Багато хто з Вас бачив цю відому та красиву панораму міста Львова початку XVII ст., але Ви й гадки не мали, які ж будівлі автор зобразив на гравюрі і чи вони існують до цих пір! Не чіткі риси храмів, дивне розташування споруд та невідомі високі вежі – от що Ви бачите вперше, коли поглянете на цю панораму! Але придивившись детальніше, Ви почнете впізнавати ці старенькі храми та кам’яниці. Зауважимо, що автор зобразив місто саме із західної сторони!
Джерело: lvivmedievalclub.
Отож, внизу ви бачите панораму міста, де ми пронумерували будівлі, про які ми й поговоримо далі!)
Гравюра виконана Абрагамом Гоґенберґом (нід. Abraham Hogenberg) за малюнком панорами Львова кінця XVI — початку XVII століття роботи Ауреліо Пассаротті, інженера-фортифікатора короля Cигізмунда III Вази (1587-1632). Зверху гравюри зображені (зліва — направо) герби Львова, Польщі, Руського воєводства та Герб Папи Сикста V. 1586 році папа Сикст V надав Львову право користуватися його гербом на рівні з міським символом
Номери від 1 до 6 – це культові споруди міста (дзвіниця, храми та ратуша)
Номери від 7 до 20 – оборонні споруди (вежі, барбакани та бастеї).
Почнемо з центру Львова:
- Найвища та найбільш масивна будівлія міста це власне Латинська катедра. На мою думку, автор зобразив її найбільшою по кількох причинах: 1) Адже вона насправді була однією із найбільших тодішніх споруд міста; 2) Щоб показати домінування католицизму (польського елемента) в місті.
2. Вежа Корнякта (частина ансамблю Успенської церкви). Саме існування різних конфесій та національностей й надавало такого надзвичайного шарму місту.
3. Міська ратуша. Не дивуйтесь, що сучасна ратуша зовсім не подібна на ту, яку зобразили на малюнку. Річ у тім, що за всю історію Львова міську ратушу аж чотири рази перебудовували !!!
4. Домініканський костел (Храм Божого тіла). Річ у тім, що на панорамі Ви бачите, не сучасний костел, а його “готичного попередника”, якого розібрали у середині XVIII ст., і на місці якого збудували вже сучасний костел.
5. Костел Святого Хреста і монастир францисканців. Це втрачений храм, який розташовувався на місці сучасного будинку № 15 на вул. Театральній. Храм був збудований в готичному стилі у XIV–XV століттях. Остаточно костел був пошкоджений та розібраний під час обстрілу міста в 1848 р., в часи революційних подій у Львові (Весни народів).
6. Дзвіниця Вірменськго собору (збудована в 1571 р.)
Цікавий факт!!! Автор сучасного логотипу міста Львова (Юрій Крукевич) почерпнув ідею саме із з Панорами Гогенберга!
Логотип Львова складається з зображення стилізованих різнокольорових зображень дзвіниць центральних храмів міста та вежі міської ратуші (зліва — направо):
Дзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15-16 століття)
Вежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс (15-16 століття)
Вежа міської ратуші (помаранчевого кольору): символізує єдність міста, давні традиції та історію; в архітектурному плані — австрійський класицизм (19 століття)
Вежа Латинської катедри (синього кольору): символізує польський Львів, католицьку церкву; в архітектурному плані — європейське бароко (18 століття)
Дзвіниця монастиря Бернардинів (фіолетового кольору): символізує спадковість міських традицій, польський Львів, який став українським на прикладі Бернардинського монастиря, який, будучи до війни римо-католицьким, відновив свою діяльність як греко-католицька церква; в архітектурному плані — італійсько-нідерландський маньєризм (17 століття)
Зауважимо, що на панорамі Гогенберга не зображено монастир Бернардинів та Гарнізонний храм Петра й Павла, адже ці споруди почали будували лише на початку XVII ст., коли гравюра вже була закінчена.
ОБОРОННІ СПОРУДИ (ВЕЖІ, БАРБАКАНИ ТА БАСТЕЇ).
На цій гравюрі бачимо панораму міста в мурах і неукріплені передміські території. Самі захисні споруди були частково застарілими (адже їх будували ще в першій половині XV ст.), але загалом, свою функцію вони виконували добре.
Для кращого розуміння розташування всіх міських веж подаємо план львівських фортифікацій за версією Януша Вітвіцького, накладений на мережу вулиць Середмістя 1930-х рр. (взято з книги – Мельник І. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці / Ігор Мельник. — Львів, 2011. — С. 30.).
На панорамі Гогенберга ці вежі зображені наступним чином:
7. Вежа Ткачів, вежа Мечників, вежа Бляхарів (там видно три вежі одна біля одної)
8. Краківська брама з вежею Кушнірів. Логічно, що через цю браму купці їхали зі Львова до Кракова, що й дало назву брамі та передмістю Львова – Краківському.
9. Комплекс Низького Замку з наріжною вежею
10, 11, 12 – Бастея Краківська, бастея Гродська, бастея Гетьманська. Це третя лінія оборони Львова, яка була сформована від початку XVI ст. до кінця XVII ст. на основі більш раннього міського валу і рову.
13-18 – Вежі: Пекарів, вежа Крамарів, вежа – на місці якої пізніше було обладнано Єзуїтську (Стару) Хвіртку, вежа Ковалів і Слюсарів, вежа Різників, вежа Бондарів.
19 і 20 – Барбакан Галицької брами та вежа при барбакані. В княжі часи з цієї брами виходив важливий торговий шлях до Галича. Шлях занепав уже в XIV ст, але передмістя Львова й надалі носило назву – Галицьке.
Львів і справді був перлиною та “східними воротами Польщі”, де переплелись східні та західні культурні традиції. Одне із найгарніших та найбільших (20 тисяч населення) міст Речі Посполитої, вже тоді дивувало мандрівників, як Мартина Груневерга, який писав про Львів, як про “Альтану посеред раю”, дивуючись міським садам, архітектурі та великій кількості товарів на міських прилавках. Цікавим є те, що сам мандрівник прибув із Ґданська – міста, яке було більшим за Львів у два рази!)
Львів неповторний та незмінний! Львів, яким на переломі XVI—XVII ст. так захоплювався Мартин Груневерг, до цих пір зачаровує нас!
Далі буде!
ЛІТЕРАТУРА
Мельник І. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці / Ігор Мельник. — Львів, 2011. — С. 320 с.
Оконченко І. Мілітарна архітектура в історичних панорамно-перспективних зображеннях Львова / Ігор Оконченко // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регенерації. – 2011. – № 716. – С. 191–197.
Крип’якевич І. Львівська Русь в першій половині XVI ст.: дослідження та матеріали / упоряд. М. Капраль. – Львів, 1994. – 394 с.
