У музеї народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького встановлять хатину 1920-х років з Полісся. Це перший музеєфікований великий експонат за останні 10 років. Про це в коментарі Tvoemisto.tv розповів заступник директора музею Сергій Ципишев.
«Цю хату знайшли під час експедиції у 2021 році. Вона була розташована біля кордону із Білоруссю. Зараз там будують фортифікаційні споруди. Якби ми його тоді не вивезли, то його б уже не було», – каже він.
За словами заступника директора музею, хатина зроблена із соснового зрубу. Вона складається із двох частин: житлової та кухні. Хата була побудована без жодних металевих кріпильних елементів, а вінця зрубу були скріплені дубовими кілками.
«В кухні була розташована традиційна вариста піч. Ми відтворимо її якомога ближче до оригіналу. Також в будинку збереглися післявоєнні рушники, ікони, скриня. Ці речі зараз зберігаються в музеї і будуть встановлені так, як було в оригінальному об’єкті», – зазначив Сергій Ципишев.
Під час розбору хати усі уражені елементи промаркували та внесли до креслень. На місці були музейні архітектори, які обстежили, виміряли об’єкт та відзначили елементи, що потребують заміни чи реставрації. Після перевезення експонату в процесі встановлення музейні працівники знову протезують чи реставрують певні частини, якщо буде потреба.
«Встановлення об’єкту вже розпочалося і ми плануємо завершити його протягом літа цього року. Це тривалий процес, бо багато нюансів виникає в ході роботи», – зазначив він.
Нагадаємо, що останню масштабну музеєфікацію в Шевченківському гаю провели у 2014 році – тоді сюди перевезли давню дзвіницю із села Хоросно поблизу Львова. Відтоді великих архітектурних об’єктів не встановлювали.
Для довідки
Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького – скансен, музей просто неба у Львові. Експозиція налічує 124 пам’ятки архітектури, об’єднані в 54 садиби. У Музеї функціонують 4 виставкових зали. Два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею міститься близько 20 тисяч предметів щоденного побуту та ужиткового мистецтва.
Територія музею площею 36 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона — це міні-село, що складається з 15-20 пам’яток народної архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщені предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент. Шість таких міні-сіл мають назви: «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина», «Поділля» і «Львівщина», причому останні три мало відвідуються туристами, адже є не вельми інформативними.
