У Львові правоохоронці припинили діяльність незаконного грального бізнесу. За даними слідчих, група людей організувала у місті мережу підпільних покерних клубів під виглядом спортивного покеру.
Джерело: Суспільне.
Як повідомили у пресслужбі Львівської обласної прокуратури, у покерні клуби облаштували у двох орендованих нежитлових приміщеннях.
“Там вони проводили кеш-ігри на гроші зі стягненням рейку — плати з гравця. Видавали це за турніри зі спортивного покеру. Доступ до останніх надавався відвідувачам лише за особистого дозволу організаторів”, — йдеться у повідомленні.
У приміщеннях правоохоронці провели обшуки в межах кримінального провадження за фактом незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор проведено обшук в 2 орендованих нежитлових приміщеннях (ч. 1 ст. 203-2 КК України). Правоохоронці вилучили: покерні столи, пачки колод карт, фішки, комп’ютерну техніку, клубні карти, грошові кошти, чорнові записи, документацію та інші речові докази.
Сума вилученого обладнання, в тому числі грошей, становить близько 1,3 млн грн. Слідчі дії тривають. Прокурори вирішують питання про повідомлення фігурантам про підозри. Також правоохоронці з’ясовують особи всіх причетних до незаконного грального бізнесу.
Що відомо про гральний бізнес в Україні
Гральний бізнес в Україні заборонений законодавчо з 2009 року. Утім, оператори лотерей знаходили “лазівки” в законі та продовжували займалися ігровою діяльністю.
20-го грудня 2019-го року тодішній міністр МВС Арсен Аваков дав вказівку закрити усі гральні заклади, які працюють на території України.
Щоб законодавчо врегулювати гральний бізнес, у липні 2020 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон. Цим рішенням парламентарі дозволили діяльність офлайн- та онлайн-казино, покер в інтернеті, букмекерську діяльність та гральні автомати.
В Україні дозволено розташовувати зали з ігровими автоматами тільки в готелях, які мають три-п’ять зірок, а в чотири-п’ятизіркових — казино. Дозволений вік учасника азартних ігор — від 21 року.
За ведення грального бізнесу без ліцензії передбачена кримінальна відповідальність: штраф від 170 тисяч до 680 тисяч гривень, за повторне порушення — від 680 до 850 тисяч гривень або ж позбавлення волі.
