Кандидати в ректори Львівської політехніки критикують чинну систему управління університетом, обіцяють знайти кошти для підвищення зарплат викладачам і приділяти увагу науковим дослідженням
12 березня у Львівській політехніці відбудуться вибори ректора. Перший проректор Олег Матвійків зняв свою кандидатуру, тож тепер за посаду керівника одного з найбільших і найстаріших університетів змагаються шість кандидатів: Олександр Березко, Зіновій Бліхарський, Назар Подольчак, Юрій Рашкевич, Наталія Шаховська та Дмитро Симак. Що відомо про цих кандидатів і з якими програмами вони йдуть на вибори, читайте в матеріалі “Еспресо.Захід“.
Олександр Березко
Олеасандр Березко – наймолодший кандидат у ректори Політехніки – 21 квітня йому виповниться 41. Він є доцентом кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук НУ “Львівська політехніка”. З 2012 року Березко очолює відділ підтримки та розвитку вебсервісів Центру інформаційного забезпечення університету. У 2022 році став першим президентом Європейської ради здобувачів наукових ступенів та молодих вчених (Eurodoc) з України.
Олександр Березко. Фото: Facebook Олександра Березка
“Львівська політехніка – це насамперед спільнота. Коли як кажу, що люди на першому місці, то це означає, що люди насамперед є поціновані і впливають на прийняття рішень. Для цього нам потрібна більш демократична система управління”, – заявив Олександр Березко під час презентації у департаменті освіти Львівщини.
“Нам потрібна агресивна грантова політика. Розумію, що наші кафедри та підрозділи самі по собі цього не зможуть досягнути. Тому потрібно залучення зовнішніх експертів, які допоможуть це зробити. Звісно, не безкоштовно. Але в багатьох грантових програмає є непрямі витрати. У програмі “Горизонт” це 25%, у програмі “Ерасмус” – 7%. Цього достатньо, аби цим професіоналам подякувати. Бо користь від виграних грантів для Львівської політехніки неймовірна. Це і закупівля обладнання, і розробка нових програм, і банальна підтримка наших працівників”, – каже він.
Серед іншого на посаді ректора обіцяє забезпечити створення аналітичного центру підтримки прийняття рішень для управління університетом на основі даних, а також залучити принаймні двох Нобелівських лауреатів до викладання у Львівській політехніці. Також обіцяє організувати дитячий садок для дітей працівників, студентів та аспірантів на території ВНЗ.
Зіновій Бліхарський
Професор Зіновій Бліхарський (1961 р. н) є заступником директора Інституту будівництва та інженерних систем Львівської політехніки. Академік Академії будівництва України та лауреат Державної премії України в галузі архітектури.
Зіновій Бліхарський. Фото: Хмельницький політехнічний фаховий коледж НУ “Львівська політехніка”
Свою передвиборчу програму Зіновій Бліхарський назвав “Політехніка – простір можливостей”. Він також обіцяє децентралізацію системи управління університетом – максимальне розширення повноважень інститутів, коледжів, кафедр у вирішенні кадрових, освітніх і наукових питань. Зокрема, йдеться про розширення повноважень кафедр та можливості самостійного розпоряджання виділеними фінансовими ресурсами.
В одному з інтерв’ю Зіновій Бліхарський заявив, що програми кандидатів на 70–80% збігаються, але це не тому, що хтось у когось списував, а через те, що проблеми – ті самі. Для Львівської політехніки він бачить два основні завдання – випуск якісних фахівців і поліпшення наукової роботи. Зокрема, вважає, що наукову діяльність університету треба орієнтувати на отримання вагомих фундаментальних і прикладних результатів досліджень.
“Завдання кожного вишу – випуск фахівця. Наш фахівець – це наше обличчя. Будемо випускати хороших випускників, у нас будуть запити на наступних студентів. На прикладі Інституту будівництва – у нас цього року був найбільший набір за останні 15 років. Спрацювало те, що ми очікуємо відбудови України”, – заявив він.
На посаді ректора Зіновій Бліхарський планує створити Центр військових та оборонних технологій і відбудови України, залучивши до фінансування університетський фонд розвитку науки, донорські, грантові й інші позабюджетні ресурси. Також він збирається відновити діяльність Студентського проєктно-конструкторського бюро, залучаючи студентів і молодь з усіх підрозділів Політехніки до виконання реальних проєктів для потреб університету, громади, регіону, мотивуючи їх до участі в інноваційних розробках.
Щодо кадрової політки, то професор Бліхарський планує впровадити конкурси на заміщення посад науково-педагогічних працівників із визначенням терміну зарахування на рівні кафедри та навчально-наукового інституту й запровадити нову систему оцінювання якості роботи працівників. Також у штатному розписі університету має з’явитися посада “студенський омбудсмен”.
Назар Подольчак
Професор Назар Подольчак є керівником наукового парку Львівської політехніки, керівником Стартап-школи Львівської політехніки та завідувачем кафедри адміністративного та фінансового менеджменту. Свою передвиборчу програму назвав “Політехніка майбутнього. Зберегти. Розвинути. Передати”.
Назарій Подольчак. Фото: “Львівська політехніка”
Подольчак також акцентує на потребі демократизації та дебюрократизації університету.
“Насамперед нам треба змінити нашу управлінську структуру. Якщо хочемо рухатися, знову ж таки, допереду, нам треба дати людям більше повноважень на місцях. Бо коли людина вільна і коли вона має ресурси, вона почувається господарем. Тоді вона дійсно може щось створити і креативити” , – заявив він, презентуючи програму в департаменті освіти і науки ЛОДА.
Він вважає, що за ректоратом має бути закріплене стратегічне управління, сфокусоване на зовнішнє середовище.
“Це пошук пріоритетів, це адаптація до зовнішнього середовища, це правильний розподіл і це, знову ж таки, згуртування команди, яка працювала б на спільний результат. Це ті чотири цілі, яким має займатися саме ректорат. Тактичне оперативне управління нам слід передати на рівень директорів інститутів і на рівень кафедр. Саме вони мають себе проявити, але, крім того, забезпечити необхідними ресурсами для того, щоб вони змогли реалізувати ті амбітні цілі, які перед собою ставлять”, – каже він.
Назарій Подольчак також вважає, що університет має шукати способів наповнення фонду оплати праці, аби працівники почали отримувати гідну заробітну плату.
“Нові джерела фінансування та децентралізація управлінських рішень забезпечать розвиток сучасних лабораторій, додаткові стипендії, участь у міжнародних проєктах, а комерціалізація розробок відкриє шлях до розвитку наукових шкіл і підвищення добробуту академічної спільноти”, – йдеться в його програмі.
Також він обіцяє навчання і стажування за кордоном, обмін досвідом із провідними викладачами, участь у спільних проєктах із міжнародними академічними спільнотами та доступ до сучасних наукових ресурсів, які відкриють нові горизонти для особистісного й професійного зростання
Дмитро Симак
Дмитро Симак (1981 р.н) – доцент, викладач кафедри цивільної безпеки та інженерії НУ “Львівська політехніка”, очолював Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Він також двічі балотувавська до Верховної Ради (не був обраним) і один раз – до Бурштинської міської ради.
Дмитро Симак. Фото: Facebook Дмитра Симака
Програма Дмитра Симака – найлаконічніша. Він також пропонує переглянути управлінську структуру університету та прибрати дублюючі функції.
“Кожен повинен чітко розуміти права й обов’язки йтане боятися приймати відповідальні рішення в межах своєї компетенції. Управління буде оперативним та прозорим. Оцінка менеджменту має проводитися шляхом атестування. Антирейтинг атестованих працівників впливатиме на рішення щодо подальшої співпраці з ними”, – йдеться в його програмі.
Також він обіцяє ліквідувати диспропорції між зарплатами професорсько-викладацького складу та керівництва університету.
За даними Дмитра Симака, Львівська політехніка на 6-му місці серед найбільших платників податків Львівщини. Лише за перше півріччя 2024 року Львівська політехніка сплатила майже 130 млн грн податків. Тож він вважає, що частину податків можна повертати у вигляді субвенцій для реалізації спільних проєктів і для покращення благоустрою.
Свої доробки, які планує реалізувати на посаді ректора, Дмитро Симак презентував також студентам.
“Це важливі речі, які давно є звичними, але наразі не знайшли застосування у нашому ВНЗ. У першу чергу це застосунок, який дозволяє користуватися фінансовими послугами і отримувати кешбек. Також вважаю, що потрібно впроваджувати електронні петиції задля вирішення важливих для політехніки справ. Обговорили й інші ініціативи, які покращать студентське життя у гуртожитках, відпочинкових і спортивних закладах, навчальних аудиторіях”, – написав він на своїй сторінці у Facebook після зустрічі зі студентами.
Наталія Шаховська
Професорка Наталія Шаховська (1978 р. н.) – єдина жінка, яка претедує на посаду ректора Львівської політехніки. Вона засновниця кафедри систем штучного інтелекту у Львівській політехніці. З 2024 року є директоркою Інституту компʼютерних наук та інформаційних технологій. Керує хабом “Лабораторія Інтернет речей (HULIT)”, який входить у мережу європейських хабів-акселераторів.
Наталія Шаховська. Фото: “Львівська політехніка”
Наталія Шаховська також обіцяє децентралізувати управління університетом, шукати додаткові ресурси для збільшення зарплат працівників та розвивати інфраструктуру Львівської політехніки. Однак основний акцент робить на перетворення політехніки на інноваційний університет.
“Основними складовими моєї програми є підтримка наукових досліджень. Львівська політехніка має визнані наукові школи і є лідером в Україні за кількістю програм, які фінансуються Єврокомісією. Тому підтримка наукових шкіл, колаборація різних наукових шкіл – це один з найважливіших пріоритетів”, – заявила вона під час презентації програми.
Тож кандидатка в ректори обіцяє працювати над створення міждисциплінарних науково-дослідних центрів та інноваційних лабораторій.
Одним з пріоритетів її програми є побудова “університету в смартфоні” та використання штучного інтелекту для управління вишем.
“Іноземні університети активно використовують ШІ для розроблення розкладу занять, враховуючи обмеження аудиторій, здобувачів освіти та викладачів, для моніторингу академічних досягнень, для персоналізації рекомендацій освітніх компонент, для аналізування поведінкових даних здобувачів освіти (відвідуваність, своєчасність виконання завдань та ін.), для аналізування внутрішніх документів, для оптимізування роботи освітлення й опалення тощо. Також ми можемо створити віртуальні помічники на основі ШІ, що надаватимуть відповіді на найпоширеніші запитання, на запити щодо розкладу, що допомагатимуть з реєстрацією на вибіркові курси тощо. Штучний інтелект можна використати і для створення можливості академічному персоналу здійснювати бронювання аудиторій для надання консультацій”, – зазначила Наталія Шаховська.
Юрій Рашкевич
Професор Юрій Рашкевич (1955 р. н.) до 2017 року був проректором Львівської політехніки, а потім – заступником міністра освіти і науки з питань вищої освіти та європейської інтеграції (до 2019 року). Є членом Національної команди експертів із реформування вищої освіти України.
Юрій Рашкевич. Фото: Facebook Юрія Рашкевича
Під час презентації своєї програми в департаменті освіти і науки ЛОДА Юрій Рашкевич запевнив, що через свій вік не планує бути ректором політехніки довше, ніж п’ять років, і хоче запровадити традицію частішої зміни ректора. Також він розктритикував чинну модель управління Політехнікою.
“Найбільшим нашим капіталом, як і будь-якого університету, водночас і резервом розвитку, є люди. Щоб повністю розкрилися, вони потребують поваги, довіри справедливості, перспективи щодо свого майбутнього. На жаль не можу сказати, так що все це є в нашій Політехніці”, – заявив Юрій Рашкевич
“У нас є вертикально інтегрована система управління. Тобто всі розпорядження, всі накази йдуть зверху донизу, і зворотній зв’язок мало присутній або відсутній взагалі. Делегування повноважень як такого практично, не кажучи вже про децентралізацію коштів”, – каже він.
Водночас найбільшою загрозою університету він вбачає велику кількість викладачів, які працюють за однорічними контрактами.
“У нас катастрофічно збільшилася кількість викладачів, які працюють на умовах річної угоди. Я вважаю, що це стратегічна кадрова загроза, бо науковець, викладач – це професія, яка вимагає стратегії. А якщо стратегія є до 30 червня цього року, бо закінчується угода і невідомо що буде 1 вересня? Так не має бути”, – каже він.
Тому кандидат планує зменшити до мінімуму відсоток викладачів, які працюють на основі річних угод. Також обіцяє не допускати багатократної різниці в середньому рівні заробітної плати між науково-педагогічними працівниками та адміністрацією. У його програмі також оптимізація використання земельних ресурсів університету для будівництва житла та гарантія прозорого виділення його для працівників.
Також Юрій Рашкевич планує перетворити Львівську політехніку на цифровий універсистет.
“Наше завдання – створити інноваційне освітнє середовище, що поєднує найсучасніші ІТ-рішення, штучний інтелект та адаптивні методики навчання, є відкритим до співпраці з бізнесом, державою та міжнародними партнерами”, – йдеться в програмі.
Підтримайте проект на Patreon
