Цей рік приніс Львову чимало неординарних культурних подій – новий масштабний артцентр, зміни в театральному середовищі, мистецькі експерименти й навіть мистецькі скандали
Про те, що приніс культурній сфері Львова 2023 рік, розповідає “Еспресо.Захід “.
Гість Львова “Містер Арбітріум”
Це перша подія, яка цьогоріч зворохобила як львів’ян, так і гостей міста: 28 червня у Львові біля Оперного театру встановили майже шестиметрового гіганта “Містер Арбітріум”, створеного італійським скульптором. Під час відкриття автор скульптури Емануеле Джіаннеллі відзначив, що ця робота є символічною і означає підтримку. Проте сподобалась гостьова скульптура не усім, тому викликала жваве обговорення наживо серед глядачів та у соцмережах.
Попередньо скульптура мала перебувати біля Оперного впродовж кількох тижнів, проте пробула тут кілька місяців, залишаючись предметом обговорень аж до наступного мистецького скандалу Львова. До рідної Італії оголений гігант вирушив уже в останні дні жовтня.
Львівський тиждень скульптури
Ще одна мистецька подія, частина якої викликала чималий ажіотаж серед львів’ян і туристів. Проєкт охопив понад 10 виставкових просторів, де представив понад 300 скульптур, об’єктів та інсталяцій.
Тиждень стартував із відкриття головного проєкту “Старе і нове / Нове і старе”, який зібрав приклади скульптури різних часів для гострого діалогу у просторі. У найбільшому виставковому просторі Львова, Львівському палаці мистецтв, представили більше ніж сотню авторів на трьох поверхах.
Але суперечки та навіть скандал у суспільстві викликала ті скульптури Тижня, які вийшли у відкритий простір міста. Попри те, що вписалися вони доволі органічно, люди висловлювали інколи цілком негативні судження, а дехто навіть вдавався до некоректних дій.
Скульптури у Стрийському парку
У Стрийському парку встановили 8 сучасних скульптур, які упродовж років створювалися на щорічному симпозіумі в Каневі українськими й закордонними митцями. Такі різні мистецькі твори у парку, публічному просторі, який чудово пасує для їхнього експонування, об’єдналися у скульптурний маршрут.
Власне скульптура тут викликала великий резонанс та полярні думки серед львів’ян та не тільки. Дехто обурювався, дехто ж навпаки захищав роботу, яка стала, скажімо так, кавером маршруту – скульптур жінки “Впевнена” Василя Корчового. Мовляв, не ті форми та ще й гола, писали люди у соцмережах. Разом із тим саме ця скульптура чудово вписалася у парковий простір, а завдяки природній грі світла її форми та лінії можна щоразу інакше відчитувати.
“Вона ніколи не викликала такого резонансу, як почався у Львові. Все-таки Львів – це місто особливої платформи демократичних висловлювань, тому ми свідомо розуміємо, що саме ця скульптура, яку ми вибираємо як одну з флагманських, має бути предметом для діалогу і обговорення. Ми розуміли, що вона створить навколо себе ціле поле різних емоцій, але вона не залишить байдужим нікого. А іноді у мистецтві найважливіший момент – це вивести людина з стану спокою”, – сказав тоді куратор проєкту Павло Гудімов.
Проте лише за кілька днів після встановлення на скульптуру “Впевнена” напали вандали: її облили переробленим мастилом та хотіли підпалити. Після цього на неї чекав довгий шлях реставрації.
Вулична мистецька галерея на Шевченка
У Львові на відремонтованій частині вулиці Шевченка з’явилися скульптури сучасних українських митців, тепер це свого роду вулична галерея мистецтв, яка із часом змінюватиметься та доповнюватиметься.
Урбаністичний простір поповнили 5 скульптур, найбільш монументальною із яких є робота Олекси Фурдіяки “Ваги”, також оглядачів зустріне “Фонтан війни” Володимира Семківа, який, на перший погляд, мімікрує під навколишнє середовище, розташувавшись разом із тим ось просто перед усіма.
“Зв’язок” Дениса Шиманського створений у ніші, яка залишилася від старої транспортної зупинки. Біля старовинної вілли оселилася робота із назвою BUGABOO, створена Іллею Новгородом. А останнім наразі експонатом вуличної мистецької галереї Шевченка є “Цинк” Яна Потрогоша.
“Ці твори за межами музейної чистоти білого кубу. Вони будуть серед нас, серед міського візуального й аудіального шуму. Ми будемо гуляти і взаємодіяти. Ми будемо жити з мистецтвом”, – писав про скульптури та їх ідейну лінію Павло Гудімов у своєму кураторському матеріалі. І ці слова прекрасно фіналізують значення проєкту для міста в цілому.
Модуль тимчасовості в гостях у Львові
У центрі Львова на площі Гасина місяць гостював мистецький простір “Модуль тимчасовості”, він приїхав до міста після мандрівки Україною та експонував 28 світових та українських художників. Тут були представлені полотна, скульптури, інсталяції та аудіовізуальні твори 28 художників із 10 країн світу. Зазвичай ці митці планують свої роботи та виставки на тривалий час вперед, проте отримавши пропозицію таким чином підтримати Україну, залишили все і створили унікальні проєкт.
А створений він був із 27 контейнерів, тут використані зокрема й матеріали, які походять із територій, де тривають бойові дії та із тимчасово окупованих частин України. Серед іншого, присутній також метал із Азовсталі. Спочатку простір упродовж трьох місяців працював у Києві, а згодом вирушив до Дніпра, тоді до Луцька і нарешті зупинився у Львові. Його метою була розмова про велику війну через мистецтво знаних творців та збір коштів на відновлення однієї із пошкоджених через російське вторгнення арт-інституцій України.
За час перебування у центрі Львова “Модуль тимчасовості” відвідали 11500 людей, а зібрав проєкт понад 2 мільйони гривень. Зібрані таким чином кошти призначені на відбудову культурних об’єктів, що постраждали або знищені внаслідок російської агресії.
Новий керівник Національного театру імені Марії Заньковецької – один із провідних українських режисерів
На початку літа 2023 року новим художнім керівником Національного театру імені Марії Заньковецької став один із провідних українських режисерів Максим Голенко, за яким закріпилася слава майстра театрального епатажу та одного з найрезонансніших режисерів України. Він одразу ж зазначив, що має план, як знак якості “національний” поєднати з найвищими мистецькими стандартами.
“Звичайно, я прекрасно розумію, що таке державний театр, – сказав Максим Голенко. – Одна справа, коли я заходжу до цього театру як запрошений режисер. І цілком інша, коли заходжу як керівник. Налаштований заходити дуже обережно, щоб моя історія з цим театром була поступовою і ніжною. Але дуже хочу, щоби в форматі нашого театру слово “національний” таки відповідало найвищим мистецьким стандартам. А тому з наступного театрального сезону візьму на себе відповідальність за якість того, що йтиме на заньківчанський сцені”.
Максим Голенко поставив понад 50 вистав на сценах театрів в Києві, Одесі, Львові, Івано-Франківську, Рівному, Миколаєві, Харкові та інших. Із 2016 року він був головним режисером “Дикого театру” у Києві, а із 2020 року працював головним режисером Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька.
Вже у листопаді Голенко мав нагоду запросити усіх поціновувачів театру на прем’єру першої вистави, поставленої у новій керівній ролі, – “Вороги. Історія любові”. Як він наголосив, наскрізною темою вистави-трагікомедії стало “співіснування людей та Бога: ці любов і зневіра метафорично завуальовані у відносинах з жінками”. Цією виставою він також повернув до театру заслуженого артиста України Юрія Хвостенка.
Відкриття нової сцени “Стрих” у театрі Заньковецької
У приміщенні під дахом Національному театрі імені Марії Заньковецької облаштували та відкрили нову сцену “Стрих”. Раніше там була репетиційна та балетна зала. Власне нова сцена покликана стати майданчиком для неформатних та експериментальних постановок. І за лише місяць своєї роботи може запросити глядачів на вже не один показ.
А відкривала новий простір прем’єра вистави “Доця” за знаковим романом сучасної української письменниці Тамари Горіха Зерня. Виставу присвятили пам’яті відомої львівської театрознавиці Майї Гарбузюк, яку цьогоріч втратив театральний світ не тільки Львова, але й України.
Відкриття Центру сучасного мистецтва Jam Factory Art Center
Новий Центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center запрацював у Львові наприкінці листопада. Він є найбільшим таким центром у місті та покликаний, окрім іншого, працювати на ствердження потенціалу культури України у світі.
Засновник Jam Factory Art Center – австрійський історик Гаральд Біндер (водночас він також засновник Центру міської історії Східної та Центральної Європи у Львові), який 8 років тому вирішив придбати занедбане приміщення колишньої Фабрики повидла у Львові під сучасний мистецький центр.
Зберігши історичні будівлі та водночас пристосувавши їх до потреб мистецького центру, Гаральд Біндер сьогодні констатує: “ВІдкриття такої великої інституції свідчить, наскільки сильною є Україна і чого може досягнути навіть за найскладніших умов. Вістка про це піде не тільки по Україні, а й на європейський Захід, де багато хто і досі сумнівається в потенціалі України загалом і культури зокрема”.
Нововідкритий Jam Factory Art Center планує максимально поєднувати різноманітні артформи в одному місці та працювати на діалог, який потребує щоденної роботи. І праця Центру стосується не лише дорослих, але й дітей, для яких вже організували низку цікавих мистецьких занять.
Відкриття Дому звуку
В останній місяць 2023 року у Львові відкрився ще один цікавий новий простір. Це Дім Звуку – простір, де команда однодумців працює зі спадщиною та актуальними практиками звукового та медіа-мистецтва.
“Ми експериментуємо з різними формами аудіопродуктів, розробляємо та впроваджуємо освітні програми”, – розповідають творці проєкту.
Цей культурний центр вже запрошує своїх гостей на низку аудіоінсталяцій, а також на різноманітні лабораторії, лекції та розмови.
“Минуле в теперішньому – один із напрямів, з якими працює Дім Звуку – розкривається не лише через музичні перформанси, як це було у випадку з “ЛІтературною редакцією”. Адже плівки із нашої фонотеки містять не лише поетику, але і драму. АудіоДраму. Яку ми не просто реактуалізуємо, а виводимо на якісно новий рівень”, – додають у просторі про свої проєкти.
