На Львівщині продовжують реформу шкільного харчування, спрямовану на оновлення кухонь та покращення якості страв. В області впроваджують нові моделі організації харчування, адаптують меню до сучасних стандартів та залучають учнів до вибору страв.
Про те, які зміни варто очікувати для школярів Львівщини у харчуванні цьогоріч, — для ІА Дивись.info розповіла Леся Босак — головна спеціалістка департаменту освіти та науки регіону.
Фото умовне.
Що вдалося зробити та які зміни заплановані на 2025 рік
Реформа шкільного харчування, яка стартувала ще 2020 року, триває. Торік вдалося реалізувати низку важливих ініціатив, які спрямовані на забезпечення учнів якісним та збалансованим харчуванням.
«Розпорядженням голови обласної державної адміністрації затверджено програму реформування шкільного харчування у Львівській області на 2024–2027 роки. Це стратегічний документ, який передбачає створення умов для безпечного, корисного та різноманітного харчування у школах», — розповідає Леся Босак.
Одним із ключових проєктів, які вдалося започаткувати торік, стала ініціатива «Опорна кухня». Ця модель організації харчування передбачена постановою Кабміну №305 ще з 2021 року. Вона передбачає кілька форматів: «Опорна кухня», «Базова кухня» та «Фабрика-кухня».
«У нас поки що немає масштабного проєкту у форматі “Фабрика-кухня”, адже він потребує значних ресурсів та окремої будівлі для приготування і доставки їжі у навчальні заклади. Проте впровадження “Опорної кухні” вже є важливим кроком до покращення якості харчування в наших школах», — зазначає фахівчиня.
Щодо планів на 2025 рік, то передбачено подальше вдосконалення матеріально-технічної бази харчоблоків та розширення програми «Опорна кухня». Торік для цього проєкту відібрали 12 закладів загальної середньої освіти.
«На базі чотирьох шкіл мали бути створені опорні кухні з сучасним обладнанням, яке відповідає санітарним нормам. Вісім інших шкіл отримали фінансування на модернізацію базових кухонь», — пояснює Босак.
За її словами, у 2024 році вдалося повністю завершити модернізацію двох кухонь, а ще десять проєктів завершать у 2025 році. Сім проєктів наразі готові на 40%, ще три — менш ніж на 40%. Роботи продовжують, фінансування здійснюють за рахунок державного бюджету.
Щодо оновлення обладнання в шкільних харчоблоках, у 2023–2024 роках за кошти місцевих бюджетів частково модернізували 63 харчоблоки у школах Львівщини.
«Цього року ми продовжимо оновлювати обладнання, адже якість харчування напряму залежить від технічного забезпечення харчоблоків», — зазначає фахівчиня.
Як перевіряють якість харчування у школах
Контроль за якістю харчування у школах Львівщини здійснюють за особливим порядком, оскільки в умовах воєнного стану діють певні обмеження.
«Є постанова Кабінету Міністрів №303, яка забороняє перевірку організацій харчування в умовах воєнного стану. Водночас контроль за якістю страв у школах здійснюють на рівні самого закладу освіти», — пояснює Леся Босак.
За її словами, у більшості шкіл працюють медичні сестри, які відповідно до своїх обов’язків здійснюють перевірку якості харчування на харчоблоках.
«Якщо у школі немає медичного працівника, відповідальну особу призначають за наказом директора. Зазвичай цю функцію виконує заступник директора з виховної роботи», — додає вона.
Такі перевірки охоплюють різні етапи:
- контроль за якістю продуктів, які постачають до школи (бракераж сирої продукції);
- оцінку безпечності та якості готових страв (бракераж готової продукції);
- здійснення перевірок перед початком навчального дня або наприкінці робочого дня.
Як зміниться меню у школах Львівщини у 2025 році
«Реформа стартувала ще у 2020 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Постанова №305, яку ухвалили у 2021 році, стала ключовим документом, який докорінно змінив підходи до організації харчування в школах. До цього майже 20 років система не зазнавала значних змін», — розповідає Леся Босак.
Одним із важливих аспектів реформи стало впровадження оновленого меню.
«Ми навіть проводили конкурс на краще шкільне меню серед навчальних закладів області. Заклади самостійно розробляли меню з урахуванням своїх можливостей і регіональних особливостей. Якщо воно відповідало всім вимогам, то ділилися ним з іншими громадами, які могли його адаптувати під власні потреби», — зазначає фахівчиня.
Щодо 2025 року, то значних змін у структурі харчування не планують, але продовжать роботу над удосконаленням меню. «Вже розробили 4-тижневі меню для різних сезонів – осінньо-зимове та весняно-літнє. Проте типове примірне меню, яке затвердили у Міністерстві охорони здоров’я, поки що є лише для осені».
Для дошкільних закладів уже створили меню на всі пори року, а для шкіл навчальні заклади можуть або використовувати наявне примірне меню, або адаптувати його відповідно до норм постанови №305.
Роль учнів у формуванні меню
Процес формування шкільного меню у Львівській області відбувається з урахуванням думки учнів, а в деяких школах їхня участь є активною частиною цього процесу.
«Учні беруть участь у формуванні меню. Один із найкращих прикладів – Жовтанецький ліцей, де директорка активно залучала не тільки школярів, а й батьків. Вона проводила анкетування, щоб дослідити вподобання дітей», — розповідає Леся Босак.
За її словами, у кожній школі працює учнівське самоврядування, яке також може долучатися до обговорення питань харчування.
«У 2023 році на форумі шкільного харчування ми мали дискусію з представниками учнівського самоврядування Львівщини. Вони ділилися своїми думками щодо меню, і звучало багато цікавих пропозицій», — зазначає Босак.
Водночас вона підкреслює, що баланс між смачною та корисною їжею залишається ключовим аспектом реформи. «Дітям часто подобається те, що не завжди корисне. Тому ми, звісно, прислухаємося до їхніх побажань, але водночас робимо все, щоб меню залишалося здоровим і збалансованим».
Які є перешкоди у впровадженні реформи шкільного харчування
«У нас 1076 закладів загальної середньої освіти, і вони дуже різняться за потужністю. Деякі школи мають добре обладнані харчоблоки, а інші стикаються з проблемами логістики та організації харчування», — зазначає Леся Босак.
З її слів, у більшості шкіл харчування організовують приватні підприємці або ж самі заклади освіти через відділи освіти. Деякі школи здають приміщення їдалень в оренду.
«Найбільша проблема — це гірські райони. Там складна логістика, погані дороги, а кількість учнів у школах невелика. Приватним підприємцям економічно невигідно забезпечувати такі заклади гарячим харчуванням», — пояснює Босак.
Водночас у регіоні продовжують модернізовувати харчоблоки. Наприклад, нещодавно у Пустомитівському ліцеї №2 відкрили оновлену шкільну їдальню.
На 2025 рік уже зареєстрували 10 проєктів модернізації харчоблоків у школах області.
«Ми подали 10 закладів освіти, які найбільше потребують капітального ремонту або нового обладнання. Проєкт передбачає фінансування на 83 мільйони гривень. Якщо будуть дотримані всі вимоги, він буде реалізований», — наголошує Босак.
Важливим чинником є фінансування, яке залишається ключовою проблемою.
«Рухаємося невеликими кроками, але впевнено. Нас підтримує обласна адміністрація, зокрема Максим Козицький, який долучається до всіх заходів, пов’язаних із впровадженням реформи шкільного харчування», — підсумовує вона.
Підтримайте проект на Patreon
