У Центрі Шептицького Українського католицького університету у Львові презентували нове видання пастирських послань Митрополита Андрея Шептицького «Наша державність. Як будувати рідну хату».
Книга складається з трьох розділів. Над текстами Митрополит працював у 1941–1942 роках, однак порушені в них теми, як наголошують організатори, залишаються актуальними й нині: духовне та суспільне відродження українців і розбудова незалежної держави, пише ЛОДА.
В одному з фрагментів Шептицький писав, що, окрім мови, «конституційним елементом національности» може бути стихійна, не завжди усвідомлена воля людей об’єднатися в одну організацію, і додавав, що складно оцінити, скільки такого прагнення є в українському народі.
Голова Львівської ОДА Максим Козицький зазначив, що думка, висловлена 85 років тому, сьогодні звучить особливо гостро: повномасштабна війна, за його словами, показала, що «хотіння» в українців достатньо — щоб вистояти, не розпастися на окремі одиниці та триматися разом як народ і як держава. Він підкреслив, що митрополичі настанови сприймаються не лише як історичний текст, а як дороговказ і нагадування.
У посланнях Андрей Шептицький осмислює державу як «рідну хату», яку слід зводити спільними зусиллями на фундаменті християнської моралі та національної свідомості. Він наголошує на важливості справедливості, чесності, працьовитості, відповідальності та любові до ближнього, а також обґрунтовує значну роль церкви у формуванні духовних орієнтирів суспільства й вихованні громадян.
Над новим виданням працювала команда упорядників під керівництвом доцента кафедри богослов’я філософсько-богословського факультету УКУ Михайла Перуна та отця — доктора богослов’я і патристичних наук Папського патристичного інституту «Августиніянум» у Римі Юстина Бойка. Підготовка книги включала роботу з архівними матеріалами, укладання словника слів, незрозумілих сучасному читачеві, а також дизайн і оформлення.
Отець Юстин Бойко пояснив, що під час роботи Шептицького над посланням існувала лише одна назва — «Наша державність». Друга частина назви — «Як будувати рідну хату» — з’явилася пізніше через ризик заборони з боку німецької цензури. За його словами, упорядники відновили оригінальну назву й закликають надалі її дотримуватися, а також осучаснили текст, щоб зробити книгу доступною для нинішньої аудиторії.
Крім того, послання структуровано заголовками та підзаголовками. Як зазначив Бойко, в першому тексті вони також були, однак через цензуру Митрополиту довелося скоротити матеріал і прибрати будь-які згадки про державність.
Команда упорядників повідомила, що надалі планує видавати книгу в такому форматі для широкого кола читачів.
