Сім казкових львівських вілл

Вілла в саду

Колишній будинок Куркового Товариства, збудований у ХІХ ст. Стиль будівлі – історизм (неороманський стиль). Осібно розташований будинок на просторій ділянці, на схилі пагорбів у східній частині міста, у безпосередньому сусідстві з парковою зоною. Будинок є оригінальною пам’яткою архітектури раннього історизму.

Саме в цьому будинку відбулись установчі збори майбутнього товариства «Просвіта», організували перший у Львові Шевченківський концерт. Нині там Музей національно-визвольної боротьби.

Адреса: вул. Лисенка, 23а

Вілла Людвіка Вєжбіцького

Будинок споруджено у 1904-1905 роках за проектом Альфреда Захаревича. За документами львівського магістрату земельна ділянка на момент будівництва належала Олександрові Вєжбіцькому. Пізніше у маєтку мешкала родина керівника залізничної адміністрації Людвіка Вєжбіцького.

У родині Вєжбіцьких вважають, що автором проекту був саме Людвік, близький знайомий Захаревичів, колега Юліана Захаревича – видатного архітектора, одного з будівничих Нового Світу у Львові. Власне й у каталозі будівельної фірми Захаревичів про авторство проекту нічого не зазначено, відмічено лишень про втілення проекту у життя, в тому числі із використанням надсучасних на ті часи залізобетонних строп.

Адреса: вул. Метрологічна, 2

Вілла Служебниць Непорочної Діви Марії

У 1896 році на вулиці Потоцького (тепер Генерала Чупринки) виросла кам’яниця, яку для себе та своєї родини звів львівський архітектор Вінцент Равський. Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років власником кам’яниці стало згромадження Служебниць Непорочної Діви Марії (найчисленніше чернече жіноче згромадження української греко-католицької церкви, засноване у 1892 році). Кам’яницю реконструювали та добудували ліве крило.

Після війни згромадження Служебниць Непорочної Діви Марії припинило існування, служебниць виселили. У будинку розташували медичний заклад – від 1945 року тут містилась 6-та робоча поліклініка, а через кілька років – ще й 5-та дитяча консультація. На початку 1950-х років у будинку розташувалися поліклініка невідкладної допомоги обласної клінічної лікарні та дитяча консультація Дитячої соматичної лікарні.

Після побудови будинку 5-ої поліклініки на вул. Пушкіна, 45 у 1960-х роках туди переселилася поліклініка для дорослих. А у старій кам’яниці залишилася 5-та дитяча консультація, що існує досі.

Адреса: вул. Генерала Чупринки, 61

Вілла гіпсових королів (або вілла Юзефи Франц)

Мабуть, найбільша окраса й архітектурний скарб вулиці Коновальця. Збудована у 1892 і перебудована у 1904, вілла є зразком необарокової палацової архітектури у Львові. Зводив віллу для вдови Йосифа Франца, спадкоємниці фабрики гіпсу Юзефи Франц, відомий польський архітектор Ян Перось. Декорував фасади палацу Едмунд Плішевський. Проект експонувався на будівельній виставці 1892 року у Львові.

Після Першої світової війни палац став власністю інженера Карла Ріхтманна. У 1930-х роках власниками вілли були граф Мечислав Ходкевич і його дружина Феліція. 1939 року будинок націоналізували. У 1950-х роках тут розміщувалося дитяче відділення обласного туберкульозного диспансеру. Зараз тут Львівський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер.

Адреса: вул. Коновальця, 47

Аптекарська вілла

За проектом львівського архітектора Станіслава Улейського у 1912 році для Олександра Кшечуновича з відомої та шанованої у Львові вірменської родини, що славилася меценатством, звели віллу. Згодом тут замешкав аптекар Стефан Стенцель – власник аптеки у кам’яниці Шпрехера на площі Міцкевича, яка функціонує і досі. Вілла збудована у стилі неоготики.

Адреса: вул. Коновальця, 100

Вілла із вежею

Будівлю по вулиці Коновальця у 1901 році збудувала фірма відомого у Львові архітектора та підприємця Івана Левинського. Будинком у стилі історизму прикрашає шпильчаста вежа. Історизм був поширеним наприкінці XIX століття, це архітектурний стиль, заснований на змішуванні елементів раніше домінуючих архітектурних стилів.

Адреса: вул. Коновальця, 71

Замок на Генерала Чупринки

Будинок спроектував для себе архітектор Юзеф Сосновський, допомогав йому відомий львівський архітектор, автор так званої «гуцульської сецесії» Іван Левинський.

Першим (1900-1901 рр.) було збудовано будинок №50, що повністю виходить фасадом на вул. Генерала Чупринки. Другий – №52 із наріжною вежею та бічним фасадом на вул. Бічну Кжишову (зараз вул. Івана Левинського) – збудовано у 1907 р.

Будинок у псевдоготичному стилі з елементами венеційської готики. З боку вул. Генерала Чупринки за кованою огорожею влаштовано невеличкий садок перед входом. Один з найімпозантніших львівських левів оберігає спокій мешканців «замку».

будинок занесений до світової спадщини ЮНЕСКО. Правду кажучи, споруда не у найкращому стані і, безсумнівно, потребує реставрації.

Адреса: Генерала Чупринки, 50-52

Джерело