Так називається нова фотовиставка відомої львівської фото художниці Наталії Ратушної, яка відкривається 15 листопада, у вівторок, о 17 год. у Львівському історичному музеї (пл. Ринок, 6).
Вона є ніби продовженням фотовиставки «Жінка: романтична і одержима», яка експонувалась в арт-галереї «Дзиґа» влітку цього року, але, так здається тільки на перший погляд.
Цього разу в об’єктиві фотохудожниці – Краса. «Краса як пісня, бо сама приходить. Краса як сонце, небо і зірки, бо вони безконечні. Краса – це вічність, буревій і тиша. Краса є всюди, де є ми», – каже Наталія Ратушна. – Ця фоторозповідь – про красу, бо так було задумано. Найперше виникало питання: «А де її шукати, де вона є? Я виходила на вулиці міста, вдивлялася в обличчя жінок і ВОНА була в цих обличчях, в усмішках молодих дівчат, в золотистому кольорі їхнього волосся, в спокійних рухах жіночого тіла, в нешвидкій ході. Я фотографувала жіночу красу навесні, влітку, восени. І – диво: вона, ця краса, завжди була однаковою. Ну, може, трошки іншою: грубшою або витонченішою, далекою або близькою. Я заглядала в їхні очі: засмучені або веселі, задумані чи безтурботні… Які ж вони різні і водночас – схожі! Й сама, не помічаючи того, усміхалася: можливо, їм, а, можливо, просто Красі».
Фотохудожниця зрозуміла, що підготувати фотовиставку просто так фотографуючи на вулицях, нецікаво, тому й народилася ідея розповісти про одну дівчину. Хто вона – не має значення. «Це може бути сусідка по сходовій клітці,колега по роботі, чиясь наречена, – каже фото художниця. – Моє завдання – розповісти про Красу своїм об’єктивом. І не просто про таку рекламно-голу красивість, від якої останнім часом аж зашкалює, а про красу Людини, прив’язану до нашого щоденного життя. Хочу розказати про вільну жінку, яка прагне жити і нічого не боїться».
На фотознімках Наталії Ратушної – перевтілення, ритм краси, пошуковість, яка ніколи не зупиняється, яка притаманна цій мисткині. Світ, який набагато цікавіший, коли дивитися на нього через візир її фотоапарата. Наталія створює цей світ щоб дивувати нас, але перш за все – себе.
На виставці представлено коло сорока картин Наталії Ратушної, об’єднаних назвою «Притча про красу». І це не випадково, адже в перекладі з грецької мови слово «притча» означає «йти пліч-о-пліч», тобто, притча ставить поруч відоме з невідомим, дозволяє зрівняти відому істину з невідомою. Істина у причтах завжди подається у символах, образах, алегоріях, й ці символи та алегорії, якщо добре приглянутись, відчитуються в роботах Наталії Ратушної.
