Парк “Залізна вода” – лікувальна перлина Львова

Одним з популярних місць відпочинку львів’ян є парк “Залізна вода”, розташований між вулицями Стуса, Мишуги, Тернопільською та Ярославенка, між місцевостями Новий Львів і Снопків.

Популярності, як територія для відпочинку ця місцевість починає набувати 1830-х роках. А, власне міський парк закладено тут у 1905 р., його проектантом був великий львівський садівник Арнольд Рьорінґ.

На території парку спостерігається вихід мергелів, чим і зумовлена поява численних джерел, вода яких містить залізо, що й дало назву цій місцевості.

Іван Крип’якевич, повторюючи інформацію Францішка Яворського (Jaworski), пише: “Вулицею Зибликевича (частина сучасної Франка) й Дверніцького (Свєнціцького) доходимо до Залізної Води, над ставком, який творить притока Сороки. Залізна Вода стала місцем прогульок від 1830-х pp. Львів’яни мандрували туди не раз раненько із дітьми й харчами, клалися таборами по полянах у лісі й верталися пізнім вечором до міста” (Крип’якевич, 1991, 112; Jaworski, 1911, 346).

Внизу, де багато джерел, у ХІХ ст. знаходився став Камінського, корчма і німецький літній театр Франца Краттера.

Одне з джерел облаштували  бюветом, місце стало популярним і поступово буковий праліс почав стихійно перетворюватись на лісопарк. Тоді міська влада вирішила облаштувати тут парк.

Цю справу доручили Арнольду Рьорінгу, який намагався зберегти природний пейзаж лісу. Було заплановано створити функціональний оздоровчий “парк  Йордана” (від імені краківського лікаря Г. Йордана, який створив такий парк у Кракові), проте на відведеній під парк території у 1938 р. розпочалася забудова (арх. Т. Врубель), яка одержала назву “Новий Львів”.

Сумніша доля у джерел з лікувальною водою.  Джерело облаштоване  бюветом засмічене недопалками, пластиком, побутовим сміттям  і не прибирається роками. Води пити з цього джерела суворо заборонено, про що свідчить оголошення.

Доля другого, зі збережених джерел, досить сумнівна. Хоча люди й ризикують набирати з нього воду, але поручитися за її корисні властивості дуже важко. Джерело не має зручного підходу і вода з нього далі стікає схилами парку.

Щиро хочеться вірити, що ця перлина львівської паркової архітектури  ще засяє у всій свої красі і знову стане центром відпочинку та улюбленим місцем львів’ян.

Джерело: photo-lviv.in.ua