Це продовження статті про львівські органи, більшість яких, на жаль, втрачена.
Орган із костелу святого Мартина
Монумент, Орфей і «Франкенштейн»
У колишньому Костелі бернардинів, а зараз Церкві святого Андрія, на хорах можна побачити корпус барокового органа, створеного 1810 року Якубом Крамковським, що мав площу 40 квадратних метрів, пише lviv-trend.in.ua. Наприкінці ХІХ століття цей монументальний інструмент відновив славетний майстер Ян Слівінський, про якого піде мова нижче.
В історичному музеї зберігся неймовірно гарний кімнатний орган ХVII століття з польського містечка Скальник, один з найдавніших в Україні, з колекції Владислава Лозинського. Інструмент зовсім невеличкий, декорований розписами, позолотою, атлантами та каріатидами. Є там зображення краєвиду з замком, Орфея і танцівниць з музичними інструментами. Всі його механізми також збереглися і можуть бути відновлені.
Декоративним залишився і орган філармонії, який 1955 року перенесли з колишнього Костелу домініканців. Його можна назвати органним «Франкенштейном», адже перший мануал і педалі походять з Домініканського костелу, а другий мануал — з лютеранської церкви, що на вулиці Зеленій. А попередній орган 1920-х років розібрали 1952 року, і на подвір’ї старого приміщення консерваторії ще довго валялися його труби…
Найбільший втрачений орган
На жаль, велика кількість львівських органів назавжди втрачена, зокрема і найбільший інструмент з усіх, що будь-коли діяли у місті. Це знаменитий «Гранд» з колишнього Костелу святої Єлизавети на площі Кропивницького. Інструмент виготовила відома фірма братів Бернацьких з Влоцлавка, один з них навіть був постачальником імператорського двору. Створення унікального органа тривало понад рік — з 27 лютого 1925 року до 11 липня 1926 року, коли на честь відкриття великого органа влаштували великий концерт.
Він був адаптований під інтер’єр костелу в неоготичному стилі. Кажуть, що звук цього органа було чути на всю околицю, аж до Львівської політехніки. Газета «Слово Польське» («Słowo Polskie») писала про нього:
«Монументальна святиня отримала органи, котрі славитимуть не тільки парафію костелу, але й цілий Львів, бо вони найбільші та найвеличніші у Польщі, оснащені всіма сучасними приладами та є найсучаснішим зразком техніки у цій галузі. Цей інструмент містить 73 голоси, 420 регістрів, 4260 трубок», а ще він мав навіть спецефекти, зокрема биття дзвонів та відлуння, коли здавалося, що орган звучить не всередині, а на вулиці.
Під час Другої світової війни він був знищений, хоча у 1960-х роках в костелі ще можна було побачити залишки труб та пульт від найбільшого львівського органа.
Орган за бартером
Цікава історія вийшла з органом із Костелу Пресвятої Трійці з села Поморяни 1882 року, що вважається одним з найдавніших в Україні. Оскільки в 1980-х роках костел не діяв і занепадав, орган забрали до Львова у музей історії релігії. Під час реставрації виявили незвичайні цвяхи, якими користувалися до початку ХVIII століття — чотиригранні, викувані, з двома зубцями для зчеплення. Тож унікальний орган, корпус якого датується ще ХVII–XVIII століттям, передали до Вірменського кафедрального собору, де він зберігається досі.
Орган має один мануал, 740 труб та 10 регістрів, серед яких є один екзотичний і дуже приємний — бамбукова флейта, труби цього регістру виготовлені з використанням натурального бамбука.
Коли наприкінці 1980-х років поморянські священники почали вимагати назад свій орган, музейники запропонували бартер і відправили замість нього маленький орган із Закарпаття початку ХХ століття, один з найменших в Україні.
Опера і Борислав
Втрачені і два органи з Оперного театру. Перший 1899 року змонтували згідно первісного проєкту Зигмунта Горголевського, для чого над сценою спорудили спеціальну консоль. Він мав густе, солідне звучання, але місце органіста було розташоване дуже незручним чином, і він не міг бачити диригента. А для того, щоб побачити сцену, треба було озиратися назад.
У 1960-х роках до театру привезли найкращий орган із Костелу святої Анни з міста Борислава. Але і тут, щоб побачити сцену, органісту треба було періодично вставати. На одній з вистав, коли на балконі був великий натовп, орган пошкодили і невдовзі розібрали.
Кавайє-Коль і Слівінський
Ще один втрачений львівський орган був створений знаменитою фірмою «Кавайє-Коль» (Cavaillé-Coll), французького засновника якої Арістида Кавайє-Коля можна назвати органним «Страдіварі». Містився унікальний інструмент у жіночому монастирі «Святого серця» (Sacre-Coeur), що був на площі навпроти Собору святого Юрія. Храм частково зберігся, там функціонує один з корпусів Львівської політехніки, а от один з найкращих наших органів, дуже вишуканий і з надзвичайно приємним звучанням, було втрачено…
Учнем і багаторічним працівником фабрики Арістида Кавайє-Коля був славетний Ян Слівінський, який 1876 року відкрив свою фабрику у Львові. Вона змінила багато адрес: театр Скарбка, Коперника, 9, Слюсарська, 3, Хорунщизни, 9 (зараз Ковжуна, 5). І, врешті-решт, 1888 року Слівінський придбав кам’яницю на Коперника, 16 з величезним подвір’ям для зберігання матеріалів. Це була одна з найкращих органних фабрик тогочасної Польщі, Львів став органною столицею, а будинок Слівінського досі вирізняється гарними барельєфами жінок з музичними інструментами авторства Петра-Віталіса Гарасимовича.
За час існування фабрика Слівінського виготовила понад 200 органів, зокрема, для костелів Марії Сніжної, Казимира, Катедри, Єзуїтського костелу… Органи зі Львова вирушили до Луцька, Стрия, Станіславова (Івано-Франківська), Вільнюса, Кишинева, Кракова, Лейпцига… У Галичині на сьогодні збереглися діючими лише два — в Самборі і у львівській Катедрі, про який було сказано вище.
Органи Слівінського вирізнялися неймовірною м’якістю звучання.
«Математичний вимір кожної пищавки (органної лабіальної трубки) доведено до такої досконалості, що можна відразу отримати бажаний тон. Це моя таємниця, яка була здобута мною за роки тривалих студій» — писав Слівінський у каталозі своїх робіт.
Найбільшим з виготовлених фабрикою інструментів був орган львівської філармонії, яка тоді містилася в театрі Скарбка, сучасному Драматичному театрі імені Марії Заньковецької. «Газета Львівська» (Gazeta Lwowska) писала:
«Тутешня фірма Слівінського готує для львівської філармонії, замовлений для неї орган за ціною 22000 корон. Конструкція відповідає стилю зали […] Орган буде мати 32 голоси, буде відповідати усім вимогам виконання концертних творів. Ширина органа визначена 9 метрів, висота 13 метрів».
Втім, Ян Слівінський змонтував інструмент, але почути його не встиг, оскільки помер 1903 року від важкої хвороби, після того, як впав із риштувань, налаштовуючи орган…
Військовий орган
Війна не дозволяє зараз відреставрувати якийсь із львівських органів. Але вона подарувала нам новий! Минулого року на головному вокзалі встановили унікальний інструмент, арт-інсталяцію. Він виготовлений з німецького органа та уламків російських ракет. Авторка Жанна Кадирова мала на меті «популяризувати українську культурну спадщину та переосмислити наші традиції через сучасне мистецтво», що їй блискуче вдалося.
«Львів — це ворота в Європу, орган перш за все асоціюється з європейською традицією» — сказала вона на відкритті, але згодом інструмент планують забрати до Італії.
Звучання органа — найурочистіше і найпотужніше з усіх музичних інструментів, коли його чуєш, по спині біжать мурашки, а серце завмирає… І так кортить, щоб всі наші оргАни колись відреставрували, і єдиний музичний організм Львова знову запрацював усіма своїми внутрішніми Органами, вселяючи в кожну душу любов, надію і віру!
