За два місяці в Україні має стартувати опалювальний сезон, який стане найскладнішим за всю історію незалежності. У прифронтових населених пунктах інфраструктура зруйнована настільки, що подати туди тепло просто неможливо і людей закликають евакуюватися. Але навіть у таких умовно безпечних містах як Львів чи Чернівці може статися що завгодно, адже Росія – це дуже непередбачуваний ворог.
Держава-терорист може вдаватись до газового шантажу або ж атакувати основні теплогенеруючі підприємства країни навіть для того, щоб потім звинуватити у цьому Україну. Отож готуватись потрібно до найгірших сценаріїв.
Дуже холодна зима
Цьогорічний опалювальний сезон буде питанням не вартості опалення, а його наявності. Тому що всі великі теплогенеруючі потужності в Україні можуть у будь-який момент опинитись під ударом ворога.
«Цей опалювальний сезон, очевидно, буде найскладнішим за всю історію України якраз через повномасштабну агресію РФ. До війни ми імпортували до 80% нафтопродуктів, велика частина з яких надходила з Росії та Білорусі. Зараз у північно-західних районах України, що межують з Білоруссю, працюють вузли газотранспортної системи та інші інфраструктурні об’єкти – треба пам’ятати про це. Путін та Лукашенко стали на шлях тероризму. Тому очікувати можна будь-що, у тому числі і терористичних актів по об’єктах інфраструктури», – каже експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський.
За даними уряду, Україна має 11,3 млрд м3 газу у своїх сховищах. До початку опалювального сезону «Нафтогаз» має мати в запасах 19 млрд м3 газу. За словами Білявського, теоретично таку кількість блакитного палива ще можна накопичити, але для цього доведеться імпортувати газ з ЄС.
«Зараз приблизні обсяги видобутку групи підприємства “Нафтогаз” у порівнянні з довоєнним періодом зменшились на 6%, приблизно на той самий показник зменшився і обсяг видобутку приватними компаніями. Тому для успішного проходження опалювального сезону нам потрібно окрім власного видобутку газу імпортувати газ з ЄС», – каже Білявський і додає, що наразі не бачить жодних перепон для такої співпраці з ЄС.
Щодо запасів вугілля, то на липень на українських складах було приблизно 1,2 млн тонн вугілля. До 1 жовтня, за словами експерта, необхідно зібрати ще 600-800 тис. тонн вугілля і цей обсяг без проблем може бути накопиченим за рахунок власного видобутку.
Як готуються міста?
В Україні, попри воєнні дії, підготовка до опалювального сезону йде доволі активно. На початку серпня під час урядової наради міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов заявив, що українські міста готуються до роботи у разі надзвичайної ситуації, наприклад, якщо відключать газ.
«Кожен регіон та місто мають зробити стрес-тест. Необхідно перевірити, як працюватиме місто, коли зникає теплопостачання: як облаштовані пункти обігріву, чи готове резервне обладнання, чи наявні плани швидкого реагування, чи витримають мережі перехід на електричне опалення. Міста мають заготувати запаси твердого палива та альтернативного палива для упевненого проходження опалювального сезону», — зазначив Олексій Чернишов.
Така підготовка, на думку міністра, має проходити у всіх регіонах, незважаючи на розташування. Так, Львівська область нечасто піддається ракетним атакам росіян і ризики зриву опалювального сезону суттєво менші, ніж у прифронтових регіонах. Втім навіть Львів має негативний досвід, коли 3 травня росіяни вдарили по трьох електропідстанціях. Тоді частина міста залишилась без світла і води, поки комунальні служби проводили протиаварійні роботи.
Зараз в області працюють над альтернативними планами подачі тепла у разі, якщо щось піде не так. Частина бюджетних установ області вже має власні котельні і обігрівається альтернативними видами палива. Також в області планують встановлювати модульна котельні.
«Сьогодні підписується розпорядження голови ЛОВА щодо співфінансування закупки і встановлення модульних котелень, які працюють на альтернативних видах палива. Ми очікуємо зараз заявок від органів місцевого самоврядування на такі котельні. Вони працюють на твердому паливі – брикетах, вугіллі, встановлюються у короткий проміжок часу і можуть забезпечувати об’єкти бюджетної сфери теплом і гарячою водою», – розповів ZAXID.NET керівник департаменту ПК та ЖКГ Львівської ОВА Богдан Кейван. За його словами, такі модульні котельні в області встановлять до 1 листопада.
Богдан Кейван також підтвердив слова представників уряду, що цього опалювального сезону температура повітря у помешканнях знизиться до 16-18 градусів.
«Цього опалювального сезону температура у домівках, якщо раніше була на рівні 20-22 градусів, може знизитись до 16-18 градусів. І я закликаю мешканців області також максимально економити енергоносії», – зазначає Богдан Кейван.
Мер Львова Андрій Садовий тим часом анонсував закупівлю тисяч буржуйок – металевих печей для обігріву приміщень та приготування їжі. Буржуйки використовували у часи Другої Світової війни у квартирах, лікарнях та інших установах після відключення центрального опалення. Через 75 років ці печі стали знову актуальними.
«Якщо ворог завдасть удар не тільки по електропідстанціях, ми вже це бачили, але і по теплоелектростанціях, то ми можемо опинитися без будь-яких джерел енергії, без газу. Зараз ми розробляємо в місті комплексну програму, яка би зробила можливою використання альтертативних джерел опалення. Крім того, ми будемо закуповувати тисячі буржуйок для забезпечення міста і хочемо, щоби мешканці теж були відповідальні та розуміли, в який час ми живемо», – заявив нещодавно Андрій Садовий.
За його словами, у Львові також планують відкривати пункти для обігріву мешканців, які працюватимуть на альтернативному паливі – скоріш за все, на деревині.
У Львові закуповують буржуйки на випадок перебоїв з теплопостачанням
Останніми роками у Львові активно утеплювали старі будинки, адже якісна теплоізоляція допомагає зекономити 30-40% тепла. Зараз з утепленням будинків ситуація погіршилась, адже місцеві та державні програми співфінансування заходів з енергоефективності майже не працюють. Окрім того, вартість утеплення будинків зросла.
«Якщо говорити про фінансування заходів з енергоефективності, то воно зараз ускладнене. Тому що програми теплих кредитів немає, Фонд енергоефективності нових заявок не приймає, міські програми працюють в обмеженому режимі. І багато програм енергоефективності і енергоощадної цього року не фінансуються, на жаль», – розповів ZAXID.NET експерт з енергоефективності Святослав Павлюк.
Що можна зробити вдома?
Мешканцям приватних будинків підготувати свою домівку до зимових несподіванок не дуже складно. Так, можна встановити автономний твердопаливний котел – у разі екстреної ситуації це стане альтернативним джерелом тепла у помешканні. Також можна встановити теплову помпу – пристрій, який перекачує тепло з навколишнього середовища в будинок і активно використовується в Європі. Якщо ж ви маєте час та фінансову можливість, то ще одним варіантом підготуватись до зими є встановлення сонячних батарей на даху будинку.
Якщо ж ви мешкаєте у багатоповерховому будинку, то варіантів альтернативних видів обігріву досить мало. За словами експерта Святослава Павлюка, перш за все варто перевірити запірну арматуру в будинку – це пристрої для перекривання потоку води, газу, тепла – вони мають бути у робочому стані. Якщо є можливість мешканцям будинку скластись грошима і утеплити його – то це теж чудовий варіант зберегти тепло.
Електричні обігрівачі також можуть стати хорошою альтернативою для обігріву помешкання. Втім цей варіант має і свої нюанси.
«Варто спочатку перевірити з електропостачальником максимальне навантаження, яке може мати ваш будинок, і щоб у всіх мешканців було розуміння, скільки всі квартири разом можуть брати електричної потужності. Це потрібно, аби не вийшло так, що всі собі купили по два радіатори, увімкнули їх і поклали мережу. Тут треба розуміти, яка приєднана потужність у будинку і скільки ваша мережа витримає. Треба це все порахувати і пояснити мешканцям, що можна включати лише певну кількість пристроїв», – пояснює Святослав Павлюк.
Святослав Павлюк також радить за можливості встановити у будинку генератор на випадок відключення електроенергії. Це дозволить хоча б якийсь час мати водопостачання, а також тепло в будинках, де є індивідуальні теплові помпи чи газові котли у мешканців.
За словами Павлюка, більш прогресивним альтернативним методом обігріву будинків є теплові помпи, але у багатоповерхівках їх встановити важче, ніж у приватних будинках.
«Це дуже правильний напрямок, який потребує більше часу. Якщо у нас зараз теплові системи в будинках працюють на температурах в межах 60-70 градусів, то теплові помпи працюють в режимі 50-55 градусів або і нижче. А це означає, що батареї мають бути більші за площею для забезпечення тепловіддачі, можливо, підлогове опалення та інші технологічні речі. Не у всіх будинках можна це одразу поставити», – каже експерт.
У будинках, де, наприклад, вийшла з ладу система опалення або ж у новобудовах Святослав Павлюк радить встановлювати саме теплові помпи або як варіант – систему опалення на місцевих видах палива – деревині, с/г відходах тощо.
Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».
Підтримайте проект на Patreon
