Ще три ресторани Львова не витримали економічних реалій

З початку 2025 року у Львові закрилися три ресторани — заклад кримськотатарської кухні «Чіберечна від Селям», «Майстерія кави», «Антрекот». Головні причини — виклики економіки: високі податки, брак відвідувачів, надто високі тарифи на комунальні послуги, висока орендна плата, брак кадрів…

Джерело: ВЗ.

Менш як рік працював ресторан «Чіберечна від Селям» від столичного ресторатора Алекса Купера, що на вулиці Лесі Українки. Його називали «сестринським проєктом» ресторанів кримськотатарської кухні «Селям». Тут подавали кримськотатарські страви в адаптованій до сучасного міста подачі.

Не втримала економічних реалій та конкуренції кав’ярня «Майстерія кави», що на вулиці Шевченка, 44. Цей заклад у вересні 2022 року відкрила команда рестораторів з Харкова. Заклад довелося закрити через високу оренду, податки, брак відвідувачів. Щоправда, чотири кав’ярні цієї мережі продовжують працювати у Харкові.

Також на вулиці Шевченка закрився ресторан «Антрекот». Власники кажуть, що це ребрендинг. Стейк-хауз працює з вересня 2017 року. Спочатку його відкрили в ТРЦ Victoria Gardens, а згодом перезапустили на Шевченка. Де відкриють наступний «Антрекот» наразі не кажуть.

«Ресторани закриваються особливо взимку, коли високі комунальні, — розповів про причини закриття ресторатор, співзасновник «Холдингу емоцій «Fest» Юрій Назарук. — Нема працівників, нема клієнтів, а найважливіше — у людей менше грошей… Те, що буде з бізнесом після війни і до завершення — зараз настільки ж загрозливо, як і сама війна».

«Вести ресторанний бізнес в час війни дуже складно, тому багато закладів закриваються і це буде продовжуватися з кожним роком у ще більших масштабах, — розповів для „ВЗ“ ресторатор Костянтин Хмельовський. — Не високі податки та комунальні вбивають ресторанний бізнес. Найгірше — брак кадрів. Зараз чоловіки працюють в ресторанах неохоче через бронювання, жінки за кордоном, бо там на 2−3 тисячі гривень платять більше, ніж у нас. Офіціанти теж звільняються частіше, ніж минулих років, бо люди перестали давати хороші чайові, або не дають чайові взагалі. Тому офіціанти ходять від закладу до закладу у пошуку кращих заробітків».

Власник кількох львів­ських ресторанів Андрій Іонов теж каже, що брак кадрів через війну — це бомба сповільненої дії для ресторанного бізнесу.

«Багато ресто­ранів закриваються тому, що не знаходять працівників — офіціантки виїхали з країни у Польщу, Німеччину, — наго­лошує Андрій Іонов в коментарі для „ВЗ“. — Про­блема браку кадрів дуже серйозна. Зараз це чи не найбільший виклик перед ресторанним бізнесом. На ринку стало складно знайти не те що кухаря, а й офіціанта. Також впливає висока вартість елек­троенергії, податки. Ресто­раторам не залишається до­статньо обігових коштів, щоб закупити у заклад продукти, сировину».