Менш ніж за три тижні українські школярі знову розпочнуть навчання у школах. На важливі питання, які стосуються навчального року у Львові, спеціально для Суспільного відповів начальник управління освіти Львівської міської ради Андрій Закалюк.
Найперше розкажіть, у якому форматі навчатимуться львівські школярі?
Ідентично як і минулого року основний акцент скеровуємо на те, щоб у школах Львова діти максимально вчились офлайн, тобто у звичному форматі – за партами. Формат навчання кожна школа визначатиме індивідуально з урахуванням можливостей шкільного укриття та потужності школи.
Минулого року у кількох школах діти навчались у дві зміни – молодші від ранку, а старші після 11.30, бо не вистачало місць в укритті. Тепер відомо, що у всіх уроки починатимуться вранці. Як це розуміти, бо батьки хвилюються, чи всім, при потребі, вистачить місце в укритті?
Можливо минулого року школи мали місця в укритті саме на таку кількість учнів і були змушені деяких дітей переводити на навчання у другу зміну. Швидше за все тепер ситуація змінилася – вони змогли відремонтувати і підготувати для укриття інші приміщення у школі або ж знайшли альтернативні укриття, наприклад, поблизу, які зможуть використовувати у разі повітряних тривог.
Чи кожна львівська школа має укриття?
Із 127 шкіл, які є у львівській громаді, 116 мають свої укриття. Решта – використовують для сховищ приміщення, які є поряд.
Стан укриттів у школах різний, але процес розширення та відкриття нових приміщень відбувається і не зупиняється. Там, де ще є проблеми, керівники посилено працюють та виправляють, щоб встигнути до нового навчального року. Головне завдання – дітей максимально повернути за парти. Жодне онлайн навчання не замінить дітям живе спілкування та навчання.
Укриття на предмет готовності перед новим навчальним роком оглядатиме спеціальна комісія.
Яка кількість учнів загалом навчатиметься у школах нашої громади?
У 2023-2024 навчальному році у наших школах вчитиметься близько 90 тисяч учнів.
На початку липня у школах Львова був великий недобір першокласників, зокрема, для наповнення класів не вистачало близько тисячі дітей. Яка зараз із цим ситуація?
Ситуація кардинально не змінилась. Але все дуже індивідуально по школах та районах, де є нерівномірний розподіл. Традиційно з року в рік маємо більше вільних місць у школах, які знаходяться в центральній частині міста. Навчальних закладів досить багато, але самих людей, які б там проживали, мало. Натомість у спальних районах ситуація протилежна – через густонаселеність місць у школах може не вистачати.
Також великий вплив має демографічна ситуація в країні. Народжуваність знижується.
Чи багато учнів виїхало за кордон і як будете боротися за їх повернення?
Насправді у нас немає великої втрати кількості дітей і це дуже важливо. Також чимало дітей вже повернулись з-за кордону і планують навчатись у львівських школах.
Діти, які залишились за кордоном, а минулого року це було близько трьох тисяч дітей, надалі мають можливість вчитись у своїх школах – на сімейній формі навчання або екстернаті.
Як щодо вчителів – чи не має проблем із кадрами? Якщо так, то вчителів яких спеціальностей не вистачає і з чим це може бути пов’язано?
Нам не вистачає вчителів з інформатики, англійської мови, фізики, хімії, математики. Також бракує вчителів у групах продовженого дня, асистентів вчителів у класах з інклюзією.
Найперше, ситуація із недостатньою кількістю кадрів у школах пов’язана із низькою заробітною платою. Сьогодні молодий вчитель без стажу, наприклад, з інформатики, який має 18 годин на тиждень, отримує заробітну плату у розмірі 8-9 тисяч гривень. Вважаю, що це не є гідна платня, тому зараз така проблема.
Чи позначилися події півторарічної повномасштабної війни на якості освітніх послуг? Яких нових компетенцій набули освітяни? Чим пишається галузь?
Найголовніше, пишаємося тим, що минулого року нам вдалося увесь навчальний рік провчитись за партами. І це не зважаючи на те, що були перебої зі світлом, мобільним зв’язком, повітряними тривогами. Гадаю, це велике зрушення, бо вперше за три роки з часу епідемії коронавірусу ми дітей повернули за парти.
Досягненням вважаємо впровадження електронного щоденника. 95% шкіл вже не мають паперового журналу і щоденників, а користуються платформою “Навчання і технології”.
Насправді ініціатив упродовж року було багато: впровадили інтернет олімпіади; реалізували програму підтримки обдарованої молоді; проєкт “Безпечна школа”; вперше у місті провели кібертурнір, участь в якому взяли 64 школи; провели чемпіонат з інтелектуальних ігор “Квіз”; впровадили у кожному навчальному закладі середньої освіти “Школи дозвілля”, де основний акцент ставили на якості проведення часу.
Серед інших важливих досягнень вважаю впровадження обов’язкових прогулянок для учнів початкових класів та проведення спортивних ліг спільно з управлінням спорту. Минулого навчального року вони відбулись із волейболу, баскетболу і футзалу, де взяли участь тисячі дітей. А цього року спортивні ліги будемо розширювати і додамо туди легку атлетику та чирлідинг.
Чого очікувати учням і батькам у новому навчальному році. Які нововведення плануєте впровадити?
Перше – у двох пілотних школах: №49 та “Лідер”, розпочнемо новий проєкт. Зараз діти дуже багато сидять, тому створимо комплекс заходів, які передбачатимуть стоячі парти, шведські стінки, багато елементів для фізичної активності дітей, нові уроки фізкультури, багато прогулянок на свіжому повітрі тощо. Наразі у пілоті дві школи, але намагатимемось все масштабувати, зокрема, будемо заохочувати, щоб у кожному класі львівських шкіл 30% парт були стоячими. Тоді діти матимуть можливість не сидіти 45 хвилин, а мігрувати – наприклад, по 15 хвилин дитина зможе стояти, решта сидіти, за той час інша дитина стоятиме.
Друге – будемо рекомендувати школам відмовлятися від оцінювання деяких предметів, таких як образотворче і музичне мистецтво, трудове навчання і можливо навіть фізкультури. Рішення, звісно, прийматиме кожна школа, але дітям треба дати можливість творити, а не щоб вони переживали, яку оцінку отримають, бо добре не намалювали. Оцінювання відбуватиметься у формі зарахування чи не зарахування.
Третє – питання мобільних телефонів. Ми не скасовуємо, а лише кожну школу будемо просити, аби вони напрацювали механізми зменшення користування мобільними телефонами дітьми у школі, узгодивши все із батьками та дітьми. Це довгий і складний процес, адже доведеться врахувати різні думки, але рішення для кожного навчального закладу має бути мудре і правильне. Є ті, кому така ідея не до вподоби, але ми зважали на рекомендації ЮНЕСКО, вивчали досвід інших країн і шкіл, де такі інновації показують гарні результати.
Зрештою, у школі завжди є людина, яка відповідає за дітей, тож проблем із комунікацією не повинно бути. Наголошую, що кожна школа вирішуватиме це питання індивідуально, але управління освіти буде ініціювати зміни. У школах можуть розробити окремі правила користування телефонами для учнів початкової школи й для старшокласників.
Четверте – створення центрів національно-патріотичного виховання, новий предмет викладання “Захисту України”. Проєкт буде реалізовуватись на базі 12-ти опорних шкіл Львова. Вже зараз готуємо перші сім шкіл, які матимуть добру матеріально-технічну базу, хороший штат і нових працівників.
П’яте – зменшення навантаження на старшокласників і проведення уроків парами. Це зменшить кількість уроків у день і дітям не треба буде стільки готуватись. Отож, проситимемо школи це врахувати під час розроблення шкільного розкладу.
Шосте – оскільки кожна школа має свій бюджет, пропонуємо цього року провести внутрішні конкурси проєктів між дітьми. Ідей в учнів багато, тож їх варто підтримувати.
Серед іншого – це проведення інтелектуальних квізів для вчителів; створення шкільних театрів, щоб навесні провести великий фестиваль; впровадження дебатів серед учнів та проведення експедицій. Наприклад, вчитель географії чи історії зможе запланувати з дітьми кількаденну прогулянку чи експедицію.
Коли за графіком у школярів будуть осінні, зимові та весняні канікули?
Терміни та кількість канікул під час навчального року кожна школа прописує індивідуально. Ми б не хотіли втручатись у навчальні процеси шкіл, але маємо розуміти реалії часу, в якому живемо.
Через війну знову, як і торік, можуть бути непередбачувані обставини, які впливатимуть на електроенергію, опалення, ми рекомендуватимемо приймати швидкі і нестандартні рішення. Наприклад, осінні і весняні канікули школи можуть зробити менші, а зимові подовжити.
Назвіть початок і кінець навчального року, адже 1 вересня припадає на п’ятницю, тож чи будуть уроки в цей день, і чи правда, що діти вчитимуться увесь червень?
Перший навчальний шкільний день розпочинаємо у п’ятницю, 1 вересня. Але пропонуємо його приурочити підтримці дітей, які постраждали під час війни. Зокрема, задонатити на реабілітаційний центр Unbroken Кids. До благодійної акції кожна школа можу долучитись у різний спосіб – провести ярмарки, розставити скриньки тощо.
Перший урок у школах Львова буде присвячений темі ставлення до дітей, дорослих, військових, які постраждали під час війни і які пересуваються на милицях, протезах чи кріслах колісних. Наші діти не завжди вміють коректно поводитись у таких ситуаціях, тож хочемо, щоб вчителі приділили цьому увагу.
Що стосується завершення навчального року, то дуже часто батьки не правильно трактують інформацію про освітні терміни.
Навчальний рік у нас завжди завершувався до 1 липня. За нормами закону, навчальний рік у школах повинен тривати не менше 175 навчальних днів. Тому, як школа їх скорегує, доти діти й навчатимуться. Наприклад, школа може вирішити, що осінні і весняні канікули триватимуть по два тижні, а зимові три, тоді вчитимуться до 20 червня. Але якщо інша школа не робитиме таких тривалих канікул, тоді навчання завершить швидше. Якщо пригадуєте, то так було і цього року – в одних школах Львова навчання завершилося 29 травня, а в інших 17 червня.
Важливо також розуміти, що навчальний рік – це не лише уроки, а й кемпи, екскурсії тощо. Надалі будемо урізноманітнювати навчання, щоб дітям було цікаво та зрозуміло.
