На давність храму вказує його розташування – по сусідству від першого львівського ринку і на колишньому Волинському шляху, важливій дорозі часів середньовіччя, що зараз носить назву вулиці Богдана Хмельницького.
Археологічні дослідження вказують на те, що первісно церкву збудували не пізніше першої половини XІV століття у романському стилі. Однак після пожежі 1623 року церкву перебудували, зробивши її частиною оборонних споруд міста.
Церква святої Параскеви П’ятниці
Фундував перебудову молдовський господар Василь Лупул, про це свідчить молдовський герб на пам’ятній таблиці у церкві.
На подвір’ї церкви святої Параскеви П’ятниці, 1920-ті
У другій половині ХІХ віку церкву кілька два рази відновлювали. 1908 року замість шатрового даху було зведено баню з ліхтарем і кількома маленькими вежами.
Іконостас церкви святої Параскеви П’ятниці. Початок ХХ ст
До оновлення храму доклався знаменитий львівський архітектор Юліуш Гохбергер, звівши нову плебанію. А вже за часів незалежності біля плебані за проектом Володимира Швеця збудували дзвіницю. До речі, усі 7 дзвонів з храму реквізувала австрійська влада під час Першої світової війни.
Також у церкві свого часу зберігалося чимало цінних мистецьких творів – рідкісні картини з вірменських храмів, які тепер передані в музеї та галереї, а також рукописне Євангеліє XVІ століття, кадильниця та образ із церкви Різдва Богородиці на Тарнавці, яка не збереглася до наших часів. Ці раритети зберігаються в Національному музеї.
Церква святої Параскеви П’ятниці, 1930-ті
Храм відомий трьома іконами святих на ім’я Параскева, а також фресками знаменитого художника Луки Долинського. Але головною його окрасою є різьблений іконостас 40-х рр. XVII сторіччя. За стильовими та мистецькими ознаками його можна віднести до кола або майстерні відомого львівського художника кінця XVI -першої третини XVII ст. Федора Сеньковича.
Найгарніший іконостас у Львові
Головною окрасою П’ятницького храму є іконостас першої половини XVII століття. На цьому сходяться усі, хто досліджував церкву, вважаючи іконостас найкрасивішим у Львові, а, можливо, й в Україні. Його цінність і в тому, що він чи найдавніший на теренах нашої держави, який зберігся повністю.
Іконостас церкви святої Параскеви П’ятниці. Початок ХХ ст
Унікальність святині полягає не лише в чудових іконах, а й у самій конструкції іконостасу. Тут немає балок – полиць, на яких стояли б ікони без рам, як це було у галицьких іконостасах того часу. Це – одна суцільна дерев’яна архітектурна конструкція, яка органічно об’єднує понад 70 ікон. мистецьки скомпонована, де вміщено понад сімдесят ікон. Композиція в цілому, різьба, а також ікони виконані в стилі пізнього ренесансу.
За своєю будовою П’ятницький іконостас – шестиярусний У головному ярусі встановлені ікони Христа-Учителя, Одигітрії – Пресвятої Богородиці та дві ікони покровительки храму Параскеви- П’ятниці.
Науковці вважають, що іконостас є витвором групи художників-іконописців під керівництвом відомого на той час майстра Федора Сеньковича. Автора різьби достеменно назвати не можуть, припускаючи, що це міг бути знаний львівський майстер Станіслав Дрієр.
Іконостас неодноразово реставрували. Востаннє у 1980 році під керівництвом Бориса Возницького. Саме це, можливо, і врятувало унікальну пам’ятку, оскільки іконостас на той час уже практично розсипався.
Поруч з іконостасом розміщений унікальний образ Спаса Нерукотворного: дивлячись на опущені повіки Спасителя, ми бачимо розплющені очі, що проглядають крізь них. Цей містичний погляд Ісуса привертає увагу усіх, хто хоч раз молився перед цим образом.
Загалом історія П’ятницької церкви – це насамперед історія порятунку. Здавалося б, наскільки злий фатум не підкрадався близько, аби позбавити Львів такої перлини, як вона знову і знову поставала. Відроджувалася, аби й нині милувати очі та відігрівати душі людей.
Адреса: церква святої Парскеви-П’ятниці розташована в 15 хвилинах ходу від центру Львова, неподалік залізничної станції Підзамче, на вул. Б.Хмельницького, 77.
Можна доїхати трамваєм № 6 та автобусом № 20.
