Район «Підзамче» до кінця ХVIII століття не підпорядковувався місту. Тут мешкали переважно ті, кому складно було оселитися в офіційних межах Львова. В основному це були бідні люди, а також ті, кого переслідували через релігійну відмінність – насамперед євреї.
Наприкінці XVIII ст. австрійська влада приєднала найближчі північні околиці до Львова, утворивши Жовківське передмістя. Однак, «приміський» характер району зберігся і надалі.
Церква святої Параскеви П’ятниці
Храм св. Параскеви будували у XIV-XV ст. у свій час споруда виконувала також функції північного оборонного бастіону міста, була знищена пожежею. Відбудована у 1644 р. зі збереженням основних романо-готичних форм та архаїчного планування. Тому, у ансамблі храму дзвіниця з’єднана з корпусом церкви, що нехарактерно для української сакральної архітектури.
Після загальної реставрації у 1908 р. церква набула сучасного вигляду. У стінах церкви збереглися залишки бійниць. Всередині збереглися розписи, створені українським іконописцем Лукою Долинським наприкінці XVIII ст. Залишився також унікальний іконостас, що походить з 1610-х років. Авторство котрого досі не встановлено. У 1996 – 1999 роках поруч з церквою була споруджена окрема дзвіниця за проектом Володимира Швеця.
Кам’яниця Шульців
Ця вілла-кам’яниця є яскравим прикладом елітного житлового будівництва в «австрійському» Львові. Була збудована як власне помешкання відомими архітекторами братами Шульцями, які вважаються основоположниками львівської сецесії. На фасаді зберіглася таблиця з відповідним написом польською мовою: «Ян і Кароль Шульц, архітектори і власники, збудували цей дім для власного вжитку у 1896 р.» Будинок виконаний у стилі неоренесенсу та прикрашений численними декоративними маньєристськими елементами.
Костел святого Мартина
Костел заклав місцевий магнат Александр Зборовський у 1630 р. для черевичкових кармелітів. Первісна споруда згоріла внаслідок пожежі. У 1700 р. костел відбудували з дерева, а у 1736 р. розпочалося будівництво кам’яної будівлі, яке завершилося у 1753 р. Тогочасні бароково-рококові форми храму збереглися і донині. Внутрішні склепіння розмалював майстер Мартин Строінський. У 1886 р. його розписи були реставровані відомим українським іконописцем Теофілом Копистинським.
Колишній млин фірми «Д. Аксельбрад і син»
Комбінат «Хлібопродукт» є зразком історичної тяглості промисловості на Підзамче. Випуск борошна та хлібної продукції тут продовжується вже понад сто років. Перше підприємство – паровий млин – заснував підприємець Давид Аксельбрад наприкінці XIX ст. Будівлі млина були реконструйовані вже в 1905 р., і згодом також зазнали численних перебудов. Важливе підприємство, яке забезпечувало Львів хлібом, не припиняло працю і під час ІІ-ї Світової війни, а у радянському Львові отримало назву «Млинкомбінат №1».
Монастир св. Онуфрія – одна з перших сакральних споруд Львова.
Традиція пов’язує його будівництво з дружиною князя Лева. Упродовж своєї історії монастир постійно перебудовувався та відбудовувався. Вважається, що первісна дерев’яна споруда згоріла під час завоювання Львова польським королем Казимиром. Мурована забудова, залишки якої збереглися сьогодні, постала на поч. XVI ст. Тоді ж у монастирі жив та працював друкар Іван Федоров. Сучасного вигляду монастир набув під час будівельних робіт у 1815 – 1822 роках.
Будівлі колишньої фабрики горілок і лікерів Бачевського
Фабрика алкогольних виробів родини Бачевських була заснована у першій половині 18 століття у селі Вибранівка. У 1782 році власник підприємства придбав у Львові палац графів Цєлєцьких і переніс виробництво сюди. Основні споруди фабрики були зведені у 1908 році за проектом архітектора В. Садловського. Продукція з маркою «J.A. Baczewski» вважалася «візитною карткою» Львова і користувалася попитом в багатьох країнах Європи. Після ІІ-ї Світової війни на цій території розташувався завод «Алмазінструмент».
Залізнична станція «Підзамче»
Залізнична станція під Високим замком була збудована у 1869 році після прокладення через місто залізничної гілки «Львів – Броди». Назва «Підзамче» походить від традиційної назви давніх «княжих» кварталів у північному Львові. Будівля станції частково розташувалася на території колишнього Папарівського цвинтаря. У 1890-х роках та у 1908 році споруда була реконструйована зі збереженням оригінальної неоренесансної стилістики. Однак, подальші перебудови у 1950-х та 2000-х роках значно змінили первісний вигляд будівлі.
Наталія БОЙЧЕНКО Джерело
Підтримайте проект на Patreon
