8 травня у Львівському гарнізоні відбулись заходи з нагоди Дня пам’яті та примирення, під час яких вшанували військовослужбовців-учасників Антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях.
Зокрема, у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді ВДВ понад 100 солдатів та офіцерів, волонтерів та членів родин військовослужбовців отримали відомчі відзнаки «Знак пошани», відзнаки командира 80 окремої десантно-штурмової бригади та пам’ятні нагороди: «Честь і слава», «За оборону Луганського аеропорту», «За оборону Донецького аеропорту», «Бойовий волонтер України», «За жертовність і любов до України» тощо.
Церемонія нагородження розпочалась біля пам’ятного знаку львівським десантникам, які загинули на Донбасі упродовж АТО. Солдати та офіцери, розгорнувши Бойовий Прапор бригади, вшанували пам’ять бойових побратимів хвилиною мовчання. Згодом, у клубі 80 одшбр відбулась сама церемонія нагородження.
Колишній комбриг 80-ї одшбр полковник Андрій Ковальчук, який нещодавно обійняв посаду начальника штабу-першого заступника командувача ВДВ України вручив відзнаки родинам 37 десантників, які загинули у боях за Луганський аеропорт.
– На Донбасі ми втратили найкращих. Не лише солдат, але й громадян держави. Якби була можливість, ми б зробили все, щоби повернути побратимів. Але вони зараз дивляться на нас з неба, – зазначив він.
Ідея нагородження пам’ятними медалями «За оборону Луганського аеропорту» та «За оборону Донецького аеропорту» належить членам спілки учасників бойових дів в АТО «Побратими України». Голова цієї організації Микола Миньо, який сам безпосередньо брав участь у обороні ДАП наголосив, що проект має на меті віддати належну шану усім бійцям, які проявили мужність та героїзм у боях за ці важливі стратегічні об’єкти.
– Сьогодні ми вручили 100 медалей. 37 – родинам полеглих героїв. Решту – вручили хлопцям, які були поранені. Але нагороджені медалями будуть усі сто відсотків бійців, не лише десанту, але й інших підрозділів, – повідомив він.
Серед нагороджених, зокрема, старший сержант Петро Бавтро. В Луганському аеропорту він перебував від початку подій.
– За наказом начальника Генерального Штабу 7 квітня 2014 року нас підняли по тривозі. Ми гадали, що підемо на Крим, але лпинилися в Луганську, – пригадує він. – 8 квітня наша бригада вже була в аеропорту Луганська. Тримались до початку вересня 2014 року. Бої були жорстокі. З переважаючим противником, у оточенні. Мене поранило 14 серпня: у окоп залетіла ракета «Граду». Зараз завершую реабілітацію. Очікую лікування у Швейцарії, адже тамтешні лікарі дають понад 90 відсотків успіху і за три місяці обіцяють поставити на ноги.
Боєць підкреслив, що ідея нагородження медалями усіх учасників боїв за Луганський аеропорт та ДАП – абсолютно справедлива.
Підтримайте проект на Patreon