Поряд із відділеннями інфекційної лікарні розташована експрес-лабораторія, яка працює цілодобово. Під час нашого візиту у реанімації перебувало 7 людей. Декому із них допомагав дихати апарат штучної вентиляції легень.
У кожній такій ізольованій палаті по два ліжка
«Ситуація із COVID-19 зараз погіршується – збільшилась загальна захворюваність і поступлень до нас стало більше. Хвороба молодшає. У старших людей все ускладнено діабетом, ожирінням, гіпертонічною хворобою та ішемічною хворобою серця. В усіх них тяжкий перебіг і погано піддаються лікуванню. Деякі з пацієнтів є на ШВЛ. Майже всі місця зараз заповнені.
Ми очікуємо на погіршення ситуації, оскільки штам Дельта поширюється легше повітряно-крапельним шляхом. Тобто, якщо у під’їзді хтось хворий – всі мешканці можуть також захворіти», – розповідає завідувач відділення інтенсивної терапії Львівської обласної клінічної лікарні Віктор Токарев.
Операційна, де рятують у критичних станах
Лікарям, які працюють у реанімації, найважче психологічно, адже саме тут найчастіше втрачають пацієнтів.
«Надавати допомогу важко, коли стан критичний, хоч ми використовуємо усі найновіші доказові методи лікування на сьогодні. Часто надходять пацієнти у запущеному стані, ускладненому супутньою хворобою. Є чимало летальних випадків, коли ми на жаль вже не можемо допомогти. Але трапляються випадки і зі стрімким розвитком хвороби, коли люди вчасно звернулись до сімейного лікаря, але все ж потрапили у реанімацію.
Найстрашніше було на початках, коли ми не знали, з чим маємо справу і хворіли самі. Страшно було принести інфекцію в сім’ю. Але після того, як ми щепилися, стало спокійніше. Психологічно важко бачити, коли люди страждають довгий час і помирають. Саме у нашому відділенні виживає близько половини людей», – каже лікар-анестезіолог відділення інтенсивної терапії Львівської обласної інфекційної лікарні Софія Малиш-Комогорцева.
Низький відсоток вакцинації мешканців Львівщини та збільшення кількості хворих частково послаблює моральний дух, зізнаються лікарі. Пацієнти зі щепленням набагато швидше одужують, каже завідувачка діагностичним відділенням лікарні Таміла Алексанян.
«Зараз спостерігаємо те, чого ми не бачили у попередні підйоми захворюваності – є багато відносно молодих людей з важким перебігом. З 60 пацієнтів нашого відділення лише одна людина була щеплена. Це чоловік 80 років, який отримав дві дози вакцини весною. Він захворів, але переніс усе легко і прийшов у лікарню тому, що це поважний вік і його скерували під нагляд лікарів. Ми вражені наскільки ефективна вакцина для людей старшого віку.
Більше 92% пацієнтів надходять невакцинованими. Зокрема, у вівторок, 21 вересня, у нас померла людина близько 80 років, яка лежала майже чотири тижні. Всі зусилля, які ми прикладали, на жаль не дали результату і це дуже сумно для нас.
Люди повинні усвідомити, що іншого порятунку окрім щеплень немає, особливо для старшого віку. Це не припустимо, коли в сім’ї є молоді діти, онуки і дідусь чи бабуся не вакциновані. Це свідчить про низьку санітарну культуру і погані взаємини в сім’ї. Так, вакцина не дає повної гарантії, що людина не захворіє. За статистикою, хворіють на COVID-19 в чотири рази рідше. Але лікувати їх набагато легше і помирає їх у світі значно менше.
діагностичне відділення лікарні
З часом психологічно лікарям стає все важче працювати. Спершу ми погано розуміли хворобу, а пацієнти були розгублені. Ми їм щиро співчували та намагались всіляко допомогти: пам’ятаю навіть купували самі для людей житній хліб, бо багато з них мали вперше виявлений цукровий діабет, а лікарня не була готова їх усіх забезпечити спеціальним харчуванням. Але тепер ми на них трохи ображені – вже пройшло стільки часу, було кілька хвиль вакцинації, але ви не робите щеплення. Тобто ви зневажаєте лікарів, без поваги ставитеся до їх праці, але очікуєте якнайкращого ставлення. Так не повинно бути. Лікарі не винні у ваших хворобах, це відповідальність самої людини.
На початку також було багато ентузіастів, добрих і порядних львів’ян, які усіма способами допомагали лікарні продуктами, засобами захисту, миючими засобами. Зараз я розумію підприємців, які цього не роблять, бо їх бізнес зруйнований і самим важко впоратись. Нас очевидно чекає новий локдаун, буде потерпати бізнес та якість навчання школярів, студентів. Наприклад, студенти старших курсів медичних ВНЗ повинні бачити пацієнтів і працювати з хворими, а вони навчаються онлайн. Це катастрофа для підготовки нових кадрів.
Тому наголошую, що немає альтернативи щепленням та маскам. Найчастіше заражаються в сім’ї та на роботі», – каже Таміла Алексанян.
Крім того, лікування занедбаної хвороби коштує чималих грошей і може бути по кишені не кожному українцю.
«Ми стараємось, аби наші пацієнти докуповували якнайменше засобів. Але проблема у тому, що Нацслужба здоров’я України має надзвичайно низький тариф – на лікування одного пацієнта держава передбачає трохи більше 4 тисяч гривень. У цю суму також входить зарплата персоналу. Розраховано, що хворий знаходиться у стаціонарі в середньому 5 діб. Але за цей час ніде у світі не вилікують двобічну пневмонію. Лікування коронавірусу вимагає антибіотиків, противірусних препаратів, лікування інших симптомів. Тому, аби врятувати хворого у стані середньої важкості, треба витратити 10-15 тисяч гривень. Якщо людина потрапила у реанімацію, то ціна лікування може сягати 100 тисяч гривень і більше. Реалізувати норму Конституції про право на безкоштовну медичну допомогу стає неможливо. Також засмучує низький відсоток вакцинованих людей», – каже директор обласної інфекційної лікарні Сергій Федоренко.
