Три роки тому, 6 липня 2023 року, російська ракета вбила десятьох львів’ян і майже вщент знищила чотири будинки на вулиці Стрийській. У річницю трагедії мешканці та міська влада зібралися на місці атаки, щоб вшанувати пам’ять загиблих і переконатися: місто не лише відбудоване, а й не забуте.
Мер Львова Андрій Садовий, звертаючись до присутніх, визнав, що слів на втіху тим, хто втратив рідних, просто не існує. Водночас він подякував усім, хто долучився до відновлення пошкоджених будівель, і наголосив на символічному значенні цієї роботи. За його словами, в Україні тисячі зруйнованих будинків, лікарень і шкіл, і відновлених серед них — одиниці. Тому саме приклад Стрийської демонструє світові незламність українців, пише ЛМР.
Мешканці будинків досі з болем згадують ту ніч, але водночас відзначають оперативну підтримку громади. Вже наступного ранку після обстрілу у дворі запрацював виїзний ЦНАП, з’явилися волонтери з гарячими напоями та речами першої необхідності. Місто компенсувало оренду житла на час ремонтних робіт: за трикімнатну квартиру виплачували 15 тисяч гривень на місяць, за двокімнатну — 12 тисяч, за однокімнатну — 10 тисяч. Загальна щомісячна сума компенсацій становила 547 тисяч гривень.
Найбільше постраждав будинок №64 — саме до нього влучила ракета. Тут довелося відновлювати стіни і перекриття починаючи з першого поверху. Загалом із чотирьох найпошкодженіших будівель вивезли близько тисячі тонн будівельного сміття — понад сто великих вантажівок. Після розчищення завалів розпочалися протиаварійні, консерваційні та відновлювальні роботи.
Аби зберегти історичну автентичність будівель, які є частиною спадщини ЮНЕСКО, майстри встановили дерев’яні вікна й поклали спеціальну черепицю типу «бобровий хвіст», замовлену за кордоном. Цей матеріал укладають мозаїчно у формі трапеції, що дозволяє точно відтворити форму даху. Три квадратні метри черепиці йдуть на покриття одного квадратного метра покрівлі.
Нині всі роботи з боку міста завершено. Будинки №62, 64, 66 та 68 повністю відбудовано й оновлено фасади, у внутрішньому дворику облаштовано дитячий майданчик і зону відпочинку. Мешканці отримали кошти на ремонт квартир зсередини, більшість із них уже повернулася додому.
Попри відбудову, психологічні наслідки трагедії залишаються. Мешканки будинку №64, де загинули вісім людей, розповідають, що на кожен різкий звук тепер реагують із тривогою — тремтять руки й ноги, загострились хронічні хвороби. Їхнє єдине прохання — щоб жахіття тієї ночі більше не повторилося.
