Більшість із цих 180 об’єктів — це пам’ятки історії. А десята частина із них — пам’ятки монументального мистецтва. До списку щойно виявлених пам’яток їх внесли у 1972 та 1982 роках.
Джерело: Фотографії старого Львова.
Пагорб Слави, 1989 р.
180 пам’яток радянського періоду на Львівщині рекомендують не вносити до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Таке рішення ухвалила обласна консультативна рада з питань охорони культурної спадщини і звернулась до Міністерства культури. Поки усі ці пам’ятки внесені тільки в обласні реєстри. Про це повідомила керівниця обласного департаменту архітектури Олена Василько, пише “Суспільне”.
До переліку входить і меморіал радянським воїнам, що розташований у Брюховичах, поблизу Львова. Головної таблиці на цьому пам’ятнику немає. Натомість — є бокові. Вони зроблені із мармуру. На них золотими літерами російською мовою нанесені прізвища та посади військових. Львів’янка Галина Левицька, яка мешкає поруч з меморіалом каже, чула від сусідів історію пам’ятки.
Скульптура радянського солдату біля Наукової бібліотеки ім.В. Стефаника (з колекції Романа Метельського)“Ми поселились сюди десь років 20 тому. І сусіди розказували, що це не є бутафорія, що там дійсно поховані воїни Другої світової війни. Є там різні народності: українці, росіяни, вірмени, євреї. Хто тут воював, хто тут загинув – їх тут і поховали”, — каже жінка.
У радянський період біля меморіалу проводили урочистості. Зараз на місці – засохлі квіти та штучний вінок.
“Приходили піонери, проводили тут такі заходи з віршами, піснями і почестями. А тепер то все закинули, і ніхто не ходить, руйнується”, — додає Галина Левицька.
Львівський історик Іван Сварник розповідає, потрібно провести дослідження пам’ятки перш ніж ухвалювати щодо неї рішення.
“У фахівців є одностайна думка про те, що ці поховання треба переносити. Якщо це могили і якщо це загиблі люди, їх треба переносити на цвинтарі. Не повинні померлі лежати посеред населеного пункту. Бо це не християнська традиція. Це не наш звичай. А якщо це імітація і немає поховання, а лише створений вигляд того, що це поховання, тоді це треба просто зносити, але потрібно перед тим провести дослідження”, — каже Іван Сварник.
Пам’ятник А. Чайковському у Самборі. Фото з https://uk.wikipedia.org/Такі процедури щодо радянських пам’яток — це частина процесу декомунізації. Дванадцять громад Львівщини самі звернулась до обласної адміністрації, аби долю таких пам’ятників вирішили у Міністерстві.
“Пакет документів — облікова документація, де чітко прописано про втрату предмета охорони. Ми докладаємо до цього висновок консультативної ради і скеровуємо до Міністерства. Там засідає експертна комісія і каже, що це пам’ятка історії чи монументального мистецтва не буде внесена до Держреєстру”, — каже Олена Василько.
Після такого рішення Міністерства кожна громада, де є така пам’ятка, самостійно буде вирішувати що з такими об’єктами робити.
Наталка СТУДНЯ
