У суботу, 20 листопада, в центрі Львова сталася моторошна трагедія. Водій маршрутки збив двох монахинь. Не дізнавшись стану жінок він рушив далі, і протяг під капотом тіло однієї з них до кінцевої зупинки. Редакція «Вголос» дізналась більше про сестру 47-річну сестру Ольгу Дуплецу, яка трагічно загинула в автокатастрофі. Якою була жінка, яка все своє життя, до останнього його моменту, віддала для служіння іншим.
“Живучи скромно, вони виховували своїх дітей у християнстві в дусі бідності та любові. У такій великій родині діти ділили все і вони завжди були щасливі. Як часто буває, батьки найчастіше люблять своїх молодших дітей – Олю та Марійку, які народилися, коли вони вже були в старшому віці” – пише у Facebook Галина Герчук, яка безпосередньо була знайомо з родиною загиблої монахині.
Відомо, що після закінчення школи Ольга Дуплеца навчалася у Львові на кухаря, проте з огляду на соціально-економічну кризу 90-их років, їй важко було знайти роботу за фахом. Як раз тоді, на хвилі релігійного відродження після розпаду СРСР, у Болехові вірні римо-католики повернули костел Успіння Пресвятої Діви Марії, який за радянської влади використовувався як котельня. У 1994-у році його передали римо-католицькій громаді, а у 2000-у році він був остаточно відновлений.
Ще на етапі ремонту напівзруйнованого храму Ольга Дуплеца почала ходити туди, допомагаючи з ремонтом. Згодом за ініціативи настоятеля парафії, ксьондза Кшиштофа Панасовєца, при костелі організували благодійну допомогу хворим та літнім людям, які опинилися у важкому матеріальному становищі. Всього під опікою парафії було 20 осіб. За словами земляків сестри Ольги, саме тоді настоятель вирішив, що найкращим кандидатом для догляду за цими людьми буде скромна та старанна дівчина.
“У цю роботу доглядальниці, для цих людей (у прибирання, приготування їжі, прання, покупки, години розмови) Оля «вклала своє серце», як казали добрі бабусі. Але найголовніше в тому, що вона робила, це те, що вона готувала цих людей до сповіді, Святого Причастя і смерті. Ксьондз Кшиштоф щоразу, коли приходив до цих людей, щоб їх сповідати, він бачив ідеальний порядок і посмішку на їхніх обличчях, незважаючи на хвороби та страждання, які вони зазнали. Бабусі завжди казали отцю Кшиштофу: “Це «Наша Оля» все красиво прибрала і підготувала нас” – пише Галина Герчук.
“Тато і молодша сестра були раді такому рішенню. Мама була дуже засмучена, і всі бабусі плакали, бо зрозуміли, що коли Оля поїде в Польщу, щоб вступити до монастиря, вона вже не зможе їх доглядати. Проте було дуже зворушливо, як з нею прощалися та благословляли на «Новий шлях життя»” – говорять земляки монахині.
У липні 2004 р. Ольга вирушила до монашого дому в місті Бібрка на Львівщині, а звідти вона невдовзі виїхала до Варшави, аби пройти постулат та новіціят у Згромадженні Сестер Францисканок Родини Марії. Наступного року, 23 квітня 2005 року, помер її батько Богдан. Настоятелька дозволила їй приїхати на похорон батька.
“Вона дуже сильно пережила цю швидку смерть свого батька, але прийняла це як ще один життєвий досвід, який дозволить їй ще ближче наблизитися до Бога. Після трьох років постулату та новіціяту в Польщі вона повернулася в Україну, щоб служити Богу та ближньому згідно з «Божою Волею» у Релігійному домі при парафії Святого Миколая в Бібрці” – зауважує Галина Герчук.
“Того дня діти з її рідної парафії разом з отцем Кшиштофом, на знак подяки Богу, Конгрегації та їй особисто за здійснення свого покликання, організували концерт, якого, мабуть, не було в цілій історії Конгрегації, у такий день складання вічних обітниць. Того дня, незважаючи на стільки переживань долі, сестра Оля була дуже-дуже щаслива” – розповідають близькі загиблої монахині.
“Хоча вона часто була серйозною і могла здатися сумною, цей вираз її обличчя ніколи не був картиною її духовного життя, і вона часто любила говорити про смерть. Вона ніколи не боялася її. Вона завжди до цього готувалася. Тому, коли вона прийшла до неї вранці 20 листопада 2021 року, ми можемо бути спокійні за сестру Олю. Померла по дорозі до Львівського Собору, по дорозі до «Дому, де живе Бог»” – підсумувала Галина Герчук.