Сьогодні пропонуємо нашим читачам ознайомитися із скаргою на Львівський магістрат, яку подав у газеті Діло (№207 за 09 серпня 1933 р.) під заголовком “Львівський маґістрат і українці Знесіння” Агатон Добрянський – український січовий стрілець, сотник Армії УНР, довголітній секретар і заступник голови Організації Українців м. Львова, котрий народився на Знесінні.
Джерело: Фотографії старого Львова.
Знесіння, 1930-ті рр.
З оприлюдненого можемо побачити, що українці Знесіння не були особливо задоволені з факту приєднання середмістя до меж Львова у 1931 році. Зрештою читайте самі, текст публікації залишаємо оригінальним.
Агатон Добрянський. Джерело: ВікіпедіяЛьвівський маґістрат і українці Знесіння.
Львівський маґістрат веде господарку з великою шкодою для знесінчан!
Українці Знесіння не були прихильниками прилучення їхньої громади до Львова. Пишу тому «їхньої» громади, бо ще донині 80 проц. земельної власности Знесіння на поверх 4 км2 простору є в руках українського населення. Їх нехіть, без огляду на обіцяні маґістратом добродійства міста, вповні оправдалась. На доказ викажу згрубша декілька фактів з ненормального відношення між обома громадами.
Пятьнацятьтисячне населення Знесіння не має донині ніодного радного в маґістраті.
Дороги у Знесінні в жалюгідному стані.
Знесіння, 1920-ті рр.Кримінальний елємент вибрав собі Знесіння, як найкращий осідок. Населення зубожіло, а міські податки піднеслись. Виявом крайно неприхильного відношення маґістрату до знесінчан є справа знесінських гір (80 морґів), приватної власности українців. Власники тих гір діставали за природні їх богацтва поверх 12.000 зол. річного доходу. Продавали камінь, шутер, білий і жовтий пісок, глину до відливу заліза й інші матеріали. З хвилиною прилучення Знесіння до Львова маґістрат замкнув ці гори, наложивши печатки на проїзди і за нарушення цього розпорядку накладає на власників по 200 зол. кари. Вимагає він уреґульовання власниками теренів експльоатації, що коштуватиме 40.000 зол.
Безліч прохань не зворушили нікого. А прохання ті були получені з великими грошевими коштами. Предложення одного тільки експльоатаційного пляну коштувало до 3.000 зол.
Читальня Просвіти на Знесінні, 1920-ті рр.Власники не роблять найменших перепон тисячам прогульковців, що кожного дня як літом, так зимою просто облягають цей терен. Військо робить там щоденно вправи і платить мізерну тенуту в сумі 800 зол. річно. (Австрія від 100 літ платила 3.600 корон річно).
В 1912 році подарували знесінчани в найкращому положенні своїх гір 2-моргову площу на цвинтар та установили власником його греко-кат. церкву у Знесінні. Маґістрат, набравши відваги у своїй всевладі, видав наказ, на основі якого цвинтар переходить тепер на власність маґістрату! Даровану приватну власність церкві міг би перенести при помочі розпорядку на власність маґістрату хіба якийсь маґістрат у глибокій провінції, і то не знаю, чи мав би до цього відвагу, а тут діється це під боком воєвідства.
Цвинтар Старого Знесіння, 2018 р.Є на цих горах кілька морґів вільхового ліса-молодняку. Власники зберігають його, як таму перед зливними дощами. Австрійський уряд видержавив був на 18 літ за доброю винагородою кільканацять моргів ярів у цих горах і заліснив їх, хоронячи залізничий тор від заливів. Аренда скінчилась і тому звільнено сторожів уряду. Брак сторожів до того степени роззухвалив нині львівське шумовиння, що воно, переловлене на вирубі дерева, грозить сокирою, револьвером, ножем, а навіть побиває власника!
Подаю прилюдно на сторінках преси жалюгідну і шкідливу господарку львівського маґістрату до відома львівському воєвідства, бо сумніваюсь, чи це дійшло до його відома. Припускаю, що всі прохання і протести Знесінчан, які впливають від 2 літ, опинилися в маґістратських кошиках тільки тому, що вони українські.
Агатон ДОБРЯНСЬКИЙ
