх відновити. Довго думали, де знайти лампи. Шукали в антикварів, але таких ламп у Львові нема. Потім знайшли компанію Zelenew, яка займається переробкою вторсировини. Віднесли їм одну лампу, вони зробили матрицю і виготовили лампи з пластикових кришечок», – каже Косарєв.
Центральний ангар до того, як ним зайнялись інвестори (фото надане Дмитром Косарєвим)
Зараз центральний ангар депо вже активно використовується для різноманітних подій.
У липні тут провели третій національний етап України з дрон-рейсингу, у якому взяли участь дев’ять пілотів із п’яти міст України.
Чемпіонат з дрон-рейсингу в LEM Station
У серпні на території депо відбулися кілька заходів першого фестивалю класичної музики LvivMozArt. Тут же відбуваються обговорення, дискусії, воркшопи з планування міських вулиць, громадських просторів та іншої тематики.
Перформанс «Втеча» у межах LvivMozArt
Проте центральний ангар ще реставруватимуть. Косарєв зазначає, що ревіталізація відбуватиметься поетапно, а проект може змінюватись, залежно від того, як його сприйматимуть львів’яни.
Ціна питання
За словами начальниці управління інвестицій та проектів ЛМР Ольги Сивак, за попередніми оцінками, інвестиція у реставрацію приміщень може становити близько 5 млн доларів, у облаштування внутрішнього простору – ще до 2 млн доларів. Для порівняння – зведення і облашування Центру Шептицького, який відкрився у вересні, обійшлося у 5,7 млн доларів.
Однак міських коштів у проект не вкладатимуть. Усі роботи оплатять інвестори. «Тут буде і соціальна, і бізнесова складова – власні проекти, оренда, офіс-коворкінг, комерційні події. Програма мінімум – вивести проект на точку беззбитковості протягом двох-трьох років», – наголошує Дмитро Косарєв.
