Сторічній аптеці у центрі Львова повернули автентичний вигляд

Сто років тому коломийський фармацевт Стефан Стенцель купив аптеку у першому львівському хмарочосі – будинку Шпрехера на центральній площі Маріацькій, 8 (тепер – Міцкевича). Вона стала місцем, куди клієнти приходили не лише за здоров’ям, але й красою. Цей аптекар винайшов і запатентував лінійку косметичних засобів, які були дуже популярними серед тодішніх модних панянок. ZAXID.NET розповідає понад 100-річну історію родини фармацевтів Стенцелів, їхньої аптеки «Маріацька» («Марійська»), яка після ґрунтовної реставрації відкрилася як новий заклад, і показує фото відновленого первісного інтер’єру.

Заповітні креми

«Весь свій маєток запишу доньці Ірені. Але нехай пам’ятає, що справжня краса і привабливий вигляд стають справжнім скарбом у добрі чи погані часи. Тому раджу своїй дочці Ірені для красивої шкіри користуватися кремом, пудрою і милом Benignina доктора Стенцеля. Оскільки лише Benignina містить амбру, отриману з рослин південних морів. Цей складник є порятунком для шкіри, усуває забруднення, ластовиння, висипання, лишаї тощо, одночасно надає шкірі матовості і молодечої свіжості», – так креативили маркетологи початку XX ст., рекламуючи крем, який запатентував фармацевт Стефан Стенцель. Фірма з виготовлення і продажу косметичних засобів була основним напрямком його діяльності.

Газетна реклама крему у вигляді заповіту (фото ZAXID.NET)

Його батько Едвард теж був фармацевтом, мав аптеку біля ратуші у Коломиї. Він займався заготівлею і продажем лікарських трав. Коломийський краєзнавець Ілля Криворучко розповів ZAXID.NET, що у 1894 році коломийська аптека Едварда Стенцеля отримала срібну медаль на Загальній крайовій виставці у Львові за інноваційну технологію сушіння трав. А 1904 року – за сироп «Карпатське зілля» від кашлю і легеневих хвороб. Едвард Стенцель помер 1910 року і похований на Личаківському цвинтарі.

Фармацевтичний бізнес успадкував його 27-річний син Стефан. Він закінчив Коломийську гімназію та Львівський університет, де отримав диплом магістра фармації. Залишаючись власником аптеки у Коломиї, 1919 року Стефан Стенцель перебирається до Львова.

Марійська площа у Львові (фото з Вікіпедії)

Сучасна аптека в першому хмарочосі Львова

Дослідник історії аптекарства в Галичині Анатолій Гурин зазначає, що першим власником аптеки «Маріацька» з 1914 року був Антоні Йозеф Гроблевський. Назва аптеки була співзвучною з площею, на якій стояла скульптура Богородиці, але сама аптека розташовувалась на вул. Гетьманській, 8 (пр. Свободи). Тоді у 1919 році її купив фармацевт доктор Стефан Cтенцель і переніс до новозбудованого будинку Шпрехера на площі Маріацькій.

На 1912 рік це була дуже сучасна будівля. Будинок Шпрехера має 7 поверхів, але 12 рівнів, два ліфти. На той час вищими за нього у центрі Львова були лише шпилі костелів. Відомий архітектор Генріх Заремба оформив інтер’єр нової аптеки у стилі бідермаєр, різьблені дерев’яні скульптури виконав Петро Війтович.

Касетна стеля, арка і антресолі (фото ZAXID.NET)

Аптеку оздобили дерев’яними меблями по периметру на двох рівнях, балконні перила відгороджують антресолі, де під стелею сидять позолочені різьблені сови, а внизу під столом – такі ж леви. На балюстраді у кількох сюжетах зображені три путті (маленькі хлопчики-ангелята), які займаються аптекарською справою. Біля входу вони збирають трави, на наступній сцені – несуть їх в корзині, а далі варять з них зілля. Вишуканості приміщенню додає касетна стеля з дерев’яними балками і різьблені колони, увінчані листям аканта. Зберігся оригінальний касовий апарат «Національ», який зараз зберігається в аптеці-музеї «Під Чорним орлом».

Позолочені дерев’яні путті (фото ZAXID.NET)

На першому поверсі аптеки Стенцеля виготовляли і продавали ліки, на другому – мешкала родина власника. Згодом сім’я переїхала у віллу на теперішній вул. Коновальця, 100. Стенцель вперше у Львові відокремив рецептурний відділ аптеки від безрецептурного, як це робили в Європі для зручності відвідувачів.

Аптека доктора Стенцеля була водночас закладом краси. Він почав виготовляти косметичні креми та засоби для проблемної шкіри, запатентував крем для обличчя Benigninа для усунення ластовиння й засмаги, який продавали в декоративних порцелянових посудинах.

Керамічні баночки для крему доктора Стенцеля (фото ZAXID.NET)

На час відкриття аптеки у Львові крем вже був популярним. Кожна львівська пані приходила сюди за славнозвісним Benignina, він був бестселером. «Доказом того, що крем виготовляли ще за діяльності Стенцеля-старшого, є газетна реклама за 1935 рік, в якій йшлося про подарунки 10 тис. баночок крему всім, хто надішле купон. Ця акція була присвячена 60-річчю торгової марки», – розповідає ZAXID.NET Марта Куць, юристка нових орендарів приміщення – компанії Symbol.

Запатентований крем Benignina продавали і в Коломиї (фото ZAXID.NET)

Відновлення традицій

Дослідники знайшли у львівському архіві документи про те, що деякий час Стефан Стенцель мав виключне право на продаж автомобілів концерну Mercedes. Але через три роки закрив цю фірму, зосереджуючи увагу на діяльності аптеки і дистанційно керуючи ще однією в Коломиї. Свій успішний фармацевтичний бізнес Стенцель провадив до Другої світової війни.

Радянська влада націоналізувала приміщення. 1940-го року Стефана Стенцеля депортували разом з родиною з Коломиї до Казахстану. «Після 2 років заслання він зголосився у військо генерала Андерса і став головою центрального медичного постачання. Заразився тифом і помер у березні 1942 року. Похований в Узбекистані у ранзі підполковника», – розповідає краєзнавець Ілля Криворучко.

Портрет Стефана Стенцеля (фото ZAXID.NET)

У радянський час і в перші роки незалежності України «Аптека на Марійській площі» була головною гомеопатичною аптекою Львова, водночас мала окремий гомеопатичний відділ, який працював на п’ять областей західного регіону. У 2019-2022 роках там була аптека «D.S.», яка була змушена закрити це відділення через дорогу оренду.

Фахівці демонтували зі стелі плити, відкрили та відчистили історичну тиньковану касетну стелю. З поверхні стола зняли шпон і відкрили оригінальне покриття, яке понад 30 років було приховане. Реставратори відтворили зубці з палісандру. Латунну фурнітуру відчистили від фарби до первинного вигляду, всі пізніші бутафорні елементи демонтували, а на шухлядках досі читаються латинські назви ліків. З пізніших елементів у приміщенні лише радянські люстри і сучасна плитка на підлозі.

Автентичний аптекарський стіл (фото Symbol Stenzel)

Продовжуючи традиції Стефана Стенцеля, теперішні резиденти також продають засоби для краси. А у майбутньому хочуть віднайти рецептури лікарських трав Стенцеля-старшого і продавати їх тут.

Цінність і харизма цього приміщення – меблі, які чи не єдині у Львові збереглися в автентичному вигляді. Символічно закінчення реставрації простору у кінці лютого припало на 141 рік від дня народження Стефана Стенцеля (29 лютого) і 101 річницю від отримання ним патенту (22 лютого).