“Це було Різдво без іменинника”. В УГКЦ пояснили, чому ще правильно святкувати 7 січня

Святвечір, колядки та обряди лише супроводжують народження Ісуса Христа, а головною сутністю є участь та присутність кожної людини у храмі на Божественній Літургії

Про це у коментарі “Еспресо.Захід” повідомив керівник інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ отець Тарас Жеплінський.

Греко-католицька церква в Україні, як фактично Церква в усьому світі, основою відзначення Різдва Сина Божого трактує його літургійне святкування. Відтак, для християн кульмінацією будь-якого свята є участь у Божественній Літургії, що фактично є вершиною, де людина причащається тіла і крові Христа. Отець Тарас зазначає, що всі інші свята у церковному році так чи інакше спрямовані на Ісуса Христа.

“Навіть коли ми співаємо про Благовіщення чи про Введення, кажемо, що сьогодні “спасіння нашого начало”, тобто зачинається Ісус Христос. Ніби Богородичне свято, Матір Божу ставимо у центр, але святкуємо з огляду на Ісуса Христа. Ось тому святкування Різдва – це насамперед літургійне свято, і відзначати його як християнське без християнської спільноти, яка зібрана у Христову Церкву, – це не є до кінця християнське святкування”, – пояснює отець Тарас. 

Українська греко-католицька церква, як і більшість православних церков в Україні, ще не перейшли на Григоріанський календар, згідно з яким народження Ісуса Христа святкують 25 грудня. Відтак, українці до офіційного переходу продовжують відзначати одне з найбільших церковних свят 7 січня. Оскільки різниця становить два тижні, значення мають дві неділі, які передують Різдву та різдвяний піст. 

За словами священника, важливим є літургійне богослужіння у сам день Різдва Христового, також напередодні, у Святвечір, у храмах відправляють Велике Повечір’я. Крім того, пов’язані дві неділі – неділя праотців за два тижні до Різдва, яка цьогоріч випала 25 грудня, та неділя перед Різдвом, що була 1 січня. 

Також є різдвяний піст, що за Юліанським стилем традиційно розпочинається 28 листопада, а за Григоріанським – 15 листопада, і триває 40 днів. 

“Власне, святкування Різдва Христового відбувається літургійно через піст, через одну та другу неділі, через особисту участь у Божественній Літургії, на якій співаємо тропар, що сьогодні народжується Христос, тобто цю подію ми переживаємо літургійно. 

Навіть, коли ми вітаємося, ми не кажемо “Христос народився” чи “Христос прийшов”, а саме “Христос рождається”, що несе філософське наповнення, коли ми літургійно переживаємо цю подію знову, і не тільки згадуємо, як Ісус народився, а кажемо, що ось, сьогодні у церкві він знову народжується між нами як християнами”, – каже отець Тарас Жеплінський. 

Різдво як одне з найбільших свят супроводжують традиції та обрядові звичаї. Українці співають колядки, ставлять вертеп, готують Святвечірній стіл з 12 пісних страв. Оскільки напередодні Різдва є Святвечір, у літургійному календарі у цей день вважається строгим постом, через те, що відбувається безпосереднє приготування до народження Христа, християни готують свої серця та душі через піст. Також люди йдуть до церкви на Велике Повечір’я. Священник зауважує, що багатьом, особливо на заході Україні, відомий піснеспів “З нами Бог”, тому люди йдуть до церкви, щоб почути та заспівати його, й це стає кульмінацією. 

“Святкувати Різдво – це не тільки приготувати 12 страв, повечеряти вдома зі сім’єю, але й коли потім кожна сім’я зустрічається в церкві як велика християнська родина. Народні обряди, традиції побудовані навколо літургійного Різдва, тому що ми переживаємо народження Ісуса Христа не за нашим столом чи в колядках, це лише супроводжує святкування. 

Питання в тому, що саме відсвяткували люди 25 грудня. Якщо це був лише Святвечірній стіл, якщо поколядували кілька колядок чи привітали один одного зі святом, з літургійної точки зору та змісту святкування — це ще не до кінця відсвятковане Різдво. Це є Різдво без іменинника. Бо для чого ми збираємося в церкві? Заради Христа”, – зазначає отець Тарас Жеплінський. 

З його слів, літургійно українська церква тільки наближається до святкування Різдва, 7 січня. Якщо люди виконали деякі обрядові речі, можуть це повторити. Але не треба вважати, що народження Ісуса Христа вже відбулося повноцінно, так само не слід забувати, що цей день українська церква відзначає як велика християнська родина, а не кожна людина чи сім’я окремо. Інакше ми самі себе обмежуємо – Син Божий ще не народився, а його Різдво вже відсвяткували. 

Отець Тарас Жеплінський також підкреслив, що допоки немає офіційного узгодженого переходу на новий календар усіх церков в Україні – Української греко-католицької церкви, Православної Церкви України, доти Різдво та інші церковні свята відзначають за старим стилем – Юліанським. Водночас, зважаючи на церковну ієрархію, якщо немає верховного рішення, і навіть локального у єпархіях, а священник на окремій парафії вирішив відсвяткувати Різдво 25 грудня, це означає, що він пішов проти церковної влади. 

Крім того, якщо порівнювати кількісний показник охочих перейти вже цьогоріч на календар за новим стилем та змінити дату святкування Різдва, то на заході Україні він значно вищий, аніж в інших регіонах. Священник зауважує, що це є важливим нюансом і його потрібно враховувати при повній зміні календаря в Україні. 

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.