В матеріалах судової справи це охарактеризували як “найганебніший людський вчинок за всю історію міста…”. У 1641 році, кримінальний суд Львова звинуватив у богохульстві монаха Альберта Вироземського. Що ж він вчинив? Він уклав договір з дияволом, яким віддавав своє тіло разом з душею. Проте що змусило його піти на такий крок? І чому Юрій Андрухович звернувся саме до цієї постаті в одному зі своїх творчих проектів?
Бернардинський монастир на пластичній панорамі Львова Я. Вітвіцького.
Почалось усе з того, що Вироземський, маючи намір стати монахом (перебуваючи у новіціаті), викрав у настоятеля Бернардинського монастиря, де він тоді жив, печатку і підробив документи, що він є священником і може здійснювати таїнства шлюбу, сповіді, причастя і хрещення. Зразок для підробки він також вкрав. Користуючись фальшивкою, він почав їздити по селах довкола Львова й правити там службу. Попри те, що було відомо близько десятка таких епізодів, проте згодом, вдалося довести лиже один такий випадок.
Бернардинський монастир у Львові. ХІХ століття.
Коли фальшивку викрили, лжесвященник почав ховатись, проте бернардинці схопили його та помістили до монастирського карцеру. Церковний суд, з огляду на те, що він не був духовною особою, передав справу до лавничого суду міста, де за світським законодавством йому загрожувала страта, що очевидно й спровокувало подальші події.
Приклад тексту угоди з дияволом. XVII століття.
Суд визнав Вироземського винним у богохульстві і у підробці документів. Диявол не допоміг нещасному. Його спалили на площі Ринок, як вважається, на місці, де зараз стоїть фонтан зі скульптурою Нептуна.
Ратуша перед 1826 роком, малюнок Єжи Глоговського
У наш час, за цей призабутий епізод львівської історії взявся Юрій Андрухович. У 2008, він написав оповідання про Альберта, а у 2013-му, виникла ідея театрально-літературно-музично-мультимедійного перформенсу “Альберт, або Найвища форма страти”. Згодом, виставу виконали на кількох фестивалях і у лютому 2014 повинен був розпочатись тур кількома містами, проте вистава відбулась лише в Івано-Франківську. У травні 2014 історія про Альберта дійшла і до Львова. Сам автор описував її так: “Вистава — про те, що хоч як продаватимеш свою душу, все одно продешевиш… Теми покарання, репресій, гріха переплітаються, і маємо надію, що тут, у цьому природному середовищі, ця історія оживе…”. Це вистава-виклик, мистецька провокація з елементами імпровізації, де враховуються настрої публіки і самих акторів, є місце для експериментів, а в глядача – для роздумів та переосмислення.
Намагаючись врятувати себе від смерті, Вироземський лише зробив її неминучою. Людина у відчаї здатна здійснити найбільш відчайдушний крок. І хоч Альберта стратили, проте він подарував нам один з найбільш загадкових і містичних епізодів в історії Львова, який і сьогодні надихає, дивує і змушує творити.
Віктор ГУМЕННИЙ Джерело
Підтримайте проект на Patreon
