Від 40 до 60% сміття у львівських контейнерах — органіка, яку можна переробити на компост
У Львові від 40 до 60% вмісту контейнерів зі змішаними побутовими відходами становить органіка. Саме вона є головним джерелом утворення токсичного фільтрату на полігонах, який здатен забруднювати ґрунти та водойми. Водночас ці відходи мають значний потенціал — їх можна переробляти на компост і використовувати для відновлення родючості ґрунтів у полях, парках і на міських клумбах, пише Суспільне.
Система сортування відходів у Львові функціонує під координацією департаменту житлово-комунального господарства Львівської міської ради. На контейнерних майданчиках встановлені окремі баки для пластику, скла, органічних відходів і змішаного сміття. Після збору відходів перевізники здійснюють первинне сортування на своїх виробничих майданчиках: розділяють скло за кольорами, пластик — за видами, після чого передають сировину на підприємства з перероблення.
Для органічних відходів призначені коричневі контейнери з вентиляційними отворами. До них можна викидати залишки овочів і фруктів, тісто, борошно, насіння та дрібні рослинні залишки. Натомість м’ясо, риба, кістки та молочні продукти до цієї категорії не належать. За словами керівниці відділу контролю якості та екології ЛКП «Зелене місто» Світлани Бундз, останнім часом у контейнери для біовідходів дедалі частіше потрапляють сторонні домішки, що суттєво ускладнює їх переробку.
Органіка становить особливу загрозу для полігонів. Потрапляючи туди, вона взаємодіє з іншими відходами та атмосферними опадами, запускаючи процеси бродіння та складні фізико-хімічні реакції. Внаслідок цього утворюється темно-бурий фільтрат, який необхідно збирати та очищати. Без належної обробки він стікає з полігону та забруднює поверхневі й підземні води, а також ґрунти. Очищення фільтрату потребує дорогих споруд, реагентів, значних витрат електроенергії та людських ресурсів. Якщо ж відокремлювати органіку ще вдома, кількість фільтрату суттєво зменшиться, що дозволить знизити навантаження на довкілля і скоротити витрати на обслуговування полігонів.
Зібрані окремо біовідходи потрапляють на Львівську міську станцію компостування на вулиці Пластовій, 13. Львів став першим містом України, де у 2020 році відкрили такий об’єкт. Туди надходять не лише харчові, а й зелені відходи — гілля після обрізки дерев, листя, трава, кущі та деревина. Усе це не спалюють і не захоронюють, а переробляють на компост.
Процес компостування триває від двох до трьох місяців залежно від пори року. Харчові залишки є джерелом азоту, а подрібнена деревина та листя — вуглецю. Їхнє поєднання запускає природний процес розкладання. Температура всередині буртів сягає 70 градусів, а фахівці постійно контролюють процес і перемішують масу. Зрештою виходить однорідний матеріал темного кольору, схожий на торф, із запахом лісового міцелію.
Після просіювання отримана органічна підживка містить фосфор, калій, азот та інші природні мікроелементи. Вона покращує структуру ґрунту, сприяє розвитку мікрофлори та приваблює дощових черв’яків. ЛКП «Зелене місто» співпрацює з Національним університетом «Львівська політехніка» та Інститутом сільського господарства Карпатського регіону НААН, де компост випробовують у польових умовах для визначення найефективніших способів застосування.
Якість кінцевого продукту залежить від чистоти відсортованої органіки. З добре відсортованих біовідходів виготовляють компост для сільськогосподарського використання, а з тих, що містять більше домішок — технічний компост для газонів, парків, скверів і рекультивації територій. Органічну підживку може придбати будь-хто: і аграрії, і звичайні мешканці. Ціна становить 309 гривень за тонну, тому два-три мішки обійдуться приблизно в 30–40 гривень. Компост також застосовують під час висадки дерев і кущів у львівських парках, скверах, на клумбах, а також на територіях шкіл і дитячих садків.
Культура сортування органіки у Львові поступово зростає. Порівняно з 2020 роком, коли станція лише відкрилася, кількість правильно відсортованої органіки помітно збільшилась. Втім, проблеми залишаються. Найпоширеніша помилка — люди викидають органіку разом із поліетиленовими пакетами. За словами Світлани Бундз, правильно висипати вміст у контейнер, а пакет утилізувати окремо, або ж використовувати біорозкладні пакети. Крім того, у контейнерах для органіки регулярно знаходять скляні банки, пластикові пляшки та інші матеріали, які не компостуються, — їх доводиться відбирати вручну вже на станції.
За 2025 рік на станцію компостування надійшло близько 8 500 тонн біовідходів, з яких виготовили 1 355 тонн компосту. Зменшення маси є природнім явищем — під час компостування випаровується волога, а органічні залишки розкладаються. Наприклад, кавуни чи огірки містять багато рідини, тому їхня маса може зменшуватися майже на 60%. Від початку роботи станції у Львові вже вдалося переробити понад 42 тисячі тонн органічних відходів.
Львів’яни можуть самостійно привезти органічні відходи на станцію компостування за адресою: вулиця Пластова, 13. Харчові та садові органічні відходи, зокрема гілля після обрізки дерев, листя та скошену траву, приймають з понеділка по четвер з 08:00 до 17:00.
