Впродовж тижня Львів двічі “накрила” негода – вітер, який змітав все на своєму шляху, та сильні зливи, що перетворили вулиці міста на ріки. Наслідки комунальники ліквідовують досі. Багато будинків, у тому числі й пам’ятки архітектури, залишилися без дахів. УНІАН з’ясовував, чому сильний дощ щоразу спричиняє у Львові колапс.
Так виглядала площа Ринок після негоди / фото Facebook ГО “Зручне місто”
Синоптики прогнозували 25 червня у Львові сильну зливу і не помилились. Приблизно в обід стало дуже темно, густі дощові хмари затягнули усе небо, а через годину почалась сильна злива, такої тут не бачили вже давно. Дощ затопив багато вулиць у центрі міста й вони стали схожими на річки, повністю зупинився електротранспорт, а містян, які намагались втекти від дощу, буквально зносило з ніг. Фото та відео, які згодом публікували очевидці у соцмережах, радше нагадували кадри голлівудського трилера про кінець світу.
У міській раді кажуть, що тоді впродовж півгодини в місті випало 30% місячної норми опадів. Негода повалила близько 500 дерев, підтопила десятки вулиць, пошкодила будинки, 44 автомобілі, знищила 65 дахів. Львівська міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій тоді навіть оголосила надзвичайну ситуацію місцевого значення через негоду, наслідки якої ліквідовували цілодобово.
Та буквально через п’ять днів історія повторилася – 30 червня Львів знову “накрила” сильна злива та шквали. І хоч цього разу негода закінчилася швидше, ніж попередня, шкоди завдала не менше – у місті було повалено 238 дерев, потрощено сім автомобілів, 24 дахи, підтопило 29 підвалів і з десяток будинків, обвалились фасади історичних будівель, зупинився електротранспорт. І комунальникам знову довелося працювати всю ніч, ліквідовуючи наслідки.
Стара каналізація не витримує
“Під час цих злив найбільші підтоплення на дорогах були на вулицях Сахарова, Торф`яній, Городоцькій, Наливайка тощо. На Торф’яній – два колектори: по одному йде річка Полтва, по другому – дощівка. Коли сильний дощ, виникає гідроудар і вода виливається назовні. Вже виготовлене ТЕО (техніко-економічне обґрунтування), щоб вирішити, як унеможливити такі ситуації. Там планується будівництво нового колектора”, – пояснює заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Ірина Маруняк.
Вкотре перетворюється на венеційський канал і вулиця Сахарова у Львові. Її теж щоразу заливає під час сильного дощу.
“На Сахарова проблема не нова. Там прокладений ще старий бетонний австрійський колектор, якому вже понад 100 років. Коли сильних злив немає, він справляється з об’ємом стічних та дощових вод. Однак, коли місто накриває сильна злива, і за кілька хвилин випадає мало не місячна норма опадів, колектор стає не прохідний і не встигає увібрати всю воду”, – розповідає УНІАН в.о. директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Іван Матківський.
За його словами, проблеми на Сахарова виникають ще й тому, що це – найнижча точка на перехресті, звідки під час сильної зливи стікає вода з трамвайної колії та усіх навколишніх вулиць (Коперника, Вітовського, Нечуя-Левицького), а також з пагорбів, на яких розташовані гуртожитки НУ “Львівська політехніка”. Окрім того, коли сильний вітер, листя з дерев, ґрунт, який захоплює вода, засмічують дощоприймачі.
“ЛКП “Львівавтодор” у рамках реконструкції вулиці Вітовського, яка прилягає до Сахарова, замовив у спеціалістів дослідження цього старого колектора. Його будуть або розширювати, або прокладати поруч гілку нового, тобто збільшувати його об’єм”, – говорить Матківський.
Наразі реконструкція перебуває на етапі погодження проектної документації. Тому роботи, швидше за все, розпочнуть не раніше наступного року. А до того часу, у разі сильних злив, вулицю Сахарова затоплюватиме ще не раз.
Середньовічні храми залишилися без дахів
Проте комунальникам довелося не лише відкачувати воду з підвалів, розчищати вулиці від повалених дерев та лагодити лінії електропередач, а й прибирати уламки історичних будівель та демонтувати небезпечні конструкції, що нависають.
Як розповіла УНІАН начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко-Швець, під час буревію 25 червня постраждали пам’ятки у центрі міста. Зокрема у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, що на вулиці Театральній, зірвало частину даху. Також сильний вітер зніс декоративну амфору із Домініканського собору та пошкодив шпиль вежі Глинянської брами.
“На щастя, настоятель Гарнізонного храму св. Апостолів Петра і Павла Тарас Михальчук зорієнтувався дуже швидко і просто під час буревію разом з реставраторами, які там працюють, почали ловили воду, щоб вона не потекла на фрески свіжовідреставрованого склепіння. Адже ви знаєте, що там зараз триває реставрація унікальних фресок 1740 року. Наступного дня отець Тарас викликав висотників-альпіністів, бо там ставити риштування було б довго і складно, і пробоїни закрили. Але попереду – тривалий і дороговартісний ремонт даху храму”, – каже Лілія Онищенко-Швець.
Також, за словами чиновниці, вітер зірвав металеве покриття на Успенській церкві, утворилася велика пробоїна площею 8 на 10 метрів. Наразі дах тимчасово закрили брезентом.
“На костелі Домініканів з-під купола впала величезна амфора вагою близько 400 кг, камінь тріснув просто від вітру. Вона пробила дах притвору, що нижче, який нещодавно відреставрували, і впала на бруківку, – продовжує чиновниця. – Найбільша проблема туди дістатися, немає можливості під’їхати ні підйомнику, ні крану. Купол обстежили альпіністи і виявили там ще один фрагмент амфори, який не впав. Його доведеться розрізати і знімати частинами, щоб реставрувати”.
Зламав вітер і сонцеподібний шпиль, який увінчував вежу Глинянської брами. Він також застряг на даху. Вежа, 1618 року побудови, є частиною Комплексу бернардинського монастиря.
Крім цього, зірвало частину даху і на пороховій вежі у Львові, що на вулиці Підвальній.
Дерева пошкодили понад 100 надгробків
Та чи не найскладніша ситуація на Личаківському кладовищі, де вітер повалив близько 30 дерев.
“Я поки не готова розповісти про всі пошкодження, оскільки ще не всі дерева розкрижували, але вже відомо, що під ними багато понищених пам’ятників та надгробків, які доведеться складати по фрагментах, – каже Лілія Онищенко-Швець. – Там впало близько 30 дерев, багато величезних гілок поламало. Серед пошкоджених є навіть деякі надгробки, які ми зовсім недавно реставрували. Зараз вони розбиті. Поки що ми говоримо про близько 100 надгробків, пошкоджених внаслідок буревію. Але їх буде більше”.
Чиновниця зізнається, що місцева влада не особливо сподівається на допомогу держави у реставрації пошкоджених пам’яток. Але надіється на бодай якесь фінансування з резервного фонду бюджету. Тож наразі готують відповідні документи, обходяться власними силами й особистими зв’язками.
Онищенко-Швець також повідомила, що схожої біди на “Личакові” буревій наробив і в 2018 році, але тоді не було стільки пошкоджень пам’яток архітектури у центрі міста.
Тим часом синоптики застерігають львів’ян, що розслаблятися рано – на найближчі дні у Львові знову прогнозують грозові дощі та сильні пориви вітру, які ще не раз перевірятимуть містян на витривалість та міцність.
Мирослава Бзікадзе
