Вівторок, 21 травня

Як соромʼязливий хлопець став одним з найбагатших землевласників на Галичині?

Це новий випуск нашої рубрики “Нація підприємців: як українці бізнес будували”. Разом з командами проєкту “Локальна історія” та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ розбиваємо міф про «бідних і неграмотних селюків-українців», популяризуємо історію та повертаємо своє!

Біографія мецената

Володимир Дідушицький народився в 1825 р. на Вінничині в родині земельного магната Юзефа Каласантія. Його батько походив зі спольщеного українського шляхетського роду Дідушичів. За легендою, цей рід почався від князя Василька Романовича – брата короля Русі Данила.

Володимир мав слабке здоровʼя, був соромʼязливим і закритим, тож йому не пророкували визначних досягнень.

Дитинство Володимира проходило на Галичині. Він полюбив проводити час на природі та вивчати тварин й птахів. Це захоплення передалося йому від мами, яка мала колекцію місцевої флори та фауни, а також тропічних мушель.

Отримання спадку

У 1847 році, коли йому було 22 роки, він успадкував величезні статки. Це були маєтки в Австро-Угорщині, Німеччині й російській імперії. Кріпацтво обурювало молодого Дідушицького, тому він став одним з перших на австрійських землях, хто в 1848 році звільнив селян.

Політична карʼєра

Він став успішним політиком – у 1876 його обрали маршалком Галичини. Це як спікер парламенту. А після одруження з польською графинею Альфонсиною став найбагатшим землевласником Галичини 19 століття.

За кордоном та вдома він називав себе Дідухом, підкреслюючи українське походження.

Природознавчий музей

Через пристрасть до літератури та орнітології, він зібрав стільки екземплярів книг, згадок про птахів та памʼяток, що вони вже не поміщалися в його домі.

“Були там і палеонтологічні, геологічні памʼятки, збірки гербарію, фауни. Зрештою, і флори. Молодий Дідушицький, мандруючи в 70-80-х роках Європою, збирав такі речі”, – зазначив Павло Артимишин, кандидат історичних наук.

Зʼявилась ідея створити Природознавчий музей.

1873 року музей відкрили для науковців, а за 7 років меценат подарував приміщення та колекції місту.

Особливим елементом колекції був Михалківський скарб золотих прикрас 8-7 ст. до н.е.

Відкриття заповідника

В 1886 році Володимир створив перший у Європі заповідник. Це зберегло 200-літній буковий ліс, липу Богдана Хмельницького та рідкісного птаха – орлана білохвоста.

“Він заборонив там полювання. Навпаки – плекав те, щоб там садили якісь екзотичні рослинки, дерева, щоб там заводились тваринки”, – наголошує Павло.

А ще, з ініціативи Дідушицького в 50-х роках у Львові створили три виші: рільничий, ветеранський і лісовий.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.