Коли згадуємо про парки Львова, одразу на думку спадає Стрийський, міський парк культури та відпочинку, парк імені Івана Франка – місця, де неодмінно побував кожен львів’янин. Інша справа – лісопарк “Погулянка”, який зовсім не такий популярний серед містян, однак також заслуговує на увагу, пише сайт leopolis.name.
Що це за місцина та цікаві факти з її історії – читайте у матеріалі нижче.
Як з’явився парк “Погулянка” у Львові?
Сучасна Погулянка у сімнадцятому столітті була частиною так званої Аттельмаєрівської Пасіки – так називалися заміські лани, куди тогочасний бурмістр Львова Ян Аттельмаєр (в його честь і назвали цю територію) поселив селян-орендарів. З історії відомо, що першим тут собі маєток звела родина Деймів.
Після родини Деймів територія ще кілька разів змінювала своїх власників – аж до дев’ятнадцятого століття, коли частина територій не припала до душі міському адвокатові, який тут також вирішив звести собі маєток.
Адвокат Францішек Венґлінський, будучи людиною доволі розважливою та ласою до усіляких розваг, влаштовував тут гучні дійства, вечірки, споглядаючи на мальовничу лісисту місцевість довкола. Розважався часто зі своїми товаришами, які були представниками тогочасної львівської знаті.
Так і склалося, що веселий адвокат, фактично, перетворив цю ділянку на прогулянковий парк. Згодом його іменем навіть назвали територію довкола його маєтку.
Парк “Погулянка” у дев’ятнадцятому столітті
1821-го року ділянка вкотре змінила власника – цього разу ним став міський ресторатор Йоган Дістль, який і висадив тут повноцінний парк.
До середини століття парк перейшов у власність Яна Кляйна, який був людиною пильною та взявся, передусім, за впорядкування території. Будучи також людиною підприємливою, Ян Кляйн хотів мати якийсь прибуток від нової нерухомості, тож осушив став, який був на території, та облаштував на цьому місці броварню. До слова, пиво, виготовлене на цій броварні, тривалий час було найкращим у Львові.
Історія парку у першій половині двадцятого століття
З початком двадцятого століття парк вже не приваблював уваги охочих перекупити ділянку впливових містян. Справа в тому, що територія, яка колись захоплювала своєю природою, дещо втратила свою привабливість через те, що довкола стартувала розбудова промислових об’єктів та спекулятивна забудова околиць території.
З початком Першої світової війни про парк і зовсім перестали піклуватися, він сильно здичавів та заріс чагарниками, позаростали старі стежки. Пишний буковий ліс опинився також без нагляду і його попросту порубали на дрова.
Після того, як радянська влада прийшла до Львова, у 1940-му році стартували роботи з облаштування на цій території парку культури та відпочинку “Погулянка”. Взялися за облагородження території – почали розчищення парку, впорядкували парковий масив, облаштували водойми довкола головної алеї.
Однак на цьому всі роботи з перетворення лісопарку на парк культури та відпочинку і зупинилися – розпочалася славнозвісна Друга світова війна, тож грандіозні зміни зробити так і не вдалося. Натомість на території парку “Погулянка” відкрили зоопарк, де було чимало тварин, серед яких – навіть екзотичні, до прикладу, зебри. У часі німецької окупації Львова роботи з благоустрою парку призупинилися і відновилися аж після завершення війни.
Подальша історія парку
Повоєнні роки виявилися більш сприятливими для парку. Так, у 1962-му році було розроблено проєкт лісопарку “Погулянка”, за реалізацію якого взялися у найближчі наступні роки.
Радянська влада вирішила за кілька років звести на території парку великий Палац піонерів. Його вже у роки незалежної України перетворили на центр творчості дітей та юнацтва Галичини – позашкільний освітній заклад, який спеціалізується на дитячому творчому дозвіллі.
У наші дні лісопарк “Погулянка” – гарна місцина для дозвілля та прогулянок.
