Статуя Ісуса Христа на горі Пікуй у Турківському районі
Пікуй – стрімка та дуже мальовнича вершина. Вона знаходиться поруч траси Київ –Чоп на межі Львівської та Закарпатської областей. Це чудовий одноденний маршрут як для туристів, так і для першачків.
Гора Пікуй. Вид з траси Київ-ЧопЧерез три години ми вже на вершині гори Пікуй, 1407м н.р.м.
Щоб іти на Пікуя треба сили … зовсім трохи. Хоч вершина стрімка та висока (1407м), але на неї є зручний маршрут.
Карта куди йтиПочаток підйому на гору пікуй з села БіласовицяІ ні Пікуя тут не складно 🙂
Сходження починається з села Біласовиця від моста через річку. На стовпах є маркування, не зблудите.
Наша команда на старті. Фоткаємся щоб нікого не погубити 🙂Тут є місце щоб запаркуватисяДорога на Пікуй
Через кількасот метрів село та колиби закінчуються. Далі йдемо нестрімким підйомом лісом. Минаємо ще один міст та пункт збору(SOS) і знову шуршимо опалим листям.
Пункт SOS. Тут йдемо далі прямоПохід в гори це не прогулянка парком. Взуття завжди має бути відповідне!Далі починається нестрімкий підйом
При нормальних погодних умовах, підйом на Пікуй займає до трьох годин часу. Спуск вдвічі швидше. Маршрут нанесений на всі можливі комп’ютерні карти. Якщо раптом щось піде не так, то під Пікуєм є колиба де можна переночувати.
Всі цікаві маршрути на www.RDZS.orgТут ми трохи розтягнулися. Пікуєнні краєвиди не дають фотографу швидко йти. Он він шкандибає там далеко внизуТі самі Пікуєнні краєвиди
Від джерела стежка йде різко вгору і виходить на плато. Тут ліс закінчується , нарешті, з’являються Пікуєнні краєвиди. Все таки приємно йти горами коли навколо така краса.
Джерело на маршрутіВид від джерела на трасу Київ-Чоп де ми щойно булиЗакінчився ліс і ми нарешті побачили ПікуйВид з галявини на горби і Бодя для масштабу
Звідси до вершини рукою подати, але, на жаль, йти потрібно різко вгору. А що ж Ви хотіли, недаремно ж гора називана в честь Піки – різновиду списа.
Єдине місце на маршруті де є стрімкий підйомЩоб іти на Пікуя треба сили …Дякую Алексу за гарне фото. Воно точно передає як там булоПеред самою вершиною було понад метр снігуВид з Пікуя в сторону ЗакарпаттяПеред самою вершиною є доволі гострий гребінь. В сніг і вітер тут може бути доволі небезпечно
Цього року зима видалася теплою, але на вершині все рівно був метр снігу. І, як завжди, дув вітер. З Пікуя відкривається вид на десятки кілометрів навколо. Є чим насолодитися! То ж йдучи на Пікуй обов’язково дивіться прогноз погоди, щоб було сонячно.
Сонячне Закарпаття з Пікуя. Як бачимо, там зими нема 🙁А тут зима є. Вершина гори Пікуй, 1407м н.р.м.Люди кажуть що колись на цьому стовпі висів орел. За союзу його зняли. Може хто має фотку – поділіться!Маленький Ісусик не спить не дрімаєВид на Верховинський хребет в сторону Сянок“Привіт, Старий. Ти добре виглядаєш.” (с)СкрябінЗвідси ми щойно прийшлиПікуй це стрімка вершина. То ж краєвиди з нього також дуже круті!
На вершині ми були одні. Зручно розклалися собі з канапками і термосом на підвітряному боці та смачно наминали домашні пампухи. А далі повні сил весело скотилися вниз.
Саморозігріваючі банки з глінтвейном чудово розморожують рукиТак як сьогодні Різдво, Пікуєнні пампухи мусять бути!З таким от краєвидом ми святкували Різдво на ПікуюХрести на вершині гори ПікуйПросто пікуєнне фото 🙂
Хронологія подорожі така. Виїзд від Кінг-Кросу у Львові о 8-00. Разом з хот-догами на ОККО о 10-30 початок підйому. О 14-00 обід на вершині і о 16-30 ми вже їдемо додому.
Короче, хоч щось в цьому життя я бачив 🙂Алекс думає чи напряму буде швидше спускатися, чи він там ноги поламаєБодя сказав що “ну його на Пікуй” тудою йти
Хто не бачив Пікуя той не бачив .. нічого. То ж сходіть в гори хоча б на цю вершину!
Дякую Боді, Вані, Алексу і Пікую за чудову мандрівку!